«Русифікація в стилі поп» — документальний фільм про те, як Росія протягом десятків років використовує популярну культуру як зброю проти України. Разом з учасниками індустрії наратор фільму, музикант Альберт Цукренко досліджує фінансові, політичні та психологічні причини вразливості українських артистів і розмірковує над тим, як розірвати це порочне коло. Адже «набоями» в цій зброї, на жаль, стають наші, українські таланти. Кілька поколінь самобутніх українських музикантів у різний час у 1970–80-х, 1990-2000-х і 2010-х роках переходили у своїй творчості з української на російську мову. З власної волі чи несвідомо вони ставали знаряддям російського шоу-бізнесу, що завжди прагнув розмити культурний кордон між Росією та Україною й працював на імперський міф про «одіннарод». Спікери проєкту: Віталій Козловський, Коля Сєрга, Олександр Положинський, Саша Буль, Марія Туча, Олександр Варениця, Євген Рибчинський, Ігор Кондратюк, Віктор Придувалов, Віталій Бардецький, Віталій Портников, Сергій Притула, Тетяна Микитенко, Яніна Соколова, Інна Совсун та Володимир В’ятрович.
пʼятницю, 26 квітня 2024 р.
неділю, 21 квітня 2024 р.
20 «швидких» прийомів формувального оцінювання
Ідеї для оперативної перевірки знань школярів
Формувальне оцінювання дозволяє не лише оцінити рівень навчальних досягнень учнів, а й вчасно виявити прогалини у знаннях та їх мінімізувати. Як перетворити результат навчання на джерело для розвитку мотивації, навичок критичного та творчого мислення, а також соціальних компетентностей школярів? Ми підготували добірку прийомів, які допоможуть не лише визначити рівень засвоєння навчального матеріалу, а й стануть стимулом для подальших досягнень учнів.
1. Надішліть дослідницьку пропозицію.
Попросіть учнів подати імітаційну або реальну дослідницьку пропозицію із зазначенням того, що вони хотіли б дослідити надалі за темою, яка вивчається. Попросіть їх обговорити, що вони будуть досліджувати, чому їм цікавий цей аспект і як вони це робитимуть.
2. Самооцінка за критеріями оцінювання.
Розгляньте з учнями критерії, за якими ви оцінюватиме їхні роботи, та попросіть їх самостійно визначити оцінку, яку, на їхню думку, вони отримують.
3. Блог на 200 слів.
Запропонуйте учням створити власний блог, в якому вони мають щотижня писати по 200 слів про те, що дізналися під час вивчення навчального матеріалу. Також вони мають додавати позитивні коментарі у блогах своїх однокласників, відзначаючи будь-які успіхи, та надавати поради, на чому їм потрібно зосередитись наступного тижня.
4. Триразове узагальнення.
Запропонуйте учням резюмувати вивчений матеріал трьома способами за такою кількістю слів:
- 10-15 слів;
- 30-50 слів;
- 75-100 слів.
Збільшення кількості слів спонукатиме їх додавати до інформації більше деталей та сприятиме кращому засвоєнню матеріалу.
5. Попередня презентація.
На початку уроку запропонуйте учням упродовж 2 хвилин розповісти про те, що вони знають за темою, що починається вивчатись. А наприкінці заняття попросіть їх презентувати нові знання протягом такого ж часу.
6. П'ять «чому».
Повідомте школярам певне твердження та просіть їх п'ять разів надати відповіді на запитання «чому». Цей прийом дозволить визначити рівень їхніх знань та розуміння теми, яка вивчається.
7. «Гаряче» місце.
Сенс цього прийому полягає у тому, що один учень сидить на стільці перед класом і надає швидкі відповіді на запитання від своїх однолітків. Ця техніка чудово підходить для математичних вікторин.
8. Актуальні теми.
Запропонуйте школярам вибрати один аспект із того матеріалу, що вони вивчають, і протягом 5 хвилин презентувати класу свої знання, а потім протягом 5 хвилин надати відповіді на запитання.
