середу, 30 березня 2022 р.

Йозеф Гайдн

 

Народився 31 березня 1732 року в невеликому містечку Рорау, Нижня Австрія, в родині каретного майстра. Любов до музики Йозефу прищепив батько, який захоплювався вокалом. Хлопчик мав чудовий слух і відчуття ритму, і завдяки цим здібностям був прийнятий в церковний хор в невеликому містечку Гайнбурга. Пізніше він переїде до Відня, де буде співати в хоровій капелі при кафедральному соборі св. Стефана.

Гайдн мав норовливий характер, і вже в 16 років його виганяють з хору – в той період, коли у нього став ламатися голос. Він залишається без засобів до існування. У такому безвихідному становищі юнак береться за різну роботу (працює слугою у композитора Ніколи Порпора).

Бачачи таку любов юнака до музики, Порпора пропонує йому посаду компаньйона-камердинера. Це положення він займає близько десяти років. В якості оплати за працю Гайдн отримує уроки музичної теорії, з яких багато дізнається про музику і композиції. Поступово матеріальне становище юнака поліпшується, а музичні праці увінчуються успіхом. Гайдн шукає багатого покровителя, яким стає імперський князь Пал Антал Естерхазі. Уже в 1759 році юний геній складає свої перші симфонії.

Одружився Гайдн у 28 років, на Ганні Марії Кллер, і, як виявилося, невдало. Анна Марія часто виявляла неповагу до професії чоловіка. Дітей у них не було, але він на протязі 20 років був вірний своїй дружині. Але після стількох років раптово закохався в 19-річну Луїджі Ползеллі, італійську оперну співачку, і навіть обіцяв з нею одружитися, але незабаром ця пристрасна прихильність пройшла.

У 1761 року Гайдн стає другим капельмейстером при дворі князів Естергазі, однієї з найвпливовіших сімей Австрії. За досить-таки тривалу кар’єру при дворі Естерхазі він складає величезна кількість опер, квартетів і симфоній (всього 104). Він стає відомим не тільки у себе на батьківщині, але і в Англії, Франції, Росії. У 1781 році Гайдн знайомиться з Моцартом, який стає його близьким другом. У 1792 році знайомиться з молодим Бетховеном і бере його в учні.

По приїзду до Відня Гайдн пише дві свої знамениті ораторії: «Створення світу» і «Пори року». Свої останні роки Гайдн проводить у Відні.

Помер композитор у віці 77 років 31 травня 1809 року.

За все життя Гайдн написав: 104 симфонії, 83 квартети, 52 фортепіанні сонати, 2 ораторії, 14 мес і 24 опери

джерело

Всім наступним поколінням композитор залишив космічну кількість симфоній, сонат, квартетів та опер. На честь дня народження «татуся Гайдна», як ніжно називав його Моцарт, ми послухаємо дещо з його величезної спадщини:

Яким був день продуктивного композитора? Про це залишилися свідчення

🌑 Композитор зазвичай прокидався о 06.30. Після сніданку о 08:00 Гайдн сідав за інструмент у пошуках музичних ідей для нових творів.

🌑 О пів на дванадцяту капельмейстер Гайдн зустрічався зі своїм патроном Естерхазі, вислуховував і виконував князівські вказівки стосовно підготовки найближчих розваг і написання музики.

🌑 З 14:00 до 15:00 Гайдн обідав, а після – займався побутовими справами, або ж читав. О 16:00 Йозеф знову сідав за композицію, часто оркестрував ранкові нариси.

🌑 З восьмої до дев'ятої вечора у Гайдна була запланована прогулянка, після якої маестро знову працював з партитурами. Якщо ж вечірні концерти не порушували звичний розклад, то скромну вечерю, що могла складатися з хліба та вина, подавали до десятої.

🎲 До речі, вина у житті та творчості Гайдна, було чимало. Він отримував від князів Естерхазі близько п'яти літрів щодня.

Спати Гайдн вирушав, як правило, о пів на дванадцяту.

Інформація взята із відкитих джерел

Ой, у лузі червона калина (war, volume 2) 2022

Українська народна пісня «Ой, у лузі червона калина» набула нової популярності на тлі війни Росії проти України. У відео розповідаємо історію гімну Українських січових стрільців, що і сьогодні надихає українських воїнів, які захищають рідну країну.


