Як гра на музичному інструменті винагороджує ваш мозок [TEd-Ed]

 

Чи знали ви, що кожного разу, як музикант бере до рук свій інструмент, в мозку у нього ніби вибухає феєрверк? Зовні він може бути спокійним і зосередженим, читати ноти, робити чіткі й умілі рухи. Тим часом у його мозку триває свято. Новітні дослідження інтелектуальних переваг гри на музичних інструментах розширили наші знання про функції мозку.

Скоро до школи!

 

Не забувайте читати, книги - це модно!

 

Що буде, якщо дитина в класі захворіє на коронавірус: заява МОЗ

 Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України розповів, що будуть робити, якщо одна дитина з класу заразиться коронавірусом в новому навчальному році 2020/2021.

“Якщо у дитини виявили відповідні симптоми, то дитину відводять окреме приміщення, одягають на неї маску (якщо це дитина 1−4 класів, то може ходити без маски. − Ред.), дзвонять батькам”, − каже міністр.

У разі гострої потреби можуть викликати швидку допомогу або мобільну бригаду, яка проведе тестування на коронавірус.

Якщо ж COVID−19 підтвердиться, дитина піде додому на самоізоляцію, або ж у лікарню (у разі стану середньої тяжкості).

“Відразу після підтвердження коронавірусу з класом починає працювати епідеміолог, який відправляє весь клас на самоізоляцію. Зрозуміло, що контактними особами є клас. Це рішення приймає виключно епідеміолог”, − зазначив міністр.

джерело

Чи мають право батьки заходити до школи під час пандемії: що говорить закон

 Згідно з рекомендаціями МОЗ, батьки та супроводжуючі особи до закладу освіти не допускаються. А чи законно це?

Через 6 днів розпочинається новий навчальний рік. У багатьох учителів, школярів та їхніх батьків зростають хвилювання щодо того, як відбуватиметься навчання в умовах карантину. 

Щоб розвіяти сумніви освітян та надати їм чіткий алгоритм дій МОЗ оприлюднив нові правила щодо організації навчального процесу в закладах освіти. А в деяких школах самостійно укладають інструкції з навчання та розсилають їх батькам для ознайомлення. Так, один із пунктів інструкції насторожив освітянську спільноту — вхід до школи батькам, бабусям, дідусям з початку навчального року суворо заборонений! 

Батьки намагаються з’ясувати, чи існує така заборона на законодавчому рівні та запитують поради у користувачів фейсбуку. Зокрема активно ця тема обговорюється в групі “Батьки SOS” під дописом Анастасії, мами першокласника: 

Доброго вечора, група. Поясніть, будь ласка, чи є такий закон, на підставі якого, мене як здорову мати учня цієї школи, а саме мати першокласника, не пускатимуть до школи?

Думки користувачів розділилися: хтось вважає, що до рекомендацій МОЗ потрібно обов’язково дослухатися, інші радять Анастасії пошукати відповідь у законах та потім ними апелювати, деяка частина батьків категорично проти такої заборони та пишуть про те, що заходитимуть до школи попри будь-які обмеження. 

Наприклад, учасниця дискусії Сюзанна Колеснікова пише, що в карантинному режимі адміністрація має право не пускати батьків до закладу освіти: 

Я думаю, що у звичайному режимі законних підстав немає. А ось під час режиму карантину мають право, без особливої потреби, не пускати до школи. Усі ці маніпуляції з індивідуальним захистом, пересуванням за маршрутом і т.д., запроваджують не для того, щоб батьки ходили школою. Нехай доведеться пустити всіх, а де гарантія, що батьки здорові?... Якщо дійсно щось термінове і важливе, договоріться і вас пустять.

Олена Казакова зазначила, що закону про заборону входу батьків до школи немає. Є лише рекомендації, а це — не закон. Подібну думку висловила ще одна мати Вікторія: 

А коли в нашій країні рекомендації стали наказом? У всіх громадян нашої держави є права та обов'язки згідно з основним Законом України — Конституції. Читайте уважно закони й будете знати свої права та обов'язки. А рекомендації...на те вони й рекомендації, хочу дотримуюсь, не маю бажання — то ні.

