четвер, 29 грудня 2016 р.

André Rieu

André Rieu - Silent Night
Андре Леон Марі Ніколя Рьё (фр. André Léon Marie Nicolas Rieu; рід. 1 жовтня 1949 Маастрихт) - нідерландський диригент і скрипаль, званий в пресі Королем вальсу слідом за Іоганном Штраусом-сином. Син диригента Андре Рьё-старшого.
Навчався в Льєжі, потім в Маастріхті, в 1977 році закінчив Брюссельську консерваторію. Грав другу скрипку в Лімбургійська симфонічному оркестрі під керівництвом свого батька.
Заснувавши Маастрихтський салонний оркестр, що складався буквально з кількох музикантів, Рьё виступав з ними в голландських будинках престарілих, виконуючи віденські вальси. У 1987 році під керівництвом Рьё виник Оркестр Йоганна Штрауса, спочатку включав 12 виконавців. У 1992 р оркестр записав перший диск, «Щасливого Різдва» (англ. Merry Christmas); в 1994 році запис Другого вальсу з Сюїти для естрадного оркестру Дмитра Шостаковича зробила Рьё і його новий колектив знаменитим по всьому Нідерландам.В надалі Рьё зі своїм оркестром широко гастролював по світу, випускав до семи альбомів (студійних і концертних) в рік, збільшив склад оркестру до 50-55 музикантів. До 2008 р альбоми Рьё були продані в кількості 27 мільйонів екземплярів.
Концерти Рьё представляють собою яскраве зреліще.Оркестр одягнений в чудові сукні та костюми. В концерт органічно вписані різні елементи шоу, що робить його барвистими і хвилюючими. На концертах завжди панує атмосфера єднання з музикою - Штраус, Моцарт, Шостакович, Кальман і популярні мелодії різних народів.
Під час свого турне 2008 року музикант виступав на найбільших світових стадіонах, де кожен раз зводилася копія палацу Шенбрунн - віденської резиденції австрійських імператорів.
Разом з Андре Рьё і його оркестром гастролювали також артисти Віденського державного балету (Vienna State Ballet). Але і це не стало межею фантазії музиканта: перед копією палацу заливалися два катка, на яких виступали 60 професійних фігуристів. Картину доповнювали кілька діючих фонтанів і 36 коней, раз у раз вивозили на сцену розкішні екіпажі.
«Андре Рьё - чудовий бізнесмен, - каже колишній юридичний консультант музиканта, Геральд Йонг, - він розуміє, що класичною музикою може насолоджуватися лише обмежене коло людей. Він же хоче повернути цю радість широкому загалу. І створює абсолютно незвичайні шоу з казковими декораціями і костюмами »
ДЖЕРЕЛО
БІЛЬШЕ ПОВНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО КОНЦЕРТИ André Rieu ДИВІТЬСЯ ПО ПОСИЛАННЯХ НИЖЧЕ:
- Live in New York - Radio City Music Hall (2007) 2 concerts http://youtu.be/FMWR3hrMO3g
- Amsterdam Arena (2011) full concert http://youtu.be/6xGOh4XcmHU
- Live in Mexico (full concert incl. backstage) HD http://youtu.be/Hsn-dWdayjc

Музей “українського Баха” в Марківці

Музей “українського Баха” в Марківці 
У січні 1921 року, у хаті місцевого священика отця Дмитра, агент ЧК убиває його сина Миколу. Це був 43-річний Микола Леонтович, автор “Щедрика” – найпопулярнішої української мелодії у світі, відомої в англійській версії як “Carol of the Bells”. Хати Леонтовича до цього часу не збереглося: її розібрали вже давно. Але у 1977 році відкрили перший музей на честь композитора.
Продовження та фотоматеріали дивитися тут

“Тиха ніч, свята ніч…”