Ой, у лузі червона калина (war, volume 2) 2022

Макс Барских — Буде весна

 


Макс Барских — Буде весна

Місто в огні,
Серце болить,
Втомлює бій
І ворог не спить
Кулі летять поки падає сніг
І ворог лежить, мовчить
Ночі без сну, нам не холодно
Чекає сім'я на околицях,
Разом ми всі переможемо,
Це наша рідна земля
Хай буде весна,
Поки ми стоїмо до кінця,
І нас не зламає війна,
Наша віра єднає серця,
Україна навіки жива.
Україна це наша земля
Україна єднає серця

NK – Я – Україна [Save Ukraine - #StopWar]



NK – Я – Україна [Save Ukraine - #StopWar]

Загояться всі рани
Розчиниться вся кров
Колись мене побачиш ти квітучою
І знов
Я подарую чисте небо і прийде весна
Колись, коли закінчиться війна

Тому що я — Україна
Я витримаю біль
Я захищу тебе від куль
Що в мене цілять звідусіль

Тому що я сильна
Я подолаю все
Бо ти мене в своїх руках несеш

Ви голови поклавши
Відправились у сни
Колись назвуть Героями вас
Ви мої сини
І зацвіте калина, мов кров червоний мак
Згадає Батьківщина, яким ти був козак

Вірю
З тобою я в наші сили
Свобода в серці як крила
І мир повернеться знов
Знаю
З тобою я все подолаю
Завжди добро перемагає і переможе любов

Тому що я — Україна
Я витримаю біль
Я захищу тебе від куль
Що в мене цілять звідусіль

Тому що я сильна
Я подолаю все
Бо ти мене в своїх руках несеш

Наші ангели нас захищають
Від навали і тьми ворогів
Мої крила тебе обіймать
Мої руки в крові чужаків
Вони ніж нам встромили у спину
Увірвавшись нахабно вночі

Але стали ми за Україну єдині
Схрестивши у битві мечі
Відбудуємо все
Повернуться із далеких країв всі птахи

Очі твої мені посміхнуться
Засміються ще знов дітлахи
Сильна нація, вільна, єдина
Мирне небо щасливе життя

Ми і є всі твої
Ми — родина!
І нехай буде так!
Буде так!

MELOVIN - не зволікай / Waste No Time - Live (Save Ukraine) #StopWar

 


MELOVIN - не зволікай / Waste No Time - Live (Save Ukraine) #StopWar

Не зволікай
Час спливає швидкоплинно
Не залишай своїх друзів
Вони - крила!
Змушуй себе
Коли сил не вистачає
Бо крім тебе самого
Ніхто тебе не знає
Руку тримай!
Чуєш? Вітер нам шепоче
Не залишай своїх мрій
Як того хочуть
І пам'ятай
Неможливого немає
Бо крім тебе самого
Ніхто тебе не знає!
Спину тримай
Коли боляче стріляють
Ті, хто зовсім не з нами
А гадають, що все знають
Не зволікай
Час для того, щоб літати
А за правду, свободу
Нам крила не зламати
Не повертайся хвилею болі
Не накривай мене силою долі
Не залишайся, а краще іди!
Скільки втратив я сил...
Ми не для того
Хто завжди в мінорі
Бачить лише
Мокрі очі знайомих
Їх серце ховає і ти не шукай
Більше їм не дзвони...
Не повертайся хвилею болі
Не накривай мене силою долі
Не залишайся, а краще іди!
Скільки втратив я сил
Ми не для того
Хто завжди в мінорі
Бачить лише
Мокрі очі знайомих
Їх серце ховає і ти не шукай
Більше їм не дзвони...

вівторок, 22 березня 2022 р.

Леонід Утьосов

 


Бережіть один одного

 


90-річчя з дня народження композитора Олександра Білаша

 

Понад 200 музичних творів за життя створив композитор із Полтавщини Олександр Білаш. Значну частину його творчості складають мелодії, що стали майже народними – "Два кольори", "Смерека", "Ясени", "Білі лебеді". Крім того, він створив музику до 8 вистав та 29 фільмів. Про життя і творчість композитора читайте у матеріалі Суспільного.

Олександр Білаш народився 6 березня 1931 року у селищі Градизьк Полтавської області. Першим музичним інструментом, на якому навчився грати, була гармошка. Для Шурася – так малого називали у родині – її зробив сільський майстер Антон Гапоненко. Згодом майбутній композитор навчився грати на акордеоні та баяні.