Чи справді вхід до школи батьків є такою необхідністю? Є діти, яким попервах важко адаптуватися до незнайомого колективу або такі, що постійно гублять та забувають свої шкільні речі. Тож чимало батьків у коментарях обґрунтовують можливість входу до школи тим, щоб допомогти дитині зібрати рюкзак, одягнутися та взутися. Ще одна матуся та водночас учителька Катерина Павленко порадила батькам не панікувати та налаштувати дитину на позитив: 

Завдання батьків — зробити так, щоб дитина змогла бути самостійною в житті! Так, школа — це швидка соціалізація після садочка, і дитина скоріше стане самостійною. Щодо взуття: шановні батьки, обирайте в магазині таке, щоб дитина впоралася без проблем сама (і потренуйтеся вдома). Ви знаєте, нам теж, учителям, які є водночас батьками, хочеться зранку з посмішкою зустріти дітей, налаштуватися на відповідальну роботу з класом, в якому понад 30 різних учнів. Залиште цю паніку і свій егоїзм вдома і налаштовуйте дитину, що школа — це цікава пригода з новими друзями та вчителем. 

Суперечок на цю тему лише більшає, але чи варті вони того? Чи є сенс зараз доводити, хто правий, а хто винен. На думку Олександра Пилипчука, педагога Гаврилівської ЗОШ I-III ступенів, нині сперечатися не варто: 

Я думаю, що конструктиву цьому обговоренню можуть додати перші летальні випадки в школах. Тоді, напевно, кожен задумається, чого саме він хотів досягти: підвищення (хоча б на якісь відсотки) безпеки дітей чи реалізації власного права заходити до школи, навіть, якщо в цьому особливої потреби немає. Зараз сперечатись не варто.

Найрозлогіший коментар з усіма законами та рекомендаціями надала учасниця дискусії Олена Ємець. Ось весь перелік цих документів:

1. Постанова №42 “Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти…”. Паралельно з цим існує Додаток до листа МОН від 05.08.2020 номер 1-9/420.

2. Цитата з пункту 6 постанови МОЗ: "Забороняється допуск до закладу освіти батьків та супроводжуючих осіб, окрім осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю".

3. Цитата з додатка до листа МОН: "Також рекомендуємо надавати роз’яснення батькам здобувачів освіти щодо необхідності впровадження в закладі освіти обмежувальних заходів стосовно відвідування закладів освіти сторонніми особами".

Що ми маємо в сухому залишку. МОН рекомендує адміністраціям закладів освіти роз’яснювати батькам, що стороннім особам вхід до шкіл обмежений. Батьки — це учасники освітнього процесу, а не сторонні особи; сторонні особи — це розповсюджувачі платних друкованих зошитів, фотографи тощо. Водночас МОЗ та головний санітарний лікар в постанові №42 рекомендують (!) заборонити допуск батьків до шкіл.

На думку Олени Ємець, рекомендація МОЗ суперечить:

• статті 52 "Закону про освіту" та пункту 2 статті 55:

1. Учасниками освітнього процесу є:

1. здобувачі освіти;

2. педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;

3. батьки здобувачів освіти;

4. фізичні особи, які провадять освітню діяльність;

5. інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

ЗУ "Про освіту"п.2 ст.55  – Батьки здобувачів освіти мають право: захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти.

• статті 14 "Закону про охорону дитинства";

Розлучення дитини з сім'єю

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їхній волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини й цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

• статті 153 "Сімейного кодексу України";

Права батьків та дитини на спілкування

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

• Конвенції ООН про права дитини.

Базові права є непорушними. Реалізувати одні права шляхом порушення інших прав неможливо.

Тож, виходить, що букви закону на стороні батьків і дітей. Але є Постанова МОЗ, рекомендації якої також потрібно дотримуватися.

А що думаєте про це ви? Чи мають право батьки заходити до закладу загальної середньої освіти, чи лише в разі нагальної потреби?

джерело

Симфонія № 9 до мажор Франца Щуберта

 Симфонія № 9 до мажор Франца Щуберта стала останнім великим оркестровим твором австрійського композитора на прізвисько «Грибочок». Прем'єра відбулася 21 березня 1839 року більш ніж через десять років після смерті композитора.

