четвер, 27 червня 2019 р.

ПРАВИЛЬНІ СЛОВА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

ПРАВИЛЬНІ СЛОВА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

1. Це нормально злитися. Я допоможу тобі заспокоїтися.
2. Це нормально сумувати. Я посиджу з тобою поруч.
3. Це нормально почувати себе розчарованим. Я це теж відчувала.
4. Це нормально.
5. Мені подобається, який ти.
6. Ти важливий для мене.
7. Я слухаю.
8. Я тут.
9. Ти не зобов'язаний робити мене щасливою.
10. Ти більше, ніж твої емоції, тому що вони пройдуть.
11. Я можу впоратися з емоціями, незалежно від того, наскільки вони великі.
12. Я хочу дивитися, як ти граєш.
13. Звичайно, я приєднаюся до тебе.
14. Давай я полежу з тобою.
15. Ти змушуєш мене посміхатися.
16. Я вірю в тебе.
17. Я довіряю тобі.
18. Ти можеш впоратися з цим.
19. Ти неідеальний, і я теж, але наша любов досконала.
20. Спасибі.
21. Я пишаюся тобою.
22. Я рада, що ти тут.
23. Це нормально, робити помилки.
24. Не квапся.
25. Ти сильний.
26. Я пишаюся, що я твоя мама.
27. Ти сміливий.
28. Я прощаю тебе.
29. Я думаю про тебе.
30. Я сумувала за тобою.
31. Це нормально, що ти передумав.
32. Це нормально - просити про допомогу.
33. Я чую тебе.
34. Я бачу тебе.
35. Прости мене.
36. Ти робиш моє життя краще.
37. Ти здібна дитина.
38. Ти гідний.
39. Ти дуже багато значиш для мене.
40. Я люблю тебе.

вівторок, 25 червня 2019 р.

21 ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ДОБРИХ СТОСУНКІВ

21 ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ДОБРИХ СТОСУНКІВ

Відносини - це той базовий інструмент, через яку лежить шлях до успіху та досягнення життєвих цілей. Люди, які жили за радянських часів - більш гостро відчували необхідність в хороших відносинах. Адже, щоб щось дістати, потрібні були знайомства. Наприклад, якщо необхідно було купити м'ясо, замість прилавочних кісток, потрібно було знати м'ясника або того, хто знає м'ясника. Та й сьогодні тому, хто не вміє вибудовувати відносини - важко по життю.

Ми зібрали двадцять одне золоте правило, які допоможуть вам будувати хороші взаємини з іншими людьми.

1.Поддерживайте и хвалите людей при каждой удобной возможности. Ваше одобрение действует как удобрение для роста человека.

2. Никого никогда не высмеивайте и не унижайте.

3. О человеке говорите только хорошее. Если вы ничего не можете положительного сказать о другом, лучше промолчите.

4. Будьте внимательны к делам людей, тогда у вас всегда найдется повод похвалить других, а не льстить им.

5. Акцентируйте внимание на положительных качествах человека. Если пока он еще недостаточно благородный и мудрый, тогда видьте в нем такого человека. И этот человек обязательно захочет это подтвердить.

6. Не стоит критиковать людей. Если же вы все-таки принялись за критику, тогда пусть она будет обращена к его поступкам, а не к личности человека.

7. Не стоит постоянно демонстрировать свое превосходство над другими людьми. Таким образом вы только наживете себе врагов. Хотите с людьми дружить, тогда пусть они почувствуют собственную значимость рядом с вами.

8. Всегда замечайте собственные ошибки и вину – и извиняйтесь.

9. Чтобы к вам прислушались, лучше предложить, чем издавать приказы.

10. Раздражение – это сигнал о том, что человек нуждается в помощи и поддержке. Поэтому с пониманием относитесь к данному состоянию людей.

11. Будьте хорошим слушателем и говорите поменьше.

12. Иногда давайте понять, что хорошая идея исходила из другого человека. Ведь не важно, кто был первым, важнее то, к чему это может привести.

13. Если вы считаете, что человек неправ, то, перебив его, вы все равно его не остановите. Пока он не выскажется, он будет настаивать на своем.

14. Хотите уметь прекращать любой спор, тогда признайте, что вы, возможно, неправы. Тогда исчезнет причина конфликта, и спор прекратится.

