Вміння розставляти всі крапки, вчасно піти з нудної вистави, вчасно залишити обтяжуючі стосунки, вчасно сказати іншому і/або собі стоп – ціле мистецтво. Не кожна людина володіє ним. Це те, що не дається від народження, і хороша новина полягає в тому, що цьому можна навчитися.
З дитинства нас вчать в школі різних наук і дисциплін, завдяки яким ми зможемо вступити до університету і отримати хорошу професію. Всі ці знання, безумовно, дуже важливі, але вони не зачіпають багатьох аспектів реального життя, не дають можливості увійти в дорослий світ підготовленими до нього. Однією з тих навичок, які ми, нажаль, не отримуємо за шкільною програмою, є повага до себе і, зокрема, вміння вчасно сказати ні, зупинити те, що не подобається, вийти з токсичних стосунків і припинити робити те, що не приносить задоволення.
Але знати – зовсім не означає робити. Навіть люди з психологічною освітою і багаторічною консультативною практикою, які відмінно знають, як важливо вміти відмовляти і припиняти те, що не подобається, далеко не завжди вміють це робити самі. Цьому не можна навчити. Можна передати знання про те, чому це важливо, але навчиться можна лише самостійно, шляхом проб і помилок.
Мистецтво йти вчасно
Мистецтво йти вчасно – це про любов до себе, про прийняття себе, про повагу і турботу, в першу чергу, до себе самого. Всі наші стосунки з іншими людьми або речами відбуваються через призму самоприйняття. Залежно від того, як ми ставимося до себе, – ми конструюємо стосунки із зовнішнім світом, починаємо по-іншому ставитися до своїх двох найбільш важливих ресурсів – енергії і часу. І це правило діє в обидві сторони. Від того, як ви ставитеся до себе і що про себе думаєте, залежить не тільки ваше ставлення до світу, а й ставлення світу до вас. Це в прямому сенсі стосунки зі світом, в яких обоє є суб’єктами. Якщо ви не поважаєте і не любите себе – то чому інші повинні вас поважати і любити? Зміни у стосунках з іншими, зміни в навколишньому світі можуть початися тільки з вас. 
Почавши по-іншому ставитися до себе, ви здивуєтеся, як зміниться весь світ навколо.
Завдяки прийняттю нами себе самих такими, якими ми є тут і зараз, ми переходимо на якісно новий рівень життя. Ми починаємо цінувати все, що маємо, не тільки людей нашого оточення і речі, але і розуміємо високу цінність нашого власного життя. Як кажуть мудреці Сходу, щастя знаходиться всередині нас, зовні його шукати марно. Людина, яка постійно перебуває в гонитві за зовнішніми благами, кар’єрою, машинами і будинками – ніколи не досягне щастя, тому що вона шукає його не там. Лише навчившись цінувати себе і те, що є зараз, ви зможете відчути п’янкий дух свободи і задоволення від життя. У цій статті ми поговоримо про те, як можна розставляти пріоритети, роблячи свої вибори більш осмисленими і, тим самим, впливаючи на поліпшення якості свого життя.
Йти потрібно вчасно. Як зрозуміти, що пора?
Як зрозуміти, що настав час припиняти щось робити або з кимось спілкуватися? Всі ми знаємо, що йти потрібно вчасно, але чи дійсно розуміємо істинний сенс цих слів? Насправді, вміння піти і відмовити тоді, коли прийшов час – один з найважливіших уроків, які необхідно освоїти кожному з нас. Досить непросто навчитися залишати все те, що було побудовано, а тепер зруйновано. Кому потрібні руїни? Навіщо тягнути тягар минулого в новий день? Можливо, виникне питання: як зрозуміти, що час піти прийшов? Це відчувається. Або на рівні тіла, або на рівні свідомості. Ми будемо або прагнути несвідомо уникати чогось / когось, або відчувати психосоматичне відторгнення у вигляді всіляких хвороб. Кінь мертвий – злізь. Чули таке? Здавалося б, проста істина, але ми, чомусь, замість того, щоб злізти, будемо проводити обряди воскресіння коней, сходимо на тренінг їзди на мертвих конях і будемо переконувати себе, що він просто спить. Але правда в тому, що ми завжди знаємо, що вже все скінчено і потрібно йти далі, але боїмося собі в цьому зізнатися. Набагато комфортніше жити минулим, ніж сміливо піти на зустріч новому.