Шуберт почав писати Симфонію № 9 влітку 1825 року через різ після прем’єри Дев’ятої симфонії Бетховена, на якій був присутній. У 1828 році віденське Gesellschaft der Musikfreunde (Товариство друзів музики) погодилося на прем'єру, але оркестр зіткнувся з проблемою тривалості і технічної складності нового твору і врешті решт відмовився його виконувати. Шуберт швиденько запропонував коротшу симфонію і теж в до мажорі, свою Симфонію № 6, яку ще не виконували назагал. Але і до цієї прем’єри Шуберт не дожив. Він помер майже за місяць до концерту 14 грудня 1828 року.

Невиконана Симфонія № 9 могла б зникнути, якби не втручання композитора Роберта Шумана. У той час, коли Шуман був більш знаний як музичний журналіст, аніж композитор, у 1838 році він зустрівся з братом Шуберта Фердинандом, який показав йому партитури кількох невиконаних творів, серед яких була і партитура Симфонії № 9 (дехто вважає, що Шуман знайшов ці ноти в архіві віденського «Товариства друзів музики»). Зрештою Шуман передав партитуру Феліксу Мендельсону — палкому пропагандисту сучасної музики, який виконав її наступного року в скороченій версії.

Симфонія № 9 показує глибокий вплив Бетховена на Шуберта. У фіналі Дев'ятої Шуберта звучить цитата з Дев'ятої Бетховена: вона з'являється цілком несподівано посеред одного з найбільш божевільних ритмічних атракціонів в симфонічній літературі. Ось так відбувся єдиний діалог композиторів, які жили в одному місті, але ніколи не спілкувалися і, навіть, не були знайомі між собою.

Соціальна дистанція у школі

 

Який у нас план Б на випадок якщо ми, вчителі, не дай Боже, піймаємо COVID-19 в школі?

 

Вітвіцький Володимир

Союз освітян України

3 год  · 

З наближенням початку навчального року постають питання. Який у нас план Б на випадок якщо ми, вчителі, не дай Боже, піймаємо COVID-19 в школі? Дуже прикро що ні уряд, ні вчительська профспілка, ні освітній омбудсмен, ні ми самі, шановні колеги не дуже переймаємося цією проблемою. Я бачу багато дискусій з приводу недоліків дистанційного, змішаного навчання, обговорення методики й дуже мало обговорення вчительської безпеки. Чи знаєте ви, шановні колеги що один день лікування коронавірусу коштує від 4000 грн, і при цьому не важку форму потрібно лікувати як мінімум два тижні на стаціонарі? 56 000 грн Згадайте про групи ризику, пенсіонери, люди з захворюваннями на діабет, шляхи дихання, сердечно-судинні проблеми. Загалом в Україні працюють близько 400 тис. педагогів. 16% з них досягли пенсійного віку. За інформацією профспілки, в деяких регіонах кількість учителів пенсійного віку сягає понад третину від загальної кількості. Скільки серед нас хворих? Може хтось запитав? Взагалі, який ризик захворіти? Якась статистика існує? Ну звичайно, тільки як ви розумієте не в нашій країні. Розкажу про Великобританію. Вони тут дуже відповідальні та прискіпливі. Серед дітей до 19 років за весь період пандемії зафіксовано 10 смертей із 46,725 загалом по країні. В червні більше мільйона учнів пішли до школи й навчалися до середини липня. За цей час 70 учнів і 128 вчителів були інфіковані. Тільки у двох випадках діти заразили других дітей і вчителів, в 30 випадках вчителі заразили колег і дітей. Дослідження стверджує, що діти швидше інфікуються від рідних в сім'ї ніж в школі. Підсумовуючи зазначимо, що ризик захворіти не високий, але він існує. При цьому зазначу, що місцеві учні, батьки, вчителі надзвичайно дисципліновані. Якщо якісь санітарні вимоги прописані школою, то це святе. Авторитет вчителя, школи непорушний. Але повернемося до наших баранів, як кажуть французи. Англійська система охорони здоров'я абсолютно безкоштовна. Хотів написати великими літерами. Тобто, вчитель гарантовано одержить кваліфіковану медичну допомогу. Хто допоможе нам, в Україні? Риторичне питання.Що ми можемо? Ми можемо, хоча б в соціальних мережах підіймати сполох. Агов, уряд, ми вимагаємо безкоштовного тестування раз у два тижні та страховиння на випадок інфікування COVID-19! Профспілки, підключайтесь! (Один процент від зарплатні на ваше утримання, між іншим) Освітній омбудсмен Сергій Горбачов, скажіть своє вагоме слово! Через тиждень школа, і для когось може бути запізно. Звичайно, вчителі надзвичайно самовіддані, але не будемо забувати, що у нас ще є сім'ї й ми також наражаємо їх на небезпеку.