15. Чаще преподносите подарки людям без какого-либо повода. Это покажет, что вы не дожидаетесь праздников, а хотите радовать человека каждый день.

16. Если вас что-то раздражает, потерпите, помолчите, сдержите эмоции. Не рубите все с самого начала. Просто дайте человеку высказаться, а вы обратите внимание на те моменты, которые вам импонируют. По окончанию разговора оповестите оппоненту, что подумаете над сказанным.

17. Сделайте своим девизом: интересоваться людьми, нежели вызывать интерес у них.

18. Улыбайтесь.

19. Обращайтесь к человеку полным именем. Это намного приятнее, чем слышать сокращенное имя или некое прозвище. Таким образом вы проявляете уважение к его личности.

20. Постарайтесь заканчивать разговор так, чтобы у человека оставалось хорошее настроение.

21. Научитесь прощать.

Применяйте данные правила, чтобы улучшить собственные взаимоотношения с другими людьми. Не старайтесь охватить весь спектр, начинайте практиковаться понемногу, чтобы в итоге уметь делать все. Как только вы достигнете совершенства, люди вам будут благодарны и ответят взаимностью.

неділю, 23 червня 2019 р.

ЯК НЕ КРИЧАТИ НА ДИТИНУ.

Ніхто не скаже, що виховання дітей це легко. Навпаки, це довгий процес,який вимагає багато енергії, знань, зусиль, терпіння. Але інколи терпіння не вистачає, і тоді батьки переходять на крик. Крик - це знака безсилля батьків у виховному процесі. І для дітей крик батьків має негативний вплив, який негативно впливає на все подальше життя...
Негативні наслідки постійного крику на дітей:
1) Виробляється гормон стресу, який викликає у дитини постійне напруження, блокування думок і відчуття тривоги.
2) Зменшується розмір мозолистого тіла, і як наслідок, погіршується пам'ять і увага, а також зменшується приплив крові до мозочка
3) Починаються проблеми у поведінці, може виникнути депресивний стан.
4) Знижуєтся самооцінка дитини, вона стає замкненою
5) Дитина може стати конфліктною та агресивною...

четвер, 20 червня 2019 р.

смак літніх канікул

Уже відчули смак літніх канікул?
Тоді, напевно, ви впізнаєте себе в цих твердженнях 😝 Нагадаємо, що «Бінго» можна зібрати по горизонталі, вертикалі, або діагоналі. Діліться своїми результатами !

середу, 19 червня 2019 р.

Хмарки тегів з музичного мистецтва

Нестача батьківської уваги


За що не можна карати дітей


КАЗКОВИЙ ТЕСТ ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ

КАЗКОВИЙ ТЕСТ ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ

ЯКЩО ДИТИНА ВАС НЕ ЧУЄ!

ЯКЩО ДИТИНА ВАС НЕ ЧУЄ!
9 важливих порад, як достукатися до дитини...

1. Зоровий контакт
Досить часто дитина занурена в гру. В цей же час хтось із батьків просить його щось зробити. Дорослий впевнений, що малюк його чує. Однак дитина якщо і чула щось, то не надала особливого значення (адже гра куди цікавіша), і продовжує далі займатися своїми справами. Тоді дорослому доводиться повторювати знову і знову, переходити на крик, щоб малюк нарешті «зволив» відволіктися і вислухав. Все просто, бо така ситуацыя виникаэ тому тому, що не був налагоджений зоровий контакт між дитиною і батьком. Тому для початку переконайтеся, що дитина точно вас чує і слухає (подивітьсяъй в очі, доторкніться до неъ, можна навіть взяти за руку), а тільки потім викладайте свої бажання або вказівки. Для повної впевненості можна попросити дитину повторити те, що йому було доручено (таким чином, він дасть як би доручення самому собі, а в цьому випадку і виконає його куди охочіше.
2. Все й одразу
Повернувшись разом з дитиною з прогулянки, батько звертається до неї: «Роздягайся, мій руки і сідай їсти». Для дорослого фраза цілком звичайна, але малюк в розгубленості: поки він усвідомлював одне доручення, йому висловили ще два. У підсумку він стоїть в передпокої, не знаючи, що далі робити. І тоді починається: «Ти що, не чув?», «Тебе довго чекати?», «Мені повторити ще раз?». Можливо, дитина з радістю виконала би все, що їй було сказано, але якби завдання ставилися послідовно, одне за одним. Всі вказівки, висловлені крихітці відразу, побіжно, лише вводять його в оману. Тому рекомендується доручення розбивати на кілька, причому давати наступне лише після виконання попереднього ( «Роздягайся», «Молодець, йди мій руки», «Добре, а тепер їсти»).
3. Ніякої багатозначності
«Тобі що, подобається носити забруднену кофту?», «Ти довго будеш ходити в брудних черевиках по дому?» - подібні фрази ясні і зрозумілі дорослим, але малюкам - ні. Вони ще не знають всіх тонкощів мовлення і мови, тому аналогічні фрази сприймають буквально, тобто, як схвалення, а не як натяк на припинення дії. Щоб дитина закінчила робити що-небудь, потрібно сказати їй про це прямо, чітко, ясно, без багатозначності. «Переберися у кофту», «Зніми брудні черевики» - все точно, без натяків.
4. Зайві слова
«Негайно перестань балуватися, коли їси! Ти забув, як в минулий раз пролив суп на штани? Знову хочеш забруднитися?» Звичайно, прагнення батьків припинити пустощі малюка зрозумілі - очевидні наслідки, та й повторюється вже не в перший раз. Однак дитина просто забуває, намагаючись сприйняти такий великий обсяг інформації, про що спочатку йшлося і що ж слід зробити. Тому не потрібно згадувати минуле або лякати майбутнім - набагато краще оцінювати і давати поради по здійснюваних в даний момент вчинків. Дитина живе сьогоденням - їй набагато простіше зрозуміти інформацію, що стосується конкретної ситуації, - і зробити по ній висновки.
5. Підвищений тон
Дорослий повторює своє прохання кілька разів, але малюк не реагує і продовжує займатися своїми справами. Розсерджений поведінкою дитини батько переходить на крик. Приголомшений малюк каже, що все зрозумів, все зробить і що такого більше не повториться. Насправді ж його метою є припинити крик старшого і відвести від себе можливе покарання. Все, що йому було сказано, найімовірніше, так словами і залишиться, тому що крик лише погіршує ситуацію: він викликає тривогу, страх, які частково блокують розумову діяльність (згадайте свій стан, коли починає кричати ваш начальник - ніби впадаєш в ступор, губишся ). Тому бажаного результату досить складно домогтися підвищенням голосу. Крім того, бачачи таку реакцію, дитина може спеціально провокувати, «виводити на емоції».
6. Час на виконання
У поданні дорослого будь-яке його прохання повинна бути виконана дитиною миттєво. Тільки тут ми знову забуваємо, що маємо справу не з ровесником, а з малюком, якому потрібно трохи часу, щоб приступити до виконання. А якраз цей час на «перемикання» дорослі часто не дають дитині. Наприклад, малюк катається з гірки, коли батьки говорять, що пора додому. Цікаве для дитини заняття доведеться перервати, а це їй це робити зовсім не хочеться. Тому вона продовжує кататися до тих пір, поки батьки не розлютяться і не знімуть її з гірки силою. Результат - сльози, крик, зіпсований настрій. Однак якщо дати дитині для виконання сказаного трохи часу (в даному випадку можна дозволити з'їхати з гірки ще кілька разів, а вже після йти), все може вирішитися мирно.
7. Частка «не»
«Не бігай по калюжах!», «Не чіпай собаку!», «Не їж брудні фрукти!» - більшість вказівок дорослих починається саме з частки «не». Однак відомо, що дитячий мозок несвідомо її пропускає. Тому дитина з радістю виконує цілком протилежний заклик до дії. У свою чергу, батьки розцінюють таку поведінку малюка як зроблене «на зло», всупереч словам старших, але ж дитина щиро не може зрозуміти, що не так і за що дорослі його лають. Вихід досить простий: досить прибрати з заборони частку «не» і трохи його перефразувати: «Ти допоможеш помити фрукти?», «Давай обійдемо цю велику калюжу ось з цього вузького бордюру». В результаті - і малюк в безпеці, і дорослі спокійні.
8. Зайва опіка
«Туди не ходи ...», «Це не чіпай ...», «Там не бігай ...», «Негайно злізь ...» - гіперопіка зустрічається нерідко, так як батьки бояться за малюка і перетворюють свій страх в постійний контроль. Зрозуміло, постійно чуючи ті чи інші вказівки, дитина з часом просто звикає до них, розцінюючи як фон. В результаті всі вони залишаються без уваги. Це не влаштовує дорослих, і вони приймаються «повчати» нещасного малюка. У цій ситуації можна спробувати почати себе контролювати, порахувати скільки ви робите зауважень дитині за певний час (за годину, за час прогулянки на вулиці, за день). Можливо, їх занадто багато в житті малюка. Якщо страх за нього настільки великий, то краще буде просто знаходитися поруч, коли дитина активна: притримувати, коли він лізе на гірку, коли годує качечок. Це набагато краще, ніж безперервно зупиняти.
9. Слухати і чути
Уявімо ситуацію: на дитячому майданчику діти захоплені грою, а мами про щось розмовляють. Один з малюків знайшов гарний камінчик і поспішає поділитися радістю з мамою. Але жінка не бажає відволікатися - вона поглинена бесідою: «Іди, погуляй, не заважай дорослим». Засмученій дитині не залишається нічого іншого, як тільки піти назад до дітей. Це дуже поширена ситуація: зайняті своїми справами батьки не хочуть приділяти увагу малюкові. Але вони забувають, що діти копіюють поведінку батьків. Тому нехай не дивуються, якщо наступного разу і дитина проігнорує їх прохання (тобто зробить так само, як роблять батьки). Доведеться повторити не один раз, можливо, гримнути, щоб вона перевела свою увагу на них. А що вартує дорослим відволіктися на хвилинку, вислухати, порадіти разом з малюком дрібниць? Адже побачивши «правильну» модель поведінки, дитина і сама стане відгукуватися на прохання старших відразу ж.
Пам'ятайте, що виховання слід починати з оцінки власної поведінки.
Як бачимо, щоб бути почутим дитиною, зовсім не обов'язково на нього кричати, зупиняти або повторювати кілька разів. Досить знайти правильний підхід. Це, безумовно, заощадить і сили, і час, і нерви. Причому не тільки дорослих, а й самого малюка. 