“Тиха ніч, свята ніч…”– без наспівування цієї ніжної та проникливої пісні не минає жодне Різдво. Вона так полюбилася українцям, що часом її помилково вважають українською народною колядкою. Але насправді вона була написана в Австрії у ХІХ столітті. Ми без сумніву включаємо “Stille Nacht, heilige Nacht…”до нашого рейтингу “10 творів класичної музики до Різдва” і “вирушаємо на пошуки” автора цієї всесвітньо відомої пісні. 
Вперше “Stille Nacht, heilige Nacht…” (оригінальна назва пісні німецькою мовою) з’явилася у німецьких друкованих пісенниках у 30-их рр. ХІХ століття, де автори тексту і музики були вказані, як невідомі. Згодом її почув пруський король Фрідріх Вільгельм IV і пісня так припала йому до душі, що король наказав за будь-яку ціну знайти її автора! Не так швидко виконали наказ короля… Але допоміг цьому незвичний випадок!
Директор хору австрійського Зальцбурга посварився з хористом, бо той неправильно виконував цю пісню. На зауваження, хорист не тільки мав сміливість заперечити директору, а ще й ошелешив його відповіддю: “Ми завжди співаємо вдома “Stille Nacht, heilige Nacht…” саме так! І врешті-решт – її написав мій батько і він краще знає, як співати!”
Досі невідомого автора пісні негайно розшукали. Ним виявився органіст і диригент церковного хору Франц Ксавер Грубер. А автором тексту пісні був приятель Грубера, священник Йозеф Мор.
Автор композиції розповів, що створив її 1818 року для Різдвяної служби у церкві святого Миколая у Оберндорфі під Зальцбургом. Нині у цій церкві пам’ятна таблиця вшановує авторів “Тихої ночі” написом:
 “Франц Грубер написав тут 24 грудня 1818 року мелодію, а вікарій Йозеф Мор склав текст пісні “Тиха ніч, свята ніч…”.
Stille Nacht, heilige Nacht…” надихала композиторів різних національностей та поколінь на створення власних опрацювань цієї пісні та використання її у своїх творах. Серед них – Макс Регер, Артур Онегер, Кшиштоф Пендерецький, Альфред Шнітке, Макс Брух та ін.
Альфред Шнітке – Stille Nacht для скрипки та фортепіано (1978):
джерело

неділю, 18 грудня 2016 р.

Вірші до Різдва

Нехай різдвяна зірниця
Освітить радістю лиця,
Нехай вкаже шлях до любові,
Щоб ви були веселі та здорові!

***
Лине, лине коляда чудова
З Ратуші, з самого Львова!
І несе вам звістку знамениту,
Що народився Спаситель Світу!

***
Мороз малює сріблом на вікні казкові квіти.
Крокує Новий рік і наближається Різдво!
Нехай в оселі цій, теплом сердець зігрітій,
Панують щастя, радість і добро!

***
Нехай різдвяні пряники
Самі знаходять вас!
Най пампушки нагадують
Про цей святковий час!
А друзі із родиною
Потішать вас разом!
Радійте з Україною!
Вітайте всіх з Різдвом!

***
Не чекай на чужі привітання,
Запали в своїм серці вогні,
Подаруй цей промінчик любові,
Чиєсь серце зігрій у ці дні!
Тож нехай твоя радість різдвяна
Збагатить Україну і світ,
Щоб до тебе колись повернутись
Білим янголом на Землі!

***
Радість нині у кожній родині –
Ми святкуєм Різдво в Україні,
Тож у Києві, Луцьку, Полтаві,
У Донецьку, Одесі, Сваляві,
В Сімферополі, Харкові, Львові –
Всіх зі святом! Будьте здорові!

***
Все небо вкрите зірочками 
і одна з них – твоя.
З Різдвом Христовим я вітаю, 
бажаю миру і добра!
Здоров’я вашій всій родині! 
Нехай Господь вас береже
І білий янгол цілу скриню 
любові й щастя принесе!

***
Нехай Різдво у вишиванці,
Розбудить Вас щасливо вранці
І принесе у вашу хату 
усмішок, радості багато,
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє сонцем і любов’ю
І подарує вам здоров’я!

***
Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє вам серце Різдвяним теплом!
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!

***
Відчиняйте двері ясенові,
бо Різдво ступає на поріг
знак добра Господньої любові
в світлі Вифлеємської зорі!
Хай це свято лине в кожну хату,
в кожнім серці свій залишить слід
будьте дужі, щирі і багаті
щастя вам і довгих многих літ!

***
Хай колядочка лунає
І сніжком вас посипає!
Гумор най буде дотепний,
А як чортик – то вертепний!
Радість най буде взаємна,
Здибанка – лише приємна!
Настрій, звісно ж, веселковий,
Львів – різдвяний і святковий!