Зробити неможливе - не така вже й велика проблема, якщо знаєш, з чого почати ... Макс Фрай

 

Тартак - Мене вже немає

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Я втрапив у скруту,
Я випив отруту,
Мене пригостив мій нібито друг.
Я звав його братом,
Латав його втрати,
Тягнув із проваль, лікував від недуг.
А він мене зрадив,
А він мене радо
Ввів під удар балістичних ракет.
І от я вмираю,
Прямую до раю,
А він починає святковий бенкет.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

В минулому часі
Я їхав по трасі,
Якою до того їздив не раз.
Поводився чемно,
Та мабуть даремно,
Мене протаранив нечемний КамАЗ.
І всі мої плани,
Манливі омани,
Сталося те, чого я не хотів.
На телеканалі
Святкують деталі,
А я вирушаю до інших світів.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Чому діти не хочуть писати МАН?

 

Сергій Тимофійко

Мені це скинув друг з іншого краю області. Оповідання називається: "Чому учні не люблять конкурси та олімпіади?".

Чому діти не хочуть писати МАН? Правда, яку не можуть впустити у свої витончені довбні реформатори. Погляд з точки зору історика. І так:

1. Діти не вміють автономно провести наукове дослідження. Чому? Годин на це немає. Плани не передбачають виділяти багато часу на тему "Основи наукових досліджень". Історія і так обділена увагою. Тільки поглиблене вивчення має трішки більше, але на розгляд тем, а не науку. Тобто - ми не дамо вам часу, щоб учні навчилися цього, але хочемо, аби вони писали та перемагали. А учень каже: "Не пису, бо не хоцю і не мію!". Всьоооо! Час!

2. Роботу потрібно писати у позаурочний час. Годин на наукову діяльність не існує в природі. Хіба безоплатний гурток, бо платних дуже мало. Не кожен учень готовий витрачати свій особистий час на писанину, яка не пренесе йому нічого кращого за симпатії вчителя та місце на досці! "Не хоцю, бо нема коли! Краще мамі допоможу! Самі сидіть і пишіть!".

3. Відсутність дієвого стимулу! Ні бідна освіта, ні економна влада ОТГ не вважає за потрібне простимулювати наукову діяльність учня. А навіщо? Дурня якась? Нащо нам у громаді наука? Зате собі на премії є! Що отримує учень за перемогу в ОТГ? Грамоту, яку часто купують за свій кош вчителі. Тому відповідь така: "Олеговиць, я вкусив пару разів ту грамоту. Вона не смацьна!". Діти не дурні! Вони бачать навіть далі за затурканого вчителя!

4. Вартість дослідження. Задумаємося. Яка робота МАН з історії найцінніша? Правильно! Сідай, Сергійку! Нова, свіжа і підкріплена документальною базою. Учень має пізнати роботу в архіві. Понюхати документ. Вміти його використати. Шановні, ви дурні чи що? Студенти цього не всі вміють! Але не про те! Де архів? У Хмельницьку! Вартість дороги? 60 грн у один бік! Скільки поїздок, якщо хочеш гарно написати. Коли ті поїздки робити? Хто оплачує час вчителя, який супроводжує. А ще ж архіви. Не дають падлюки фотографувати (у Києві), а дитина за день усього не законспектує. Хто платитиме за фото документів? А фото потрібні! Отако учень вислухав і відповів: " Я Вас поважаю, але мама сказала, що грошей на дорогу нема і відпускати мене не буде!".

4. Вимоги роботи та дурні етапи. Ото поясни дитині: чому крім роботи на тему: "Закрутки на зиму у другій половині ХХ століття, як дієвий спосіб виживання жителів Поділля", дитині треба писати комплексну роботу. Нащо? І чуєш: "Ну, я ж час витратив і писав з інтернету, сліпнув, а не впорався з завданнями контрольної. Роботу в смітник".