Список пісень до першого вересня

1. Я - школярка
2. Пісня про вчителя
3. Александр Воевуцкий - Дівчина з мого класу
4. АНСАМБЛЬ МРIЯ - А МИ ЛЮБИМО ЧИТАТИ
5. ВЕСЕЛИЙ ПЕРЕДЗВIН - ДИВО-ДІВЧИНКА
6. ВЧИТЕЛЬКА
7. Вчительська доля
8. ЗОРЯНА РОЩУК - Школа моя
9. Мої казки
10. Шкільна пісня
11. НЕ сумуй, моя Вкраїно
12. ДИВЧИНА РУСЯВА
13. Май Наталія - Вчителі
14. Май Наталія - Перший дзвоник
15. Май Наталія - Рідна школа
16. ВЧИТЕЛЮ
17. ЧАРИВНИЦЯ ОСИНЬ
18. Одинадцятикласниця
19. ЗДРАСТВУЙ ШКОЛА
20. ОЛЕСЯ МАЙ - ПІСНЯ ПЕРШОКЛАСНИКА
21. ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
ПОСМІШКА
22. Рідна мова +
23. ТРИ ПОВЕРХИ
24. ТРОЯНДИ ДЛЯ ВЧИТИЕЛЬКИ
25. Вчать  у школі (Укр. переробка пісні "Учат в школе")
26. ШКИЛЬНИЙ ДЗВИНОК
27. Шкільний вальс
28. ШКОЛА

Пам’ятка для педагогічного працівника з питань атестації

  • На збереження присвоєних за результатами попередньої атестації:
    • кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) та педагогічного звання у разі поновлення на роботі, яку раніше виконував, незалежно від тривалості перерви у роботі;
(п. 3.22 Положення)
  • кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання при переході на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти;
(п. 3.27 Положення)
  • кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання на час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду — до досягнення дитиною шестирічного віку).                    (п. 3.19 Положення)
  • Ознайомитися під підпис:
    • з графіком проведення атестації — після його затвердження;
(п. 3.2 Положення)
  • з характеристикою своєї діяльності — не пізніш як за 10 днів до проведення атестації;
(п. 3.5 Положення)
  • з рішенням атестаційної комісії — одразу після її засідання.
(п. 3.15 Положення)
  • Під час засідання атестаційної комісії давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.
(п. 3.10 Положення)
  • Отримати під підпис примірник атестаційного листа не пізніше трьох днів після атестації.
(п. 3.14 Положення)
  • Подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа. 
У апеляції на рішення атестаційної комісії необхідно зазначити: 
  • найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція;
  • своє прізвище, ім’я та по батькові, посаду (місце роботи), місце проживання;
  • у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, яке оскаржується;
  • перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
  • дату подання апеляції;
  • свій підпис.
(п. 6.4–6.7 Положення)
  • Бути присутнім під час розгляду апеляції на рішення атестаційної комісії.
(п. 6.9 Положення)