***
Різдвяна нічка особлива:
Христос родився на землі!
Хай буде свято це щасливим,
хай сяє зіронька в імлі!

І лине променем сріблястим,
на щастя-долю у ваш дім,
надія й віра і все краще,
хай будуть оберегом в нім!
Христос рождається!

***
Хай в році новім, при святому Різдві,
всі мрії сповняються – давні й нові.
Як тим Пастирям, най вам ангел щоднини
приносить додому приємні новини!
Царі, що ітимуть Ісуса вітати,
най вступлять з дарами й до вашої хати!

***
Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
А у небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, веселих свят, миру і кохання!

***
Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стрічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий син родився !” –
Усіх сповіщала.

***
Хай за вікном хуртеча злиться, 
А нам співати і радіти. 
Горить ялинка у світлиці – 
З Різдвом Христовим, любі діти! 
Дніпро обняв дзвінкі Карпати, 
А в хаті вже кутя і сіно. 
Дозвольте заколядувати: 
— З Різдвом Христовим, Україно!

***
Нехай кутя Вам буде з медом й маком, 
Веселою хай буде коляда! 
І свят, і буднів Вам — в добрі зі смаком, 
Нехай розквітне сила молода! 

***
Хай джазовий настрій зимових свят
До вас прилетить на крилах коляд!
Хай спокій, як кіт білий, ляже до ніг
Дивитись, як тихо падає сніг!
Адже на Різдво ви так довго чекали –
Побути в теплі зі своїми думками!

***
Різдвяні листівки до вас поспішають,
А в них – побажання, які нагадають
Про те, що у світі є той, хто вас любить
І словом своїм на Різдво приголубить!
Мине ще багато років з того часу,
А потім знайде хтось листівку – й одразу
На ній оживуть теплі спогади звідти,
Куди ми думками готові летіти!

пʼятницю, 16 грудня 2016 р.

Світ співає українською

Мелодійність і краса української пісні підкорює серця не тільки самих українців, але й різного рівня популярності виконавців з усіх куточків нашої планети. Тут кілька українських пісень у виконанні білорусів, канадців, англійців, бельгійців, литовців та представників інших країн. Є в переліку і гурти з діаспори, про які Україна, на жаль, майже не знає...

Джосс Стоун (Великобританія)

Нещодавно відома британська соул-співачка, володарка премії "Греммі" заспівала українську народну пісню. Відомо, що Джосс, яка зараз здійснює світове турне, в кожній з країн шукає музикантів, щоби зіграти джем і краще пізнати місцеву культуру. В Україні такими музикантами стали учасники гурту DVOE. Результат такої співпраці - пісня "Ой за гаєм, гаєм" - українською мовою з британським акцентом.

Сергій Міхалок (Білорусь)

У листопаді білоруський гурт Brutto на чолі з фронтменом Сергієм Міхалком, який після Революції гідності переїхав до Києва і навіть отримав вид на проживання в нашій країні, представила кліп на пісню "Середні віки". Віршами для композиції стала лірика відомого поета Сергія Жадана.
30 грудня минулого року Міхалок зі своїм колективом привітали своїх шанувальників з Новим роком піснею на вірші легендарної поетеси Ліни Костенко. Саме композиція "Вечірнє сонце" стала першим україномовним твором в репертуарі Brutto.
Цікаво, що перший досвід виконання української пісні у Михалка, який сам себе називає "білоруським партизаном", був у далекому 2007 році. Тоді білорус заспівав цілий куплет пісні "Олені" - одного з найвідоміших хітів української групи Тік.

Biplan (Литва)

У репертуарі цієї популярної в їхній рідній країні групи цілих три україномовні пісні. "Співати українською нелегко, але дуже цікаво з кількох причин - чверть нашої з гітаристом Олегом крові - українська", - розповів вокаліст Biplan Максас Мялманас.
Перша пісня українською мовою була представлена музикантами у 2013 році. Навесні 2015-го Biplan випустили україномовну версію своєї пісні "Hey Ya Ho". "Ми грали на Майдані і потрапили в особливу атмосферу. Ми розуміли, як приємно українцям бачити литовців, які підтримують їх як друзі в боротьбі за свободу. З того часу ми відчуваємо особливий зв'язок з ними і хочемо, щоб наша музика досягала їхніх вух і сердець. Ми присвячуємо наші пісні українською мовою всім українцям, які боролися і продовжують боротися за свободу своєї країни", - прокоментував пісню Максас.
24 серпня того ж року литовці зробили подарунок українцям начесть Дня Незалежності, виконавши композицію "Ми вічно юні".