9. Визначте неправильне уявлення.
Повідомте школярам поширене неправильне твердження або уявлення на тему, що вивчається, та попросіть їх пояснити, чому вона неправильне та як його виправити.
10. Навмисна помилка.
Навмисно впровадьте помилку в завдання або інструкцію для учнів і подивіться, чи зможуть вони її визначити під час уроку.
11. «З-Х-Д».
Наприкінці уроку попросіть школярів намалювати таблицю, яка складається з 3-х стовпчиків та записати у кожному з них:
- що вони знали;
- що хочуть знати;
- що дізналися на уроці.
Цей прийом допоможе вам структурувати наступні уроки на основі відгуків учнів.
12. Відкриті запитання.
Ставте учням запитання, як потребують розгорнутої відповіді, та на які не можна відповісти однозначно «Так/Ні».
13. Перефразування.
Повідомте учням частину навчального матеріалу, а потім попросіть їх повторити її своїми словами. Цей прийом дозволить визначити якість розуміння навчального матеріалу на початковому етапі.
14. Оцінка колег.
Попросіть учнів оцінити роботу один одного. Цей прийом дозволить учням побачити роботу інших учнів, порівняти її зі своєю та обговорити правильне рішення.
15. Фотооцінка.
Цей прийом стане у пригоді під час дистанційного навчання. Запропонуйте школярам сфотографувати те, що, на їхню думку, найкраще відображає їхній поточний рівень знань (наприклад, домашнє завдання, есе, твір чи проєкт) та пояснити свій вибір під час онлайн-уроку.
16. Позапланова вікторина.
Проведіть для учнів на початку, всередині та наприкінці уроку вікторину, яка складається всього з 5–10 питань. Це дозволить відстежити навчальний поступ кожного учня упродовж заняття та стимулюватиме їх бути уважнішими на уроці.
17. Прогноз та гіпотеза.
У середині уроку попросіть учнів зробити прогноз чи гіпотезу відносно того, що вони дізнаються наприкінці заняття. Цей прийом допоможе оперативно визначити рівень розуміння учнями матеріалу, що вивчається.
18. Завдання щодо виявлення попередніх знань.
На першому уроці вивчення нової теми попросіть учнів коротко записати те, що вони вже знають з цього приводу. Ці записи допоможуть вам дізнатися з чого потрібно почати викладання, і допоможуть уникнути надмірного повторення.
19. Поточні записи.
Запропонуйте школярам протягом уроку на окремому аркуші записувати запитання, які у них виникають під час заняття та які вони не зрозуміли. Зберіть аркуші та скоригуйте планування вивчення цієї теми.
20. Тестування з інтервальним повторенням
Цей прийом дозволить оцінити якість засвоєння навчального матеріалу та допоможе учням згадати інформацію, яку вони можуть забути. Запропонуйте школярам виконати тест з певної теми через 1 день після її вивчення, потім через 3, через 8 та через 15 днів. Порівняйте відповіді та розробіть індивідуальні завдання, які допоможуть заповнити прогалини у знаннях учнів.
15 способів здійснити формувальне оцінювання на уроці
В педагогіці існує поняття формувального та підсумкового оцінювання, причому формувальне оцінювання дозволяє оцінити і скоригувати процес навчання, а підсумкове – результат навчання. Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці навчання, найчастіше, у вигляді тесту або контрольної роботи. Формувальне оцінювання здійснюється в процесі навчання, і необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні справляються, а також визначити, як необхідно будувати процес навчання в подальшому.
Пропонуємо вам 15 способів, які дозволяють здійснити формувальне оцінювання, і які однаково добре спрацюють з учнями різної вікової категорії.
- Шкала.
Напишіть 3-5 тверджень, які не є ні правильними, ні помилковими, і попросіть оцінити їх за шкалою від 1 до 5, де 1 – не згоден, 5 – повністю згоден. Якщо учні працюють в парах, попросіть їх порівняти і обговорити результати.