5. Відсутнє розуміння, нащо потрібна участь у МАН для життя чи досвіду. І тут найгірше! Доводиться дітям брехати про гострі потреби в історичній науці. За власним досвідом: у нашій ОТГ її ніхто й за науку не рахує. Історик для колхозарбайтерорганізірунг (керівництво) це неприбуткова істота, яку можна хіба відправити проводити екскурсію чи організовувати музей за свій кошт. Все, що ви почуєте про історичний туризм, звучить гарно, але при нинішньому підході, поширеному у всій країні, нереально. А нам треба підтримувати дитину і брехати їй, що досвід написання дасть шлях до омріяної професії. Не дуріть себе! Вони бачуть як злидень, який бореться за омріяну професію, пішки йде болотом на роботу! Нікого ви не обдурите! Неодноразово чув, що ото математик людина і біолог, й інформатик. А історик ні! Бо кінцевого продукту не видно. А кінцевий продукт - це неосвічене населення з відсутнім почуттям гордості та самоповаги, готове голосувати навіть за собаку, якщо її рекомендує Спілка шаманів Алтаю.

Я можу ще двадцять позицій навести, але лінь. Висновок дам! Ці нереальні умови знаю не тільки я, а й вся освітня та наукова вертикаль. За всім стоять години та кошти. Тому, щоб не витрачати на неприбуткову галузь кажуть так:

1. - Шановний начальнику відділу освіти, а чо це ваш район так низько у рейтингу. Ви там нічорта не робите, лиш грошей хочете. Або я бачу ваші місця, або готуйте мило і клізму та чекайте аудит. Ідіоти заселючені, бл....!

2. - Шановні методисти та директори. Ви там що страх втратили. Чому діти не пишуть роботи і не виграють олімпіади? Ти в мене шановна методистко ще раз підведеш і підеш у мальовниче село за 40 км від райцентру. Пішки! Якщо мене ще раз через тебе пан Калістрат Кропива натягне. А ви шановні директори, що паск...и, зовсім страх втратили. Хто не має підхід до вчителя, завтра знову стане вчителем. Ще раз мене Перкосрак Михайлович чи Тракторіна Григорівна запитають за відсутність учасників, порву як мавпа газету "Колосок".

2. - Шановні колеги. З повагою прошу Вас прийняти участь у МАН, бо зверху Кукурудзина Даздропермівна знову лютує. Каже, що Ви лише годин вимагаєте і нічого не робите. Зінаїда Харлампівна? У Вас 47 років стажу, напишіть з Васильком. Він вміє. - Нє, пане директоре. Я своє ще при Брежнєві написала! Віктор Никодимович? У Вас 57 років стажу, може по математиці? - Я і так з часів Карибської кризи і до виходу з Афганістану писав. Нема у нас математиків. І тут: О, Вікуся! Ти ж молодий педагог, тобі треба вчитися! Гайда! І всі хором: Та давай!

3. - Валік, ну ти ж такий сильний учень. Ну, я допоможу тобі у всьому. Тема ж проста: "Зародки шаманізму у неандертальців за матеріалами знайденого рубила у селі Гнилобродний Микуляк". Валік довго ридав над роботою, бо інтернет не мав інформації про це село, гугл мапс говорила, що його взагалі не існує.. він набрав вчительку, заплакав і вона заявила, що сама напише, якщо мама відпустить його поїхати та прочитати... Зе енд! Ой, про Зе лишнє!

П.С. Відбій філологи - оповідання не конкурсне!

П.П.С. Можете не оцінювати, то просто сатира. Не передвиборча, а вічна!

Якщо ти класний керівник, попроси батьків скинутися на фарби та ремонт, - вчитель про сумні реалії своєї професії

 Прибирання, ремонти в класі, суботники та ще й робота у вихідні дні - вчитель поділився думками про свою професію.