The Rasmus (Фінляндія)


Басист однієї з найуспішніших фінських груп Ееро Хейнонен спеціально для концерту в Києві, який відбувся в 2013 році, розучив пісню "Україна" Тараса Петриненка і виконав її дуже проникливо. Очевидно, пісня далася Хейнонену не легко - фін трохи не вгадав з мелодією і спотворював текст, зокрема заміняв букву "ж" на "с", - але він дуже старався, а повний зал підхоплював і допомагав учаснику The Rasmus виконувати український хіт.

Enej (Польща)


Польський колектив Enej (названий на честь головного героя "Енеїди" Івана Котляревського), заснований представниками української діаспори в Ольштині, є однією з найпопулярніших рок-груп у всій Польщі. Наприклад, україномовна пісня гурту "Radio Hello" стала найкращою піснею року на батьківщині в 2011 році, а їхні альбоми стають "золотими" і "платиновим". Минулого року музиканти записали пісню "Білі тополі", яку присвятили "всім тим, хто загинув у боротьбі за правду і волю нових поколінь".

Klooch (Канада)


Ще одні представники діаспори, але цього разу – канадської. Перший відеокліп рокерів з Торонто на пісню "Перший раз" потрапив у десятку найпопулярніших на каналі "MTV Україна", а композиції гуртурегулярно присутні в українських радіо-чартах.
До речі, хоча хлопці співають українською з помітним акцентом, однак позіціонують себе саме як український гурт.

The Ukrainians (Велика Британія)


Британська рок-група, яка записала шість україномовних альбомів, відіграла понад 1000 концертів у більш ніж 20 країнах, про існування якої в Україні до цього часу мало хто здогадується.
На початку свого творчого шляху гурт виконував панк-версії українських народних пісень і україномовні кавери на популярні в 90-х Smiths i Sex Pistols. У 1993 році The Ukrainians навіть виступили на запрошення Міністерства культури на Майдані Незалежності в Києві. Під враженням від цієї поїздки британці записали альбом "Культура", що став культовим.

Квітка Цісик (США)


Якщо говорити про тих, хто коли-небудь популяризував українську пісню, то ім'я цієї американської співачка-сопрано приходить на думку відразу. Саме Квітка Цісик відкрила українські народні пісні для всього світу.
Квітка Цісик стала популярною завдяки своїм двом альбомами з українськими піснями - "Songs of Ukraine" та "Two Colors". Обидва альбоми були родинними проектами.
До речі, мама Квітки Іванна стежила за чистотою вимови доньки. У 1983 разом з матір'ю Квітка відвідала Україну, а після проголошення незалежності мріяла дати серію концертів на історичній батьківщині. Але її мрії так і не здійснилися. Та на відміну від багатьох діаспорских виконавців Квітку Цісик таки знають в Україні: її ім'ям називають вулиці, про неї знімають фільми, а головне - її пісні слухають.

Rastaban (Бельгія)


Унікальний гурт, який об'єднує традиційні народні мелодії, елементи світової музики і вібрації племен, не тільки включив українську народну пісню "Горе долом" до свого репертуару, але й зняв на неї яскравий кліп.

Beissoul & Einius (Литва)


Електронний дует з Вільнюса, який став відкриттям у музичному середовищі, підкорив українських слухачів не тільки своїми перформенсами і незвичайним звучанням, але і зокрема треком "Як ти й сказав".
"Ідея заспівати українською мовою крутилася у мене в голові дуже давно. Моя мама - українка, її батько теж, і я час від часу чув українську в себе вдома", - зізнався Beissoul.

Shvidkatsa (Грузія)


Від цього співу - мурашки по шкірі! Просто сидячи за столом, хор Shvidkatsa заспівав "Реве та стогне Дніпр широкий" так, що хочеться слухати ще і ще. 