Піти тоді, коли настав час, може бути застосовано до всього, з чим хоч якось стикалася в своєму житті людина. Залишити погані звички, уникнути болючих стосунків, місця роботи, яке не приносить не задоволення, а лише роздратування і виснажує сили. Піти з того місця, де бути не хочеться, але доводиться. Уміння залишати нецікаву діяльність, навіть просто відмовити пропозиції приятелів випити в барі – це і є особистісна свобода. Побічно це пов’язується і з відчуттям особистісних кордонів. Є певна межа, через яку ми не пропускаємо інших людей, це наша територія. Специфіка нашого менталітету і виховання не завжди передбачає вміння встановлювати особистісні кордони. Це порівняно нове поняття, хоча точніше буде сказати, що ми лише недавно придумали назву для дуже древньої структури людської психіки. Можна дуже довго розповідати про межі, але зараз для нас важливо лише те, що це абсолютно нормально – не пускати деяких людей ближче, ніж нам хочеться, мати якісь свої плани і бажання, в зв’язку з якими ви відмовляєте іншим людям. Це не означає, що ви погана людина або егоїст, як намагаються нам нав’язати, спекулюючи цими термінами, люди, яким ми відмовили. Це лише означає, що ви цінуєте себе і свій час. Уміння піти в потрібний час говорить про здорове ставлення до себе і своїх кордонів.
Як правильно піти
Не існує єдиного стандарту, як правильно піти від небажаних подій або людей. Кожен повинен знайти для себе найбільш комфортний спосіб, адже, глобально, від способу нічого не залежить. Головна мета – позбавитися зайвого, щоб полегшити для себе прийняття потрібного. Люди завжди бояться втрачати. Найчастіше ми замислюємося над тим, щоб отримати ще і як зробити так, щоб зберегти все те, що у нас вже є. Проте, рідко кому в голову приходить, що благом може бути також вміння залишати минуле за спиною. Уявіть, що ваше життя -це величезний рюкзак за спиною, в якому повинно бути лише те, що вам дійсно потрібно, те, що полегшує життя або хоча б приносить задоволення. Але ми, на заздрість Гоголівському Плюшкіну, складаємо туди все підряд: старі образи, непотрібні стосунки, нецікаву роботу і ще купу всього, від чого наш крок сповільнюється і з’являються проблеми зі спиною. І хоч це все сказано для прикладу, але ефект від накопичених проблем і обов’язків дуже схожий з важким рюкзаком за спиною. Він гне нас до землі, не даючи ступити й кроку. Тому дуже важливо навчитися відпускати старе, приймати нове і відмовляти тому, чого ви не хочете бачити в рюкзаку свого життя.
Завдяки тому, що ми не утримуємо когось або чогось біля себе, відбувається обмін. Ми щось відпускаємо, натомість отримуючи щось нове. Новий досвід, нових знайомих, нові враження, нових себе. Потрібно вміти давати шанс бути щасливими не тільки собі, а й іншим. Перебуваючи у стосунках, які вимотують вас і вашого партнера, прийшов час подумати про те, щоб відпустити ці стосунки. Вони зжили своє і не приносять вам задоволення. Ви, як і ваш партнер, маєте рівні права бути щасливими. Уміння відпускати приведе вас до чогось нового. Дозвольте собі і вашому партнерові піти в інші стосунки, в яких вам буде комфортно саме настільки, наскільки це необхідно кожному з вас. Не тримайте один одного, якщо в цих стосунках не залишилося спокою, впевненості одне в одному або довіри. Стосунки дуже схожі на танець. При чому, будь-які стосунки – сімейні, партнерські або ж робочі. Це завжди взаємодія, тобто, взаємна дію. Відносини припускають взаємовіддачу і взаємообмін. У танці немає переможців або переможених, в цьому дуеті обидва партнери виступають на рівних. Передбачається, що обидва вже дорослі і зрілі люди, які вміють цінувати і берегти важливе для них, а також вміють відпускати або залишати стосунки тоді, коли вони віджили своє.
Вмійте йти вчасно
І в кінці хочеться сказати – вмійте йти вчасно! Не потрібно відкладати в довгий ящик і чекати, коли обставини стануть зовсім нестерпними. Тільки ви творите своє життя і лише від вас залежить, що ви від нього отримаєте – задоволення чи страждання. Ми всі – частини чиїхось життів, одна глава або велика частина книги. У цьому стані потоку людські долі сильно переплітаються і впливають одна на одну. Наші вибори, вчинки, які ми здійснюємо, здатні вплинути на людину, яка може перебувати на іншому кінці земної кулі. Про це завжди слід пам’ятати. Не бійтеся йти або залишати. Ви не втрачаєте. Все, що ми можемо взяти з собою – це враження і спогади. І це все те, що можуть дати нам люди, які нас оточували, або речі, якими ми володіли. Уміння йти або залишати – прерогативи більш зрілої особистості. Людина, яка немає нічого, нічого не утримує, в той же час, – володіє цілим світом.
Уміння відпускати запускає процес переписування життєвих сценаріїв, свого та інших людей. Тому, не тримайте біля себе речі, людей або обставини. Дозвольте життю розвиватися, а часу йти.
Немає коментарів:
Дописати коментар