Бути вчителем - не легко. Щодня потрібно відповідати на тисячі запитань "А чому", вивчати стоси різноманітної літератури, перевіряти самостійні та контрольні, готуватись до уроку, заповнювати документацію... Учитель щодня долає перед собою виклики й намагається знайти спільну мову з усіма: керівництвом, колегами, учнями та їхніми батьками. І це далеко не все, через що доводиться проходити педагогу у школі й поза нею.

Про шалений темп учителів, їхню важку працю, додаткове навантаження та ще й роботу на вихідні - розповів Сергій Тимофійко, педагог з міста Дунаївці, Хмельницької області.

За його словами, роботи в учителів справді багато. У перервах між уроками потрібно виділити час на обід, а потім знову працювати із сайтами, групами соцмереж, шукати різну літературу чи робити плакати до пізньої ночі:

Якщо ти совісний - приходиш і проводиш уроки, а потім годину на обід відпочив і далі працюєш: сайт, групи з історії у соцмережах, додатки різні. На підготовку одного плаката йде чотири години! Ти лягаєш спати о 01.00 ночі, а о 07.00 ранку підйом.

І вихідні для педагога не є омріяним відпочинком, бо потрібно написати роботу на МАН замість учня, займатись репетиторством, аби були гроші на продукти. І влітку доводиться працювати, аби покласти гроші на кредитну картку.

Вихідні пишеш роботу на МАН, бо ж немає дитини, яка сама може написати! Берешся за репетиторство - довчаєш чужих дітей, щоб мати гроші на продукти. І все одно не вистачає! Літом йдеш у відпустку, аби піти на іншу роботу і заробити гроші, які треба повернути на кредитку, а з осені починаєш заново.

І до всіх ситуацій, які б не виникли, педагогу потрібно ставитися з розумінням та виконувати все, що їм наказують: прибрати територію, поремонтувати клас чи розчистити кучугури снігу:

У нас, учителів, завжди так! Затримали зарплату - бери з кредитки та мовчи, хочуть відправити на трасу збирати сміття - піди з розумінням і принеси з собою рукавиці, відправлять з уроків прибирати цвинтар - зрозумій, що ти бруд, візьми з собою старий одяг, бо на гробах акація росте. Коли прийде зима, гайда прибирати сніг. Якщо збори села, тоді вмов дітей з 8 класу шкрябати з тобою, бо люди мають побачити у якому стані школа. Шкода дітей, але ти просиш їх шкрябати лід. Головне, не пиши нічого у фейсбуці! Люди почують і дізнаються те, що й так знають.

І здається, що й цього досить, але ні. Сергій Тимофійко зазначає, що вчитель ще й працює на суботниках, підготовлює клас до початку навчального року, і піддається моральному приниженню, коли доводиться просити у батьків гроші на фарбу та ремонт:

Всі суботники твої! З тебе сміються всі підряд. Коли діти фукають від одного поняття олімпіада, оскільки розуміють, що крім грамоти їм нічого не світить - обіцяй їм що завгодно, лиш би погодилися. Перед початком навчального року побіли штахети та відремонтуй старий погнилий пліт і т.д. Якщо ти класний керівник, тоді попроси ще батьків, щоб скинулися на фарби та ремонт, бо ж інакше школа буде неготова. Її закриють! А тобі ж хочеться ще морального приниження, тому робиш. І так з року в рік!

Зрозуміло, що від усього цього вчителі втомлюються та звільняються зі школи. Не винятком є і Сергій Тимофійко. Педагог пише, що вже немає сил працювати, але поки що триматиметься:

Працюватиму ще! Хоч нерви здали і нема сили підтримувати маразм, що існує. Дасть Бог, нові перемоги будуть, а не дасть... тоді ми зі школою колись попрощаємося. Хочу стати унікальним учителем - тим, який не цілує сліди керівника і не трясеться перед керівництвом всіх рівнів, а що далі... Не знаю, в якому місці наша освіта звернула, але рухається вона глибокими болотами, куди її завели колгоспники з адміністрацій. Смішно вважати, що ми здатні наздогнати Польщу чи Білорусь. З таким підходом ми ледве дотягуємо до стандартів Нікарагуа, Бурунди чи, прости Господи, Сьєра Леоне. Якщо читатимуть освітяни, зрозуміють і промовчать - старші навчені, а молодші не читатимуть - вони вже позвільнялися.

