1.) Хор розвиває гармонічний слух, діти починають чути інтервали, тризвуки, вчаться тримати свою партію.
2.) Під впливом співу розвиваються й зміцнюються дихальна, серцево-судинна, травна й нервова системи, що в подальшому позитивно позначається на підтримці життєвих функцій, зокрема пов'язаних з мускулатурою тіла. 3.) Підвищення уваги до якості звуку під час співу запобігає хворобам гортані. 4.) Вплив співу на розвиток мови заслуговує окремої уваги, оскільки цей вплив просто величезний (дикція, артикуляція) 5.) Спів має помітний вплив на виплеск емоцій, покращення настрою, виникнення почуття безпеки та сміливості проявити себе, не всі діти можуть бути солістами, а в хорі кожна дитина важлива і незамінна! 6.) спів покращує увагу (концентрацію), пам'ять та уяву, одночасно формуючи потреби більш високого порядку, пов'язані з культурним рівнем людини, а також музичну пам'ять.
7.) Спів – це також відмінний засіб для зняття будь-якого психічного напруження, яке виникає також при страхах, тривозі та агресії. 8.) спів гармонійно й усебічно впливає на розвиток людини в цілому. 9.) забезпечує комунікацію і соціалізацію, реальну дружбу і спілкування в колективі. 10.) це концертні виступи, допомагає побороти страх сцени! Не всі діти є солісти і не всі беруть учать у концертному житті школи, а хор дає можливість частіше побути на сцені!
Але щоб діти хотіли співати в хорі, треба брати цікавий і відповідний до віку репертуар!
Розвивати вокальний діапазон вправами, поспівками, для полегшеного вивчення двоголосся в молодшому хорі співати канони, народні пісні в терцію.
Визначаючи тип голосу (сопрано, альт), важливо звертати увагу не тільки на діапазон голосу, а й на його тембр, оскільки забарвлення і природне звучання голосу в середній, високій чи низькій теситурах дадуть більш повне уявлення про тип голосу. Орієнтуватися на обсяг співацького діапазону не варто, бо діти ще не володіють діапазоном певної голосової групи. Якщо окремі учні вже мають досвід співу в хорі, прослуховуючи їх, необхідно починати спів у середній теситурі; зважати на межі діапазону:
– сопрано перші – ре першої октави – фа, соль другої октави;
– сопрано другі: ре першої октави – мі другої октави;
– альти: сі-бемоль малої октави – ре першої октави.
Забарвлення вокального звуку (густий, темний, світлий, м’який, політний, сильний, слабкий, з більшою чи меншою кількістю обертонів тощо) свідчить про належність голосу до певної хорової партії.
Хормейстру необхідно зважати на особливості дитячого голосу, відмінного від голосу дорослої людини, на функціонування у дітей голосового апарату під час співу, його артикуляційного (голосоутворювального) механізму та резонаторів, зокрема на примарні тони, перехідні звуки, звуковисотний діапазон дитячого голосу, на особливості регістру та на їх змінюваність.
Діти мають співати своїм природнім звуком, легким, польотним, дзвінким, не можна допускати крику, співу на гортані, через ніс,
не зловживати виконанням складних вокально-хорових творів.
Коли я чую, шо діти не люблять хор, то вони просто ніколи не співали у хорі, або співали щось абсолютно не цікаве. Всі діти люблять спів і якщо їх зацікавити, зробити хор цікавим, то вони туди будуть бігти, хоч кожен день!
Треба відходити від стереотипів, що хор - то шось нудне, де всі стоять струнко і співають занудні пісні ) Використовуйте перкусію, рухи, плескання, ігрові моменти (там, де вони доречні). Хор - це так круто!!! Коли на сцену виходить 30-40-50 дітей і разом співають, та це ж самі ангели спускаються на землю, шоб слухати і їм аплодувати!
Чи ви любите хор так як люблю його я? )
Дякую за увагу, з повагою Зоряна Мартин