- Картки.
Після вивчення нової теми роздайте учням невеликі щільні картки. Попросіть їх з одного боку написати, що вони зрозуміли (основну думку, 2-3 пропозиції), з іншого – що залишилося незрозумілим. Зберіть картки і проаналізуйте відповіді. За певних умов картки можна не підписувати.
- Спостереження за роботою в групах і парах.
Спостерігайте за роботою учнів в групах і парах, складіть список найпопулярніших помилок і труднощів, обговоріть їх в кінці заняття з усім класом.
- Самооцінювання.
Попросіть учнів самим оцінити, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Ви можете провести усне опитування, попросити написати відповідь на спеціальних картках, або запропонувати учням оцінити свої успіхи за шкалою від 1 до 5.
Молодші школярі можуть намалювати на великому аркуші веселий чи сумний смайлик, і підняти над головою лист з малюнком.
- Вихідний квиток.
Після вивчення нового матеріалу ви задаєте кілька питань по темі, пропонуючи на вибір кілька правильних відповідей. Учні можуть відповідати за допомогою карток з номерами (піднімають картку з номером 1, якщо правильний перший варіант, картку з номером 2, якщо правильний другий варіант, і так далі). Ті, хто відповість правильно на питання, пересідають в кінець класу, і виконують наступне завдання. Ті, хто відповів неправильно, сідають ближче до вас. Після чого ви пояснюєте їм складні моменти, і знову задаєте питання. Ті, хто відповів правильно – пересідають в кінець класу. Решта пересуваються ближче до вас, і так далі, поки все не засвоять тему.
- Тест.
Тест можна провести як «паперовий», так і онлайн, комбінуючи питання різних типів.
- Сигнали руками.
Домовтеся про умовні сигнали. Наприклад, учні піднімають великі пальці вгору, якщо добре зрозуміли тему, опускають великі пальці вниз, якщо не зрозуміли, махають руками, якщо, в принципі, все зрозуміло, але залишилися невеликі питання.
- Різнокольорові картки.
В якості альтернативи сигналів руками можна використовувати різнокольорові картки. Наприклад, червона картка може означати, що учні не зрозуміли матеріал, зелена – що добре зрозуміли, жовта – що хотів би задати уточнюючі питання.
- Пишемо 2 хвилини.
Роздайте учням картки, задайте питання по вивченій темі, і попросіть їх протягом 2-х хвилин написати відповідь.
- Інтелект-карта.
Напишіть основні терміни, що відносяться до теми, що вивчається, і попросіть учнів скласти інтелект-карту, яка показує їх взаємозв’язок один з одним. Карту можна скласти як на аркуші паперу, так і в електронному вигляді, використовуючи один з численних безкоштовних онлайн-інструментів.
- Часті помилки.
Напишіть список частих помилок, що стосуються тієї чи іншої теми, і обговоріть їх з учнями.
- Блог.
Учні ведуть індивідуальні або групові блоги, в яких роблять невеликі записи, що стосуються того, що вони дізналися на занятті, що їх зацікавило, що залишилося незрозумілим, що вони хотіли б повторити або уточнити.
- Картки з відповідями.
Кожному учню необхідно мати набір карток з номерами, зазвичай 1,2,3,4. Ви зачитуєте питання і варіанти відповіді з номерами, учні піднімають картку з номером відповіді, яку вони вважають правильною.
- Перевірити один одного.
Учні працюють в парах або групах, по черзі відповідаючи на складені вчителем питання. Вчитель спостерігає за їх роботою, при необхідності виправляє і допомагає. Питання, що викликали найбільші труднощі, можна в кінці заняття ще раз обговорити з усім класом.
- Онлайнові вікторини, тести та анкети.
Одним із найцікавіших та найсучасніших варіантів здійснення формувального оцінювання є використання численних сервісів для проведення опитування, тестування та ігор. Серед них Triventy, Kahoot, OnlineTestPad, Plickers та багато інших.