джерело: тут

Традиції, звичаї і обряди українського Нового року

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували Новий рік: і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази (в ніч на 1 та 14 січня).
Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня — початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік.
Точно сказати, як святкували Новий рік в язичницькі часи на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи «Новим Літом». Про те, що березень символізував початок нового року та нового життя, говорить і давній язичницький звичай у березні влаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь померлих родичів.
Під час тризни наші предки оспівували кінець зими і при цьому палили солом’яне опудало, що символізувало зв’язок навколишньої природи з життям людини. В Україні така тризна відбувається досі, і теж навесні, але не завжди в березні, бо цей звичай пов’язаний у нас з Великодніми святами.
1 березня у Київській Русі
З приходом християнства на руські землі та впровадженням юліанського календаря 1 березня на наших землях офіційно встановлюється днем Нового року, що, за церковними переказами, відповідає даті творення світу. У народі цей день відомий як день преподобної мучениці Євдокії або, як селяни кажуть, «Явдохи» (тепер це 14 березня).
Згідно з народною традицією — це перший день весни, перший день нового року.
В цей день бабак прокидається від зимової сплячки, виходить «на світ» і свище три рази. Свиснувши, він знову ховається в свою нірку, лягає на другий бік і буде спати аж до Благовіщення. В цей день повертаються з вирію ластівки. «Якщо побачиш ластівку, — повчала колись мати свого маленького сина, — то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію несе».
Особливих святкувань цього дня не було, але вся діяльність людини була пов’язана із закликанням достатку на рік. «Під Явдоху» городники сіють розсаду капусти, вірячи, що вона вже не буде боятися морозів. Господарі вгадують урожай, садівники зрізують сухе верховіття овочевих дерев, щоб дерева краще родили і щоб на них нечисть не заводилась.
1 вересня у XV столітті
Таке літочислення зберігалося доти, доки у XV столітті руська церква не прийняла греко-візантійський церковний обряд, разом з яким початком церковного та громадянською року стало вважатися 1 вересня.
Візантійська православна церква, згідно з рішенням Нікейського собору, офіційним днем святкування нового року проголошувала 1 вересня. Таке рішення мотивується тим, що в цей час Ісус Христос після хрещення та спокус дияволом в пустелі почав проповідування Царства Господнього, засвідчивши цим виконання всіх пророцтв Старого Заповіту та початок Нового. Дата ж вибрана через те, що перша проповідь Ісуса відбулась під час іудейського свята жнив, яке відзначається з 1 до 8 вересня.
З того часу 1 вересня (14 за новим стилем) наші предки святкували день Преподобного Симеона Стовпника — «Семена», який символізував прихід нового року. Цього дня ще в козацькій Україні на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садовили їх на коня. Також у цей день ткачі встановлювали свої верстати і починали ткати килими; бралися за роботу й усі інші сільські майстри: столярі, стельмахи, ковалі. «Семена» знаменує собою також початок копання картоплі.
У той же час на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі Посполитої, початок Нового року святкували 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового».
Із впровадженням папою Григорієм XIII нової календарної системи, що одержала назву григоріанської, або «нового стилю», всі європейські народи переходять на святкування Нового року 1 січня. Натомість Православна церква хоча й визнала неточність юліанського календаря, однак відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами».
1 січня після 1700 року
На терени Київської Русі традицію святкування Нового року 1 січня приніс цар Петро І у 1700 році, запозичивши її в Голландії та інших країнах Західної Європи. Причому, як і раніше, літочислення продовжувало вестися за юліанським календарем, який зберігався на всій території Російської імперії до 1918 року. Через це тривалий час Новий рік на землях, що входили до її складу, не збігався із західноєвропейським.
Відповідно до історичних згадок, перший день нового року був відзначений урочистим парадом на Червоній площі в Москві. І він же, Петро І, увів традицію прикрашати ялинки, активно впроваджуючи також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками.
На Червоній площі влаштований був високий поміст, на якому царський дяк голосно читав указ про те, що Великий Государ повелів на знак доброго почину і нового століття “по великих проїжджих вулицях та біля будинків знатних людей прикрашати ялинки та сосни. А людям небагатим хоча б по гілці над воротами чи дверима привісити». Прикраси мали висіти до 7 січня.
Першого ж січня, на знак свята, люди мають вітати однин одного з Новим роком, а всі, у кого є невеликі гармати або рушниці, також опівночі мають стріляти в небо у своєму дворі. На великих ж вулицях з 1 до 7 січня вночі мали запалювати багаття з дров або соломи. Ось що раніше використовували замість бенгальських вогників.
Сам цар Петро I вийшов на Червону площу з факелом у руках і запустив у небо першу ракету, яка, вогненною змійкою звиваючись в повітрі, сповістила народу настання Нового року та розпочала новорічне святкування. У той час люди вірили, що, прикрашаючи новорічну ялинку, вони роблять злі сили добрішими. Вже давно про це забуто наступними поколіннями, але ялинка — як і раніше залишається символом новорічного свята.
Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем.
Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14 січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явився в Україні Старий Новий рік.
Натомість свято 1 січня стало для українців веселим світським святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією спільною датою, а й традицією святкування, яка передалася на наші землі ще Петром I. У свою чергу, Новий рік 14 січня залишається невід’ємною складовою річного обрядового циклу українців та найповніше відображає традицію українського новорічного святкування, яке перекликається з міфічними та релігійними уявленнями поколінь предків та несе у собі глибокий символічний зміст.
Давня українська ялинка – це дідух
В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