джерело 

 

Браття Українці_ Вова Гейзер&Зведений оркестр та хор ЗСУ 550 чол.

Вже зовсім скоро....

Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев: Вчителів у нас на 36 тисяч більше, ніж потрібно

Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зробив неочікувану заяву про українських вчителів.

Так, він вважає, що їх у нашій країні забагато, тому частину варто залишити без роботи, передає Главком.

Він уточнив: педагогів у нашій державі зараз на 36 тисяч більше, ніж треба.

При цьому наголосив, що з 90-х зменшилася майже удвічі кількість учнів, тому варто оптимізувати і кількість учителів.

А кошти, на думку заступника міністра, було б добре напрявляти на оптимальну мережу закладів освіти, з огляду на кількість учнів у класі.

За розрахунками Мінфіну, фактична кількість ставок педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти (без інтернатів) становить 502,3 тис. одиниць. Це більше розрахункової кількості ставок на 36,2 тис. одиниць. Тобто у нас вчителів на 36 тисяч більше, ніж потрібно. 

джерело

Що скажете, про таку заяву заступника міністра фінансів?

Він вважає, що вчителів в Україні забагато, тому частину варто залишити без роботи..

Зарплата вчителя не покриє лікування від COVID-19 — страхувати має держава!

 Депутат Тернопільської міської ради вважає, що саме держава має страхувати педагогів від коронавірусу.

1 вересня не за горами й у школах триває активна підготовка до початку навчального року.

Маски, антисептики, паперові рушники, дезінфекційні засоби — усім цим забезпечують органи місцевого самоврядування.

Однак, державі варто було б подумати про страхування вчителів від коронавірусної хвороби, вважає депутат Тернопільської міської ради Назар Зелінка.

З початком навчального року державі потрібно не лише подбати про маски та антисептики в школах, але й за безпеку вчителів. Вони можуть опинитися на вістрі інфікування, адже згідно статистики діти — це та категорія людей, які можуть безсимптомно переносити коронавірус й контактують як з учителями, так і з дорослими вдома.

Зарплатня вчителя, вважає Назар Зелінка, не покриє лікування від коронавірусу, тому держава могла б виділити кошти на лікування від недуги зі спеціального фонду боротьби з COVID-19:

Коли вчитель захворіє, він лишиться сам на сам із хворобою та лікуванням. На мою думку, держава мала б застрахувати всіх учителів. Ця страховка мала б спрацювати та покрити всі витрати на лікування і реабілітацію педагога у разі, якщо він захворів під час навчального процесу. 

Нині застраховані лише медики, які борються з коронавірусом, подібний закон могли б прийняти й для педагогів, зазначив депутат.

джерело

Ключове завдання системи управління освітою: забезпечити видимість функціонування освіти при суттєвому скороченню фінансування?

 Понад 4,9 млрд грн вилучили із бюджету Міністерства освіти і науки до Фонду боротьби з COVID-19. 

Про це сказала проректор Київського університету ім. Бориса Грінченка, міністр освіти і науки України 2016-2019 рр., кандидат педагогічних наук Лілія Гриневич на презентації аналітичної записки “Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину”, що відбулася в Укрінформі.

"Ми хотіли б нагадати, що до Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 вилучено з бюджету Міністерства освіти і науки понад 4,9 млрд грн. Тобто це гроші, колись заплановані на підвищення кваліфікації вчителів, на обладнання навчально-практичних центрів, на багато інших капітальних видатків. Це насправді 65% бюджету розвитку, які були заплановані в МОН. Що з цих коштів отримала освіта до цього часу? Всього 52 млн грн на покриття видатків для учасників пробного незалежного оцінювання. Все", - зазначила Гриневич.

Натомість, за її словами, "освіта зараз потребує серйозних інвестицій для нормального початку нового навчального року". "Поки що не оголошено передбачену цільову державну освітню субвенцію. Ми рекомендуємо виділити цільову субвенцію на організацію навчання у школах під час карантину, тому що є дуже багато статей видатків. Частково щось будуть покривати органи місцевого самоврядування зі своїх бюджетів, але вони не можуть всього охопити", - зауважила Гриневич.

Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 з бюджетом у 64,7 млрд грн створили у квітні.

