Автор тексту - Людмила Поліщук
Ми, ті що були в меншості на виборах, дивувалися, як це більшість, як стадо баранів голосує.
Сьогодні, після нападок на вчителів, які вийшли захистити своі права, я зрозуміла: це стадний рефлекс.Людина з ненавистю пише про зарплату в 10000, про довгу відпустку і т. Ін.
А чи знаєте ви, що 10000 не отримує навіть Заслужений вчитель Украіни, який тягне роботу не 40 годин в тиждень, а всі 60.Бо і у вихідні про водить виховну роботу у вигляді екскурсій, поіздок, репетицій і т.ін.
І це після 30 років стажу!
Якщо бере заздрість на цю неіснуючу зарплату, то ідіть в педуніверситет, потім попрацюйте років з п,ять за тисяч три, повтирайте носики і інші місця чужим дітям, оглухніть від перерв, вислухайте неадекватних іноді батьків, напишіть купу конспектів і планів, перечитайте вночі( бо дня не вистачає) купу книжок, перерийте Google, щоб знайти інформацію, пройдіть надцять семінарів, вебінарів, модулів і не перерахуєш що ще, зберіть збори батьків, які не хочуть іти, переживіть ряди перевірок, пройдіть атестаціі, сертифікацііі ще купу всього, переживіть моменти, коли дитина падає, травмується,ій стає погано, а ви не знаєте, що це може бути.
Чому ми, вчителі, не заздримо , наприклад, ІТ-ішникам, а радіємо, що хоч нашим учням добре?
Бо з дітьми можуть працювати тільки ті, хто не заздрить, терпить, відчуває серцем.
Я думаю, моі слова прочитають і моі земляки з Жашківщини.
Вони знають, що у моєі мами було 48 років стажу.До 50 не дотягнула, захворіла і рано померла від перенесених на ногах мікроінсультіав, але залишила по собі добру пам,ять серед односельців.Широ тішилася, що іівихованці отримують більше, ніж сама.
Уже і я маю майже 40 років стажу роботи з дітьми.Сорок років відданого серця, сорок років тривог, недоспаних ночей,сорок років намагання зрозуміти дитину краще навіть за батьків, сорок років розумовоі роботи кожну хвилину,щоб донести, щоб знайти щось таке, що захопить учнів, спонукає іх забуматись.
Мабуть таки, у тих ,хто злорадить над вчителями, були погані вчителі.Бо чим ці люди кращі за тих коміків, що висміюють власну краіну?
Ідіть і працюйте! В школах не вистачає вчителів! Хай і ви спробуєте цього меду, покупаєтесь в зарплатах,в цьому байдикуванні!
Хотіла написати про те, що найбільше болить, про можливість капітуляціі, але відчула, що тут, в тилу теж фронт, бо перемоги за Бісмарком, здоббувають вчителі і священники.
Ось такий вийшов допис!
А тепер плюйте далі в криницю!
Ми, ті що були в меншості на виборах, дивувалися, як це більшість, як стадо баранів голосує.
Сьогодні, після нападок на вчителів, які вийшли захистити своі права, я зрозуміла: це стадний рефлекс.Людина з ненавистю пише про зарплату в 10000, про довгу відпустку і т. Ін.
А чи знаєте ви, що 10000 не отримує навіть Заслужений вчитель Украіни, який тягне роботу не 40 годин в тиждень, а всі 60.Бо і у вихідні про водить виховну роботу у вигляді екскурсій, поіздок, репетицій і т.ін.
І це після 30 років стажу!
Якщо бере заздрість на цю неіснуючу зарплату, то ідіть в педуніверситет, потім попрацюйте років з п,ять за тисяч три, повтирайте носики і інші місця чужим дітям, оглухніть від перерв, вислухайте неадекватних іноді батьків, напишіть купу конспектів і планів, перечитайте вночі( бо дня не вистачає) купу книжок, перерийте Google, щоб знайти інформацію, пройдіть надцять семінарів, вебінарів, модулів і не перерахуєш що ще, зберіть збори батьків, які не хочуть іти, переживіть ряди перевірок, пройдіть атестаціі, сертифікацііі ще купу всього, переживіть моменти, коли дитина падає, травмується,ій стає погано, а ви не знаєте, що це може бути.
Чому ми, вчителі, не заздримо , наприклад, ІТ-ішникам, а радіємо, що хоч нашим учням добре?
Бо з дітьми можуть працювати тільки ті, хто не заздрить, терпить, відчуває серцем.
Я думаю, моі слова прочитають і моі земляки з Жашківщини.
Вони знають, що у моєі мами було 48 років стажу.До 50 не дотягнула, захворіла і рано померла від перенесених на ногах мікроінсультіав, але залишила по собі добру пам,ять серед односельців.Широ тішилася, що іівихованці отримують більше, ніж сама.
Уже і я маю майже 40 років стажу роботи з дітьми.Сорок років відданого серця, сорок років тривог, недоспаних ночей,сорок років намагання зрозуміти дитину краще навіть за батьків, сорок років розумовоі роботи кожну хвилину,щоб донести, щоб знайти щось таке, що захопить учнів, спонукає іх забуматись.
Мабуть таки, у тих ,хто злорадить над вчителями, були погані вчителі.Бо чим ці люди кращі за тих коміків, що висміюють власну краіну?
Ідіть і працюйте! В школах не вистачає вчителів! Хай і ви спробуєте цього меду, покупаєтесь в зарплатах,в цьому байдикуванні!
Хотіла написати про те, що найбільше болить, про можливість капітуляціі, але відчула, що тут, в тилу теж фронт, бо перемоги за Бісмарком, здоббувають вчителі і священники.
Ось такий вийшов допис!
А тепер плюйте далі в криницю!
Немає коментарів:
Дописати коментар