Джерело: тут

День Святого Миколая - історія, традиції, прикмети

Свято Святого Миколая традиційно відзначається 19 грудня, хоча існує і ще інший день Святого Миколая - 22 травня, і навіть є ще одне свято Святого Миколая - 17 лютого, який святкується на честь Святого Миколая - Студійського ігумена.
Зимовий день Святого Миколая - одне із найбільш шанованих християнських свят на Русі, день смерті Миколи Чудотворця. Це свято святкується набагато масштабніше ніж Новий рік. У багатьох європейських країнах День Святого Ніколауса, в країнах СНД день Святого Миколая - одне з найрадісніших свят для дітей. Християни вірять, що і до цього дня він робить безліч чудес тим людям, що моляться йому.  
Історія дня Святого Миколая
Святий Миколай народився в родині багатих і порядних людей, у яких не було дітей до самої глибокої старості. Микола з'явився на світ завдяки гарячим молитвам людей похилого віку до Господа, які просять дарувати їм сина. Таким чином, сам факт народження Святого Миколи Чудотворця - вже чудо, а його ім'я означає «переможець народний». Микола народився 19 грудня і з самого дитинства показав свою вірність Господу Богу. Помітивши оце велике завзяття Святого Миколая до подвижництва, батьки віддають його в пресвітери під початок рідного дядька єпископа. Під час посвячення Святого Миколи Чудотворця на священика єпископ побачив долю свого племінника і передбачив йому велике майбутнє. Незабаром дядько поїхав до Палестини, а Миколу залишив у якості єпископа в Патарі.
Після повернення дядька з Палестини туди вирушив сам Микола. Однак, Святий Миколай не залишився у Віфлеємі, в Палестині, а повернувся на Батьківщину, де і став ченцем. Але Богу було не угодно, щоб Святий Миколай монашествовал і він направив його не в Патар, де його всі знали і поважали, а в Лікію. ;D
У Лікії Святий Миколай Чудотворець жебракував, катував себе випробуваннями - у нього навіть не було даху над головою. І тим не менш, він не пропускав жодної церковної служби. Коли прийшов час вибирати в Лікії нового єпископа, найстаршому єпископу стало Божественне одкровення, згідно з яким єпископи повинні були обрати жебрака Святого Миколи Чудотворця - обранця Господнього. *YES* Але навіть після отримання такої високої посади Святий Миколай Чудотворець не став одягатися в пишний одяг - він продовжував вести надзвичайно скромний спосіб життя і їв тільки один раз на день - увечері. Святий Чудотворець Миколай вважається особливим покровителем моряків і водіїв, так як неодноразово рятував кораблі під час найжорстокіших штормів. Він цілив рани і душу, сіяв зерна християнської віри скрізь, де тільки міг. Помер Святий Миколай Чудотворець 6 грудня 342 роки і був похований в церкві міста Мири.