Про зросійщення шкіл в Україні
З 20 квітня 1938 р. російську мову почали вивчати в усіх українських школах як одну із пріоритетних дисциплін.
21 квітня 1938 р. згідно з постановою № 331 РНК УРСР "Про доповнення постанови РНК ЦК КП(б)У від 20 квітня 1938 р. "Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України" було збільшено кількість годин для вивчення російської мови в українських та школах національних меншин. Ці постанови свідчили про зросійщення шкіл в Україні. В українських школах та школах національних меншин вводилися нові навчальні плани.
Історія наступу на українську мову включає як мінімум понад три століття. Весь цей час Україна була під фактичною окупацією московської держави, а пізніше - Російської імперії та СРСР. Зросійщення зумовила державна політика російських режимів.
Малюнок з Інтернету.
Плагіатити українську музику
Ви здивуєтеся, але привласнювати та плагіатити українську музику почали ще як мінімум з XVIII століття, з творчості Д. Бортнянського та М. Березовського!
пʼятницю, 19 квітня 2024 р.
Про серйозну проблему МАН в шкільній освіті
Український дослідник та доктор філософії Максим Мацала звернув увагу на необхідність трансформації Малої академії наук. За його словами, в освітній структурі нічого не змінюється вже довгий час, а вчителів змушують займатися додатковою діяльністю. Крім того, освітянин стверджує, що значна кількість педагогів пише роботи за дітей. Водночас, учні, чиї заклади освіти мають більше фінансування та підтримку вишів, скоріше отримають перемогу. Натомість, “прості” педагоги навіть не хочуть намагатися, аби їхні школярі за щось боролись, а роблять все для звітності перед чиновниками.
На думку Мацали, причиною такого відношення є, зокрема, низькі зарплати, брак часу та сил вчителів. Він вважає, що існують випадки, коли у школах присутній ентузіазм та професійність, а з дітьми проводять реальні досвіди. Проте це скоріше винятки, які лиш підтверджують правило. Своєю думкою науковець поділився у Facebook.
“МАН є примусовим видом робіт для вчителів. Вони знають, що їхні колеги з просунутих закладів, у яких є гроші та/або зв’язки із ЗВО, здатні поставити кращий дослід, написати кращу роботу, і дитина потім розкаже і виграє. Дитині – плюс у резюме, якщо вступ кудись закордон”, – пише Мацала.
“І от оці прості вчителі не хочуть навіть намагатись (а коли намагатись? Часу і сил на усе, коли такі мізерні доходи, не напасешся). І уже їхній школяр списує щось з Інтернету, аби була звітність перед чиновниками. Певно, з часом є школи, де ентузіазм і професійність є, і з дітьми реально проводять досліди. Винятки, які підтверджують правило”, – додає освітянин.
Він пропонує під час проведення конкурсів оцінювати залученість дитини, а не крутість досліду або обладнання у школі. На його думку, якщо школяр готувався сам або з наставником, то це можна буде зрозуміти на співбесіді. Зокрема, учнів, які можуть самостійно, хоч і підглядаючи у листок, пояснити про що їхня робота, варто оцінювати вище.
Натомість ті школярі, які прийшли просто прочитати текст дослідження, яке написав вчитель або кандидат наук на замовлення, мають отримувати нижчі бали.
Науковець вважає, що у таких ситуаціях буде зрозуміло, хто з дітей дійсно геній і заслуговує нагород, а кого потрібно виключити з олімпіад.
Також Мацала пропонує робити попередній відбір робіт та конкурсантів на рівні шкіл. Наприклад, якщо учень не може зв’язати двох слів, або наставник чи обладнання школи занадто слабкі, щоб виступити далі, то нікого не мають пропускати у наступні етапи. Водночас, у такому разі, має бути короткий звіт в управління освіти.
На думку дослідника, чиновники мають отримувати премії за допомогу обладнанням школам, а не за те, що стільки-то учасників поїхало на конкурс МАН від району.
Підписатися на:
Дописи (Atom)