До Полтавського музучилища Олександра не взяли, у приймальній комісії сказали: "В абітурієнта немає слуху". Професійну музичну освіту 16-річний Білаш отримав у Київській музичній школі. Його вчителями були земляки з Полтавщини − брати Майбороди: Платон викладав теорію музики, а Георгій − гармонію.

Олександр Білаш з однокурсниками біля Київської консерваторії

Незабаром Олександр вступив ще й до Житомирського музучилища, з 1948 до 1952 навчався грі на баяні. А після цього склав іспити до Київської державної консерваторії.

Композитор працював у жанрах класичної та популярної музики. Він – автор ліричних, жартівливих пісень, романсів, дум, балад, опер, моноопер, оперет та симфонічних творів.

Працював і над музикою до кінофільмів: "Катя-Катюша", "Роман і Франческа", "Сейм виходить з берегів", "Сон", "Бур'ян", "Легендарний Севастополь", "Дума про місто", "Вир", "Небезпечні гастролі". До речі, вірш Володимира Висоцького у фільмі "Небезпечні гастролі" звучить саме під музику Білаша.

Також наш земляк був автором ораторії, присвяченої Тарасу Шевченкові, –"Вишневий вітер" на слова Івана Драча "На смерть поета". Це композиція із семи частин для читця, трьох солістів, хору та симфонічного оркестру. А ще йому належить музика опери "Прапороносці" за романом Олеся Гончара.

Писав композитор і музику для дітей: фортепіанний цикл із дев'яти п'єс "Тетянчин альбом", пісенні цикли "Алфавітні усмішки" та "Пшениченька".

Подружжя Білашів із доньками Оксаною та Олесею

Крім музики, займався поезією. Видав 10 збірок віршів, зокрема: "Мелодія", "Шурась", "Помилуй і прости", "Мамине крило". В одній із поезій Олександр Іванович писав:

Я музику й поезію однаково люблю,

Хоч кажуть двох любити небезпечно

І аморально це вважають, і не ґречно,

Та я нічого вже з собою не зроблю –

Однаковісінько обох люблю.

Помер композитор та поет 6 травня 2003 року через інсульт. Герой України і лауреат Шевченківської премії похований на Байковому кладовищі у Києві. Його іменем назвали гімназію у селищі Градизьк, а також у закладі створили літературно-меморіальний музей Олександра Білаша.

джерело

180-та річниця з народження композитора Миколи Лисенка

 

Композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, збирач пісенного фольклору та громадський діяч – усе це про Миколу Лисенка, уродженця села на Полтавщині.

Свій перший музичний твір – "Польку" – він написав у 9 років. А в Європі його музичні інновації стали використовувати лише через десяток років. До 180-річчя з народження композитора Суспільне підготувало факти про його життя та творчість.

Микола Лисенко народився 22 березня 1842 року в селі Гриньки Глобинського району. Його батько Віталій Романович був офіцером орденського кірасирського полку, а мати Ольга Єреміївна походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Вона навчалася в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат.

Як згадував пізніше Михайло Старицький, у Гриньках над Лисенком "зіткнулись два цілком протилежних і навіть ворожих впливи з одного боку − французька мова, манери і аристократична манірність (мати й гувернантка), з другого боку − українська мова... пестощі і зайва простота манер".

Навесні 1859 року Микола Віталійович закінчив гімназію у Харкові зі срібною медаллю. Того ж року зі своїм двоюрідним братом Михайлом Старицьким вступив на природничий факультет Харківського університету. Закінчивши навчання, Лисенко вирішив пов'язати своє життя з музикою.

У 1867−1869 навчався у Лейпцигській консерваторії. Там опублікував дві збірки народних пісень для голосу з супроводом фортепіано, низку романсів на слова Тараса Шевченка та кілька увертюр.

Від 1862 року Микола Віталійович щорічно організовував концерти пам'яті Шевченка. Це стало початком нової форми — змішаного концерт. Сам композитор на цих виступах був і піаністом, і хоровим диригентом. На концертах звучали його обробки й авторські твори, композиції інших авторів на слова Шевченка і фрагменти з вистав за творами поета. Дослідники говорять, що Лисенко звертався до творів Тараса Григоровича близько сотні разів.

На святі відкриття пам'ятника Івану Котляревському у Полтаві 1903 року. Зліва направо: Олена Пчілка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Марія Старицька, Микола Лисенко

1872 року з’явився перший закінчений твір Миколи Віталійовича – оперета на лібрето Михайла Старицького "Чорноморці". Після неї − опера на сюжет повісті Миколи Гоголя "Різдвяна ніч".