Пам’ятка
для педагогічного працівника
з питань атестації
Пам’ятку складено відповідно до вимог
Типового положення про атестацію педагогічних працівників,
затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. № 930
та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550
(Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013)
(далі — Положення).
Педагогічний працівник зобов’язаний проходити підвищення кваліфікації та чергову атестацію раз на п’ять років.
Вимога обов’язково проходити підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років не поширюється на педагогічного працівника, який працює перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.
(п. 1.5– 1.8 Положення)
Педагогічний працівник має право:
?  Вільно обирати форми навчання, програми та навчальні заклади для проходження підвищення кваліфікації.
(п. 1.8 Положення)
?  У разі прийняття на посаду після закінчення вищого навчального закладу — атестуватися не раніше як після двох років роботи на відповідній посаді.
(п. 3.18 Положення)
  • Проходити позачергову атестацію для підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду). 
Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.
(п. 1.9 Положення)
Для проходження позачергової атестації до 10 жовтня слід подати заяву до атестаційної комісії.
(п. 1.9, 3.1 Положення)
  • Атестуватися без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо у міжатестаційний період: 
    • йому присуджено наукову ступінь або присвоєно вчене звання;
(п. 3.28 Положення)
  • Перенести термін чергової атестації на один рік через:
    • тривалу тимчасову непрацездатність;
    • перехід у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу;
    • інші поважні причини. 
(п. 3.20 Положення) 
У таких випадках до 10 жовтня до атестаційної комісії необхідно подати відповідну заяву.
(п. 3.1 Положення)
  • У разі поєднання роботи з навчанням у вищому навчальному закладі за напрямом (спеціальністю) педагогічного профілю — відстрочити чергову атестацію до закінчення навчання.
(п. 3.21 Положення)
  • Атестуватися без дотримання послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації, якщо у міжатестаційний період:
  • підготував переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів, які викладає; ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук;
  • отримав перемогу (або звання лауреата) у конкурсах фахової майстерності, що проводять центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належить навчальний заклад;
  • отримав науковий ступінь, учене (почесне) звання, якщо діяльність за профілем збігається із цим науковим ступенем, ученим (почесним) званням. 
(п. 4.7 Положення)

Ідеї для відкритого уроку вчителям які атестуються.

Початок уроку – реальна можливість для вчителя проявити свої кращі якості, творчий підхід, варіації різних прийомів, створити в дітей позитивний емоційний настрій налаштувати на роботу, підтримати стан внутрішньої психофізіологічної активності, відкритості, залучити всіх учнів до навчального процесу. З першої посмішки, першого слова, жесту, руху, ритму серця учитель знаходить щирий відгук в очах, душах, думках своїх учнів.

Прийом «Емоційний дзвіночок». «Уявіть, що пролунав дзвінок, який повідомив про початок уроку. Та це незвичайний дзвінок – він кольоровий. Подумайте і відчуйте зараз, якого кольору дзвінок, що розпочинає наш урок? А який звук, яка мелодія цього емоційного дзвіночка? Спробуйте саме так передати свій настрій, внутрішній стан у цю хвилину».
«Парасолька». Прийдіть на урок з парасолькою, якщо за вікном падає дощ. Зверніться до дітей: «У мене в руках парасолька. Як ви думаєте, навіщо вона мені? А парасолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не зіпсувала сонячного настрою, який, я сподіваюся, буде домінувати у нас сьогодні на уроці».
«Паперові човники». Уроки зарубіжної літератури дають можливість учителю разом з учнями, не виходячи з класної кімнати, мандрувати по всьому світу, побувати в різних країнах за допомогою уяви. Тож нехай учні будуть мандрівниками.
Варіант 1. «Яким видом транспорту можна ді-статися до Японії?.. Перенесуть нас до Японії чарівні паперові човники, які ми виготовимо за допомогою давнього японського мистецтва орігамі.
Що ми будемо шукати? Можливо, до себе стежку» (ідея О.І. Майнаєвої: [1, с. 22]).
Варіант 2. Привітайтеся з дітьми і попросіть їх поки що не сідати на свої місця. Скажіть: «Сьогодні на уроці ми будемо мандрівниками. Щоб почати подорож, нам потрібно сісти в човник. Якого кольору ваш човник? І коли ви назвете колір, можна вже сідати і вважати, що урок розпочато». В кінці уроку спитаєте: «Якого кольору ваш човник зараз – наприкінці подорожі?»
Це важлива рефлексія кольору, яка допоможе з’ясувати настрій і емоційний стан кожної дитини і класу в цілому.
Самостійне формулювання теми. Важливо, щоб учні були співтворцями уроку, допомагали вам формулювати не тільки тему уроку, а навіть мету. Наприклад: «Нам сьогодні доведеться знайти відповідь на питання, над яким міркують мудреці всіх часів і народів: хто така людина? Це найважливіше питання в історії цивілізації! От вам перше завдання: сформулюйте самостійно тему уроку: «Людина – … всіх речей». (Варіанти відповідей: володар, хазяїн, творець, будівничий, загадка, розгадка…).
Ви продовжуєте: «На думку давньогрецького філософа Протагора, «Людина – мірило всіх речей». Як добре, що так багато варіантів, адже людину не можна охарактеризувати одним словом. Виходить, у кожного буде своя тема, тому що для кожного людина – це цілий світ.
А якщо у кожного своя тема, то, відповідно, і мета у кожного буде своя. Сформулюйте для себе мету уроку, починаючи словами: «Пізнати… Відчути…»
«Олімп Мудрості». «Для того, щоб відшукати відповідь на головне питання нашого уроку, ми піднімемося на Олімп Мудрості – найвищу вершину світу, на думку давніх греків. У процесі сходження на гору Мудрості кожен з вас побудує власний Олімп із камінчиків, які будуть отримані за правильні відповіді». В кінці уроку запропонуйте учням поглянути на свої власні Олімпи, підрахувати камінчики.
«Найцінніший скарб». Принесіть на урок красиву скриньку. «У мене на столі чарівна скринька, в якій зараз лежить найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче побачити його, може зазирнути, але поки що не розповідайте іншим, що ви там побачили». Учні по черзі зазирають у скриньку і дивуються. Коли остання дитина дізнається про вміст скриньки, спитайте: «То кого ж ви побачили? Себе, адже на дні скриньки лежить дзеркало. Так, людина і є найцінніший скарб на планеті. Кожен із вас – неповторна особистість, і саме такої дівчинки чи хлопчика більше на цій Землі немає і ніколи не було й не буде».
Після такого вступу можна переходити до вивчення теми (наприклад, вірш В. Вітмена «Пісня про себе», повість О. Вайльда «Портрет Доріана Грея») (ідея Хоменко Т.В. [2, с. 18]).
Колір уроку. Створити неповторне, яскраве враження від уроку допоможе кольорове оформлення класної кімнати, наприклад: веселка з журавлів на тюлі до вивчення твору Я. Кавабата «Тисяча журавлів» або різнокольорові паперові серця на стіні до вивчення вірша Р. Бернса «Моє серце в верховині».
Якщо книжка, яку ви аналізуєте, має колірну назву («Червоне і чорне» Стендаля, «Книги в червоній палітурці» М.Цвєтаєвої, «Пурпурові вітрила»
О. Гріна, «Синій птах» М. Метерлінка, «Оскар і рожева пані» Е. Шмітта та ін.), нехай колір вашого одягу, квітів у вазі на вчительському столі, колір роздаткових матеріалів буде у відповідних тонах, і ви разом з дітьми будете розгадувати кольорову символіку твору.
Об’єднайте дітей у «кольорові» групи. «Дорогі друзі! Всі ви – учасники Всесвітнього конгресу «Кольори Життя». У нашому конгресі беруть участь наукові лабораторії: «Помаранчева», «Зелена», «Жовта», «Червона», «Блакитна» (можуть бути інші варіанти кольорів)». Кожна група отримує завдання і через певний час звітує про результати пошуково-дослідницької діяльності.
«Символ уроку». Принесіть на урок живу троянду. «Троянда! Скільки емоцій можна отримати від одного тільки споглядання цього досконалого символу царства квітів. Цю чудову квітку оспівували в багатьох творіннях художники і поети: Вільям Шекспір, Поль Верлен, Анна Ахматова… Якими тільки епітетами не нагороджували цю красуню – ніжна, чарівна, приваблива, неповторна. Троянда вважається улюбленою квіткою самої Афродіти – богині любові». Запропонуйте дітям понюхати троянду і продовжити речення: «Ця квітка так пахне, що…»
Квітка повертається до вас: «Сьогодні ми будемо говорити про романтизм в літературі, і троянда буде символом нашого уроку». На дошці малюємо гарну троянду, на пелюстках якої протягом уроку учні записують важливі відкриття та висновки з теми, що вивчається. Наприклад: проголошення цінності людської особистості, складної, глибокої; утвердження внутрішньої безкінечності, людської індивідуальності; цікавість до всього сильного, яскравого, піднесеного; відмова героя від буденності; прагнення особистості до абсолютної свободи, до духовної досконалості, недосяжного ідеалу.
Нечервоні дні календаря. Існує багато цікавих свят, які не позначені червоним кольором у календарі, але їх відзначають у всьому світі. Почніть урок із приємної новини, що сьогодні, приміром, Міжнародний день щастя (друзів, шоколаду), поєднайте цю подію з темою вашого уроку.
Ось кілька дат до «нечервоного» святкового календаря:
11 січня – Міжнародний день «дякую!».
21 січня – Міжнародний день обіймів.
14 лютого – Міжнародний день книгодарування.
17 лютого – Міжнародний день спонтанного прояву доброти.
20 березня – Міжнародний день щастя.
21 березня – Всесвітній день поезії.
27 березня – Всесвітній день театру.
2 квітня – Міжнародний день дитячої книги.
7 квітня – Всесвітній день здоров’я.
22 квітня – День Землі.
25 квітня – День доньки.
15 травня – Міжнародний день сім’ї.
9 червня – Міжнародний день друзів.
9 вересня – Міжнародний день краси.
29 вересня – Всесвітній день серця.
13 вересня, 11 липня – Всесвітній день шоколаду.
21 вересня – Міжнародний день миру.
1 жовтня – Всесвітній день музики.
Перша п’ятниця жовтня – Всесвітній день посмішки.
11 жовтня – Міжнародний день дівчинки.
16 жовтня – День хліба.
30 жовтня – День карих очей.
16 листопада – Всесвітній день толерантності.
3-й четвер листопада – Всесвітній день філософії.
22 листопада – Всесвітній день синів.
15 грудня – Міжнародний день чаю.
Також можна привітатися з дітьми, використовуючи прислів’я або приказку про ту пору року або календарний місяць, під час якого проводиться урок. Наприклад, зимові привітання: «Доброго дня! Зігріємо один одного теплими словами!», «Рада бачити вас! Як гарно кружляють за вікном сніжинки. Надіюся, що сьогодні у нас на уроці буде високий політ думки», «Грудень рік кінчає, а зиму починає», «Січень наступає, мороз людей обіймає», «Лютий лютує, та весні дорогу готує».
«Ідеї відкритого уроку» Анни-Марії Богосвятської

