Соціальні мережі перетворили публікацію фотографій на звичну частину повсякденного життя. Водночас далеко не всі замислюються, що розміщення фото чужої дитини може порушувати її право на приватне життя та право на власне зображення.
Особливо актуальним це питання є для шкіл, дитячих садків, гуртків, фотографів та батьків, які публікують фото з дитячих заходів.
Що говорить законодавство
Право на захист приватного життя закріплене на конституційному рівні. Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених законом.
Захист зображення особи детально врегульований Цивільним кодексом України. Так, стаття 307 ЦК України встановлює, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода може припускатися, якщо зйомка проводиться відкрито на вулиці, під час зборів, конференцій, мітингів та інших заходів публічного характеру.
Водночас сама згода на фотографування не означає автоматичної згоди на подальше поширення зображення. Відповідно до статті 308 ЦК України фотографія, на якій зображена фізична особа, може бути публічно показана, відтворена або розповсюджена лише за її згодою. Тобто закон розмежовує фотографування та подальшу публікацію фотографії.
Окреме значення мають положення статті 301 ЦК України, яка гарантує кожній особі право на особисте життя та самостійне визначення кола осіб, які можуть отримувати інформацію про неї, а також статті 302 ЦК України, яка передбачає право особи на інформацію про себе.
Оскільки малолітні діти не можуть самостійно реалізовувати зазначені права, відповідні рішення щодо використання їхнього зображення приймають батьки або інші законні представники. Такий підхід узгоджується зі статтею 242 ЦК України та статтею 154 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки є законними представниками дитини та здійснюють захист її прав та інтересів.
Крім того, стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися найкращим інтересам дитини.
Однак, у справі № 214/11028/21 Верховний Суд зазначив, законодавство не визначає, як саме має бути оформлена згода фізичної особи на використання фотографії з її зображенням. Тобто, надаючи оцінку існуванню відповідної згоди, потрібно враховувати, що згода може бути надана у письмовому вигляді, усно, а також у формі мовчазної згоди.
Мовчазна згода може проявлятися в тому, що особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок, а також у випадку самостійного розміщення фото чи відеозображення для необмеженого кола користувачів і без зазначення про існування авторських чи суміжних прав на них.
Суд вирішив, що розміщення особою фотографії у відкритому профілі соціальної мережі без обмеження кола користувачів є її публічним поширенням. За таких обставин використання такого фото іншими особами може бути правомірним, оскільки особа сама зробила його загальнодоступним. Водночас якщо доступ до фотографії був обмежений певним колом користувачів, її використання без згоди особи є неправомірним.
Позиція освітнього омбудсмена
Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», освітній омбудсмен наголошував, що заклади освіти не мають права публікувати фотографії дітей без згоди батьків та самих учнів. На його думку, розміщення таких зображень без належної згоди може становити втручання у приватне життя дитини.
Також омбудсмен звертав увагу, що педагогічні працівники не уповноважені надавати таку згоду від імені батьків, а використання дитячих фотографій повинно мати чітку законну мету та належну правову підставу.
Які наслідки може мати публікація фото чужої дитини
Публікація фотографії чужої дитини без належної згоди батьків може розглядатися як порушення особистих немайнових прав дитини, зокрема права на приватне життя та права на власне зображення.
У такому разі можуть настати такі правові наслідки:
- вимога про видалення фотографії з відкритого доступу;
- судова заборона на подальше поширення або використання зображення;
- відшкодування моральної шкоди дитині або її законним представникам;
- у певних випадках — відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних, якщо фотографія або супровідна інформація дають змогу ідентифікувати дитину.
Підхід ЄСПЛ
У справі Reklos and Davourlis v. Greece ЄСПЛ визнав порушення права на приватне життя новонародженої дитини, яку сфотографували в пологовому будинку без згоди батьків.
Суд зазначив, що право особи контролювати власне зображення охоплює не лише його публікацію, а й саме фотографування та зберігання фотографій без належної згоди. Це рішення стало одним із ключових прецедентів щодо захисту права на зображення за статтею 8 Конвенції.
Отже, можна підсумувати, що публікація фото чужої дитини в Instagram не є лише питанням етики. За відсутності належної згоди батьків така публікація може стати підставою для вимоги про видалення фотографій, припинення їх поширення та відшкодування моральної шкоди.
