Мені це скинув друг з іншого краю області. Оповідання називається: "Чому учні не люблять конкурси та олімпіади?".
Чому діти не хочуть писати МАН? Правда, яку не можуть впустити у свої витончені довбні реформатори. Погляд з точки зору історика. І так:
1. Діти не вміють автономно провести наукове дослідження. Чому? Годин на це немає. Плани не передбачають виділяти багато часу на тему "Основи наукових досліджень". Історія і так обділена увагою. Тільки поглиблене вивчення має трішки більше, але на розгляд тем, а не науку. Тобто - ми не дамо вам часу, щоб учні навчилися цього, але хочемо, аби вони писали та перемагали. А учень каже: "Не пису, бо не хоцю і не мію!". Всьоооо! Час!
2. Роботу потрібно писати у позаурочний час. Годин на наукову діяльність не існує в природі. Хіба безоплатний гурток, бо платних дуже мало. Не кожен учень готовий витрачати свій особистий час на писанину, яка не пренесе йому нічого кращого за симпатії вчителя та місце на досці! "Не хоцю, бо нема коли! Краще мамі допоможу! Самі сидіть і пишіть!".
3. Відсутність дієвого стимулу! Ні бідна освіта, ні економна влада ОТГ не вважає за потрібне простимулювати наукову діяльність учня. А навіщо? Дурня якась? Нащо нам у громаді наука? Зате собі на премії є! Що отримує учень за перемогу в ОТГ? Грамоту, яку часто купують за свій кош вчителі. Тому відповідь така: "Олеговиць, я вкусив пару разів ту грамоту. Вона не смацьна!". Діти не дурні! Вони бачать навіть далі за затурканого вчителя!
4. Вартість дослідження. Задумаємося. Яка робота МАН з історії найцінніша? Правильно! Сідай, Сергійку! Нова, свіжа і підкріплена документальною базою. Учень має пізнати роботу в архіві. Понюхати документ. Вміти його використати. Шановні, ви дурні чи що? Студенти цього не всі вміють! Але не про те! Де архів? У Хмельницьку! Вартість дороги? 60 грн у один бік! Скільки поїздок, якщо хочеш гарно написати. Коли ті поїздки робити? Хто оплачує час вчителя, який супроводжує. А ще ж архіви. Не дають падлюки фотографувати (у Києві), а дитина за день усього не законспектує. Хто платитиме за фото документів? А фото потрібні! Отако учень вислухав і відповів: " Я Вас поважаю, але мама сказала, що грошей на дорогу нема і відпускати мене не буде!".
4. Вимоги роботи та дурні етапи. Ото поясни дитині: чому крім роботи на тему: "Закрутки на зиму у другій половині ХХ століття, як дієвий спосіб виживання жителів Поділля", дитині треба писати комплексну роботу. Нащо? І чуєш: "Ну, я ж час витратив і писав з інтернету, сліпнув, а не впорався з завданнями контрольної. Роботу в смітник".
5. Відсутнє розуміння, нащо потрібна участь у МАН для життя чи досвіду. І тут найгірше! Доводиться дітям брехати про гострі потреби в історичній науці. За власним досвідом: у нашій ОТГ її ніхто й за науку не рахує. Історик для колхозарбайтерорганізірунг (керівництво) це неприбуткова істота, яку можна хіба відправити проводити екскурсію чи організовувати музей за свій кошт. Все, що ви почуєте про історичний туризм, звучить гарно, але при нинішньому підході, поширеному у всій країні, нереально. А нам треба підтримувати дитину і брехати їй, що досвід написання дасть шлях до омріяної професії. Не дуріть себе! Вони бачуть як злидень, який бореться за омріяну професію, пішки йде болотом на роботу! Нікого ви не обдурите! Неодноразово чув, що ото математик людина і біолог, й інформатик. А історик ні! Бо кінцевого продукту не видно. А кінцевий продукт - це неосвічене населення з відсутнім почуттям гордості та самоповаги, готове голосувати навіть за собаку, якщо її рекомендує Спілка шаманів Алтаю.
Я можу ще двадцять позицій навести, але лінь. Висновок дам! Ці нереальні умови знаю не тільки я, а й вся освітня та наукова вертикаль. За всім стоять години та кошти. Тому, щоб не витрачати на неприбуткову галузь кажуть так:
1. - Шановний начальнику відділу освіти, а чо це ваш район так низько у рейтингу. Ви там нічорта не робите, лиш грошей хочете. Або я бачу ваші місця, або готуйте мило і клізму та чекайте аудит. Ідіоти заселючені, бл....!
2. - Шановні методисти та директори. Ви там що страх втратили. Чому діти не пишуть роботи і не виграють олімпіади? Ти в мене шановна методистко ще раз підведеш і підеш у мальовниче село за 40 км від райцентру. Пішки! Якщо мене ще раз через тебе пан Калістрат Кропива натягне. А ви шановні директори, що паск...и, зовсім страх втратили. Хто не має підхід до вчителя, завтра знову стане вчителем. Ще раз мене Перкосрак Михайлович чи Тракторіна Григорівна запитають за відсутність учасників, порву як мавпа газету "Колосок".
2. - Шановні колеги. З повагою прошу Вас прийняти участь у МАН, бо зверху Кукурудзина Даздропермівна знову лютує. Каже, що Ви лише годин вимагаєте і нічого не робите. Зінаїда Харлампівна? У Вас 47 років стажу, напишіть з Васильком. Він вміє. - Нє, пане директоре. Я своє ще при Брежнєві написала! Віктор Никодимович? У Вас 57 років стажу, може по математиці? - Я і так з часів Карибської кризи і до виходу з Афганістану писав. Нема у нас математиків. І тут: О, Вікуся! Ти ж молодий педагог, тобі треба вчитися! Гайда! І всі хором: Та давай!
3. - Валік, ну ти ж такий сильний учень. Ну, я допоможу тобі у всьому. Тема ж проста: "Зародки шаманізму у неандертальців за матеріалами знайденого рубила у селі Гнилобродний Микуляк". Валік довго ридав над роботою, бо інтернет не мав інформації про це село, гугл мапс говорила, що його взагалі не існує.. він набрав вчительку, заплакав і вона заявила, що сама напише, якщо мама відпустить його поїхати та прочитати... Зе енд! Ой, про Зе лишнє!
П.С. Відбій філологи - оповідання не конкурсне!
П.П.С. Можете не оцінювати, то просто сатира. Не передвиборча, а вічна!
Немає коментарів:
Дописати коментар