Календар учителя на 2019 - 2020 навчальний рік.


Дай мені 5 (1 клас)


Сигнал піднятої руки (1 клас)


7 найкращих ігор для знайомства учнів у 1 класі

Чому потрібно проводити ігри для знайомства:
  • Можливість швидко запам’ятати одне одного.
  • Розвиток комунікативних навичок у дітей.
  • Ігри можна проводити в якості розминки.
  • Учитель зможе вчасно виявити сором’язливих, мовчазних дітей.
  • Ефективний та простий спосіб згуртувати дітей, яким потрібно ще провчитися 4 класи.
  • Ці ігри підходять не лише для школи – використовуйте їх у літніх таборах та на дитячих іменинах.

Гра 1. Ми йдемо в похід

Це простий спосіб запам’ятати імена одне одного. Завдання – зібрати величезну кількість корисних речей, аби всім класом можна було вирушити в похід. Кожна дитина по черзі піднімається та озвучує однакову фразу:
«Мене звати…і я візьму із собою…»
Важливо! Це гра на пам’ять, асоціації та кмітливість. Дитина має право назвати лише той предмет, назва якого починається на ту саму літеру, що й його ім’я: наприклад, Катруся бере ковдру, а Світланка – сірники.
ПОРАДА. Гру можна проводити декілька разів протягом першого місяця навчання. Щоразу змінюйте тематику – ми йдемо до бібліотеки, їдемо на дачу тощо.

Гра 2. М’ячик

Усі діти стають у велике коло. М’яч вручається дитині, яка в журналі записана першою. Її завдання: чітко вимовити своє ім’я + назву тварини, з якою вона себе асоціює + передати за годинниковою стрілкою м’яча сусідові. Гра триває до того моменту, доки м’яч не опиниться у першої дитини в руках.

Гра 3. Чарівна коробка

На папірцях потрібно написати імена всіх дітей класу. Під час написання папірців кожна дитина піднімається зі свого місця, називає ім’я, а вчитель записує його на клаптику паперу. Папірці перемішати та скласти в коробку. Діти по черзі виймають записки. Завдання учня – згадати та вказати на однокласника з таким іменем.

Гра 4. Алфавіт знайомств

Учитель навмання каже будь-яку літеру абетки. Діти, чиї імена починаються на цю літеру, по черзі піднімаються та відповідають на 5 однакових запитань:
  1. Твоє ім’я.
  2. Прізвище.
  3. Улюблена страва.
  4. Улюблений мультфільм.
  5. Яких гурток відвідуєш?

Гра 5. Наввипередки

Цю гру краще провести на шкільному подвір’ї. Усі діти стають в одну лінію. Учитель відходить від них на 3-4 метри. Педагог ставить запитання. Усі діти, в яких відповідь на запитання «так» – роблять крок уперед. Якщо відповідь «ні» – стоять на місці.
Які запитання можна поставити:
  1. Кому з вас 7 років?
  2. Хто народився восени?
  3. Хто сьогодні робив ранкову зарядку?
  4. У кого є сестричка?
  5. У кого вдома є собака?
  6. Хто полюбляє танцювати?
  7. Хто вміє кататися на ковзанах?

Гра 6. Знаменитості

Діти піднімаються по черзі и називають відомих людей (акторів, співаків, ведучих тощо), з якими в них однакові імена.
Наприклад: «Привіт! Мене звати, як співака Винника», «А мене – як ведучу Никитюк» тощо.

Гра 7. Галасливі тезки

Це чудова гра для 1 Вересня, коли діти вперше бачать одне одного. По команді вчителя діти повинні голосно почати викрикувати свої імена та шукати свою тезку серед однокласників. Усі діти з однаковими іменами повинні якнайшвидше зібратися в одну команду.

Про дитячу (і не тільки) злість.

Про дитячу (і не тільки) злість.








ЕФЕКТИВНЕ НАВЧАННЯ

ЕФЕКТИВНЕ НАВЧАННЯ

Едгар Дейл в 1969 р. виявив найбільш ефективні способи навчання.
Едгар Дейл прийшов до висновку, що:
- слухати лекції на тему або читати матеріали по предмету - це найменш ефективний спосіб вивчити щось;
- навчати інших і використовувати досліджуваний матеріал у власному житті - це найбільш ефективний спосіб вивчити щось.
Результати досліджень він представив у вигляді схеми "Конус навчання".
Едгар Дейл викладав учням один і той же навчальний матеріал, але різними способами. А потім аналізував їх здатності згадувати вивчену інформацію після закінчення навчання.
Хоча в основу конуса дійсно покладені результати дослідження Дейла, процентні дані обчислювалися не ним, а його послідовниками в результаті їх власних досліджень.
Навіть хоча Конус навчання, що набув широкого поширення, містить не зовсім точні дані, він є керівництвом для найефективніших технік навчання, які тільки здатний сприйняти людський мозок.
Конус навчання наочно і просто пояснює, чому фрагменти з фільму запам'ятовуються краще, ніж прочитана книга на ту ж тему. Фільм використовує аудіо і візуальні аспекти, які людський мозок більш схильний запам'ятовувати.