Традиції дня Святого Миколая

Про подарунки Святого Миколая складено безліч легенд. Одна з них пояснює походження традиційного носка для подарунків. Святий Миколай вирішив допомогти трьом сестрам, яких через бідність ніхто не хотів брати в дружини. Вночі напередодні Різдва він кинув їм через камінну трубу три мішечки із золотими монетами. Сестри в той вечір розвісили сушитися біля каміна свої випрані панчішки. У них то і догодили подарункові мішечки від Святого Миколая. ;D Після допомоги трьом сестрам, Микола продовжував здійснювати підтримку для бідних городян, залишаючись непоміченим і дивуючи все місто. Він непомітно приносив у їхні будинки іграшки та теплі речі для дітей, ліки для хворих.
Святий Миколай завжди приходить вночі. Діти країн Європи, що бажають отримати подарунки біля дверей або під вікном ставлять начищений черевик, а поруч з ним кладуть морквину або жмут сіна, щоб ослик Святого Миколая не пройшов мимо. Якщо в будинку є камін, то біля нього обов'язково вішається найбільший носок. *OK* За традицією у свято Святого Миколая діти отримують у подарунок солодощі, деякі дітлахи в передсвятковий вечір кладуть в черевик записочку, в якій пишуть, що їм хотілося отримати. На Україні, ж дітки шукають свої подарунки під подушкою.
У кого гаряче серце і бажання творити чудеса, є можливість допомогти діткам які найбільше хочуть і чекають дива, - у кожного в місті є школи інтернати, багатодітні сім'ї або бідні люди, куди можна приїхати і подарувати кілька годин радості і тепла, солодощі, одяг. *THUMBS UP* Подаруйте дітям свято!

Прикмети дня Святого Миколая

  • На день святого Миколая зима ходить з цвяхом.
  • Підійшов би Миколин день, а то буде зима на санках.
  • Коли на Михайлів день зима закує, то на Миколу Параска.
  • Провезли зиму на санках до Миколи, ось тобі і відлига.
  • Коли зима до Миколиного дня слід замітає, дорозі не стояти.
  • Хвали зиму після Миколиного дня.
  • Ціни на хліб будує Миколин торг.
  • Микольський обоз для боярської скарбниці дорожче золота.
  • Веселилася Маланья на Миколин день, що мирську бражку п'є, а того Меланья не відає, що за похмілля мужиків б'ють.
  • Микольщина красна пивом та пирогами.
  • Кликали баби Микольських хлопців брагу варити, а того баби не відали, що хлопці тільки брагу п'ють.
  • На Микольщину їдуть мужики з поглядкой, а після Микольщини валяються під лавкою.
  • Знати мужика, що Микольщину справляє, коли на голові шапка не тримається.
  • Микольщина не ходить з поклоном на панський двір.
  • Для кума Микольщина бражку варить, для куми пироги пече.
  • На Микольщину клич одного, клич і ворога, обидва будуть друзі.
  • Сумував мужик по Миколаєвого дня, навіщо вона не ціле століття живе.
  • У доброго мужика і на Миколаїв день торг вартий.
  • Миколаїв торг всьому указ.
  • Міська Микольщина на санках по вулицях біжить, а сільська в хаті сидить та бражку п'є.
  • Позивай Микольщину панщину в гості бенкетувати, а того Микольщина не відала, що на панщину замовлення покладено.


Детальніше: http://jijour.com/den-svyatogo-mikolaya-istoriya-tradicii-prikmeti.html © jijour.com

Французький співак Paul Manandise хоче представляти Україну на Євробаченні.з піснею "War is lonely" ("Війна самотня")

Французький співак Paul Manandise хоче представляти Україну на Євробаченні.з піснею "War is lonely" ("Війна самотня"). Співак вже подав заявку на Eurovsion Ukraine 2017
Більше року Поль живе з дружиною в Україні, безпосередньо спостерігаючи за ситуацією в країні, тому вибір пісні невипадковий.
Paul Manandise "War is lonely' Eurovision Ukraine 2017


Колискова від французького співака Поля Манондіза

Чудовий кавер на відому українську колискову від французького співака Поля Манондіза.

пʼятницю, 9 грудня 2016 р.

четвер, 8 грудня 2016 р.

Найкращі українські колядки та щедрівки

Найкращі українські колядки та щедрівки
00:05 Ой чи є, чи нема пан господар вдома?
01:17 Добрий вечір тобі, пане господарю (Радуйся, ой радуйся, земле!)
03:19 Щедрик-щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка
04:48 Бог ся рождає
09:29 Нині Рождество Божого дитяти
13:47 Нова радість стала
17:41 Ой сивая та і зозуленька (Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я!)
19:49 Спи, Ісусе, спи
22:49 Небо і земля (дитячий хор)
24:45 Будьте здорові, ми вже йдемо!