Також в аналітичній записці зазначено, що в умовах дистанційного навчання вчителі більшості областей України не були забезпечені потрібною допомогою з боку інститутів післядипломної педагогічної освіти.

«Лише 5 інститутів післядипломної педагогічної освіти здійснювали допомогу вчителю і розмістили матеріали для роботи в дистанційному форматі в об'ємі, який хоча б мінімально задовольняв потреби педагогів. Йдеться про рекомендації щодо організації дистанційного навчання, методичну допомогу, вибір моделі та програмних засобів, спеціалізованого навчання для вчителів у роботі в дистанційному форматі», - зазначив кандидат наук державного управління Костянтин Линьов.

За його словами, з початку карантину на сторінках інтернет-видань ключова освітянська аудиторія дуже цікавилася саме передовою практикою тих педагогів, які ділилися своїми напрацюваннями, формами й методами, які вони використовували під час дистанційного навчання.

«Йдеться насамперед про технологічні рішення – яку платформу для дистанційного навчання та програмні засоби обрати, які продукти відповідають тим чи іншим активностям у школі. Найбільша потреба є в тих програмах, які стосуються змішаного навчання в школах країни, щодо методики викладання тих чи інших дисциплін. Є потреба в онлайн-консультаціях – як вчителя, так і адміністрації школи. Більш належної уваги з боку суб'єктів підвищення кваліфікації потребують питання створення цифрового освітнього контенту для закладів загальної середньої освіти, інтеграції онлайн-навчання з традиційним навчанням у класі й забезпечення індивідуальної траєкторії навчання засобами дистанційного та змішаного навчання», - сказав Линьов.

Він наголосив, що сьогодні є потреба в дослідженнях щодо запровадження дистанційного або змішаного навчання в школах України, його ефективності та сприйняття різними вікові категоріями.

Аналітична записка стосується організації освітнього процесу в умовах карантину, в якій узагальнюються міжнародний досвід та практики України щодо організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень та підготовки до нового навчального року.

Дослідження підготовлено під керівництвом проректора Київського університету імені Бориса Грінченка, міністра освіти і науки України у 2016-2019 Лілії Гриневич, за участю Аналітичного центру КУБГ «Освіт Аналітика», який займається дослідженнями освітньої політики на національному, місцевому та інституційному рівнях та покликаний сприяти формуванню якісних рішень та практик в управлінні освітою.

джерело

Роздуми перед навчальним роком. Питання є, а відповіді?

 

Почали захищати крадіїв - "У кожного є плагіат". Наука - це переписування чужих думок?

‎Григорій Громко‎ 

Школа фінансує не Міністерство освіти, а місцева громада, стан школи - прояв відношення громади до освіти своїх дітей?

‎Григорій Громко‎ 

У чому суть карантинних заходів в Україні?

У рекомендаціях нічого не сказано, щодо використання антисептиків на вході в приміщення, вони повинні бути і все...

‎Григорій Громко‎ 

Підходить до учня ближче 1,5 м не рекомендується? А учню можна підходить?

Одноразові маски не рекомендують знімати/одягати, і де їх зберігати під час уроку?

Григорій Громко‎ 

Попередня влада була злочинною, тож нинішня скасує її закони і прийме новий "Освітянський кодекс"?

Григорій Громко‎ 

Надбавка "за престижність" вже всьо?
Як у вас?

За правові наслідки своєї творчості МОНУ не відповідає - це ж лише рекомендації?

Григорій Громко‎ 

Отримав: "Потрібно працювати, а не обговорювати вказівки Міністерства - там знають, що роблять, на відміну від нас". Нормально?

За відсутності фінансів та нових ідей освітянські чиновники переходять до оптимізації та контролю?

Григорій Громко‎ 

Тренди:
2018 - педагогічна свобода вчителя,
2020 - відповідальність вчителя

Григорій Громко‎ 

"Протикоронавірусні" заходи в школі не захищають від інфекції, а дають змогу зняти з керівника відповідальність?

Григорій Громко‎ 

На якій підставі відсторонити працівника з температурою 37,2 від роботи? Що буде з оплатою?

Григорій Громко‎ 

Ключове завдання системи управління освітою: забезпечити видимість функціонування освіти при суттєвому скороченню фінансування?

Григорій Громко‎