У 80-х роках XIX ст. Лисенко активно працював в оперному жанрі. Створив оперу "Утоплена", дитячу оперу "Коза-Дереза" і героїко-історичну народну музичну драму "Тарас Бульба". Саме останню мистецтвознавці називають вершинною у творчості Лисенка і найвищим досягненням української оперної музики.

Микола Лисенко, увертюра до опери "Тарас Бульба", "INSO-Львів", диригує Раймонд Янссен

1904 року композитор відкрив власну музично-драматичну школу. Це була його давня мрія. Після Жовтневого перевороту школу перейменували на Державний музично-драматичний інститут імені Лисенка, на базі якого згодом утворили Київську консерваторію та Київський державний театральний інститут.


Будинок по вулиці Великій Підвальній, 15, де містилося училище Миколи Лисенка

Лисенко зробив вагомий внесок в етнографічну спадщину України. Він зібрав понад сотню зразків народної творчості, а 1874 року видав книгу з аналізом козацьких дум із репертуару бандуриста Остапа Вересая.

Композитор створив музику, на яку покладені слова Івана Франка "Вічний революціонер". Тривалий час цей твір радянська влада використовувала як пропаганду, хоча він прославляє революцію духовну, а не комуністичну.

Лисенко також написав музику до вірша Олександра Кониського "Молитва за Україну", більш відомого як "Боже, Великий, Єдиний".

Микола Лисенко Боже Великий Єдиний

Помер Микола Віталійович 6 листопада 1912 року. Його поховали на Байковому кладовищі у Києві. Попрощатися із ним приїхали люди з різних куточків України. За історичними даними, на похороні зібралося від 30 до 100 тисяч людей. Бібіковський бульвар був повністю заповнений, охочі попрощатися з композитором сиділи навіть на дахах будинків. Після похорону царські поліцаї знищували відзняті на церемонії матеріали.

Похорон Миколи Лисенка. 1912 рік

На Полтавщині іменем композитора назвали Гриньківську школу та Полтавський коледж мистецтв.

джерело

четвер, 17 березня 2022 р.

Брія Блессінг - Ми - Україна

 

Брія Блессінг - Ми - Україна (We are Ukraine)

Всі чорні птахи
Злетілись на схід,
Закрили нам сонце й світлі дні,
А наші летять -
В них страху нема,
Ще трохи й розійдеться пітьма,
І знаєм ми

Приспів:
Це синьо-жовта земля,
Єдина наша країна,
В нас є світле майбуття,
Так, Україна жива!
З вершин хай всі заспівають разом:
Ми - Україна!

О, мамо, мамо, не плач,
За мене молись,
Підтримуй любов'ю Ти мене,
І в серці завжди
З Тобою я є,
І в серці моєму будеш Ти,
І пам'ятай

Приспів.

Ми - Україна!

Небесний наш Ти Отець,
Хай прийде царство Твоє,
Хай буде воля Твоя,
Тобі вся слава й хвала!
Благаєм, Ти бережи
Наших сестер і братів,
Тримай у Своїх руках
Й святиться Твоє ім'я!

Приспів. (2)

Ми - Україна!
Ми - Україна!

Заповіт - Шевченко - рок версія


 

Слова - Тарас Шевченко, Музыка - Николай Осадчий

"Пам'яті Тараса Григоровича Шевченка" Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... от тоді я І лани і гори — Все покину, і полину До самого Бога Молитися... а до того Не знаю ні кого. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. Шевченко Тарас Григорович (1814–1861) — український поет, художник, письменник, портретист і драматург. Один із символів української літератури та культури. Відомий як Кобзар.

Від обстрілу в Києві загинув соліст Національної опери Артем Дацишин

 У віці 43 років від дій російських загарбників загинув артист українського балету, лауреат міжнародних конкурсів Артем Дацишин



Артем Дацишин у виставі «Легенда про любов»

Через важкі поранення, отримані в результаті обстрілів російської артилерії, помер соліст балетної трупи Національної опери України Артем Дацишин. Про це повідомив головний режисер Національної опери Анатолій Солов’яненко.

Під обстріл армії РФ 43-річний Артем Дацишин потрапив ще 26-го лютого. 17 березня він помер у лікарні від отриманих поранень.

Артем Дацишин народився 26 січня 1979-го у Херсоні. Закінчив Київське хореографічне училище. За свою кар’єру здобув чисельні премії та нагороди. Зокрема був лауреатом міжнародних конкурсів Сергія Лифаря та Рудольфа Нурієва.

На сцені Національної опери виконував партії у «Лебединому озері», «Лускунчику», «Сплячій красуні» Петра Чайковського , «Жізель» Адоьфа Адана, «Баядерці» Людвіга Мінкуса, «Ромео і Джульєтті» Сергія Прокоф’єва тощо. Гастролював, зокрема, у Німеччині, Японії, Швейцарії, США та Франції.


https://zaxid.net/news/

Театр у Маріуполі

Уряд Італії готовий відновити театр у Маріуполі, який розбомбили вчора. Про це заявив міністр культури Даріо Франческіні. За його словами, уряд Італії погодив пропозицію допомогти Україні ресурсами і засобами для відновлення театру.
Російська авіація 16 березня скинула бомбу на драмтеатр у Маріуполі. Там переховувалися близько тисячі цивільних. Вибух зруйнував центральну частину будівлі.
На щастя, укриття під театром витримало. 17 березня з-під завалів урятували 130 людей. Роботи тривають, повідомила на Facebook народна депутатка України Ольга Стефанишина.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба 16 березня поширив на Twitter фотоколаж, на якому зображено театр до й після бомбардування:
Наші молитви не були даремними. Бомбосховище Драмтетру витримало! Лише під ранок завали трохи розібрали: люди виходять звідти живі…
Це знак. Важко, але витримаємо🇺🇦

середу, 16 березня 2022 р.

Ірина Федишин - Прошу в неба (Війна)

 


Ірина Федишин - Прошу в неба (Війна) (Official Audio)


Кулі летять, небо чорним стає.
Ми, або нас, брат - прикриєш мене.
Війна, як війна, нещадна така.
Скільки сердець, забирає вона.
Приспів:
Прошу в неба й землі не беріть їх собі!
Не беріть, не беріть їх собі.
Прошу в неба й землі залишіть їх сім'ї!
Боже, дай сили Їм в боротьбі.
Мамо не плач, заростуть окопи травою.
Стане зеленою чорна земля.
І загоються рани від болю.
І єдиною стане, країна моя.
Приспів:
Прошу в неба й землі не беріть їх собі!
Не беріть, не беріть їх собі.
Прошу в неба й землі залишіть їх сім'ї!
Боже, дай сили Їм в боротьбі.
Мамо не плач, заростуть окопи травою.
Загоються рани від болю.
Заколоситься земля.
Стануть хмари сині.
І скажемо всі - "Слава Україні!".
Приспів:2р.

Нехай просто буде з Вами:

 

Ця молитва була розміщена на одному з блок- постів ЗСУ і торкала серця навіть найстійкіших атеїстів:
Побудь, мій Боже, отут, зі мною,
У цьому полі,
у розпал бою. Серед руїни
і серед краху -
Не дай пізнати глибини страху.
Не дай упасти
в зневіру й розпач
І побратимам розбігтись врозтіч. Побудь, мій Боже,
отут, між нами,
Душею батька,
сльозою мами, Сестри любов'ю,
брата плечима,
Чеканням милої,
її очима.
Побудь мій Боже,
отут, зі мною, Посеред світу, посеред болю. Храни від смерті, від кулі вражої. Будь мені, Боже вартою, стражею.
Я тіло й душу
тобі офірую.... Побудь, мій Боже,
зі мною! Вірую !

Сука війна!

Скрябін — Сука-війна

 

Ти прийшла в мою хату, брудна і немита

І постукала в двері церковним дзвоном
Не питаючи згоди до мене вселилась
І спокій забрала, не питаючи згоди
Розтрощила мій дім і пішла до сусідів
Хоч і їхні родини ні в чому не винні
Поробила з людей страшних ворогів
І, рахуючи гроші, сміялась єхидно
Ну і хто тебе кликав, чому ти прийшла
Стара проститутка, сука-війна?
Хто тобі платить за наші тіла?
Скільки ще тобі треба, яка їх ціна?
Я не хочу вбивати, я хочу любові
Але ти мої руки замазала кров'ю
Навчила чуже життя відбирати
І при цьому радіти, а не ридати
Ти зігнала мене із дивана в окопи
Телевізор мені замінила прицілом
І за день я старію, ніби за роки
За що ти із мене звірюку зробила?
Ну і хто тебе кликав, чому ти прийшла
Стара проститутка, сука-війна?
Хто тобі платить за наші тіла?
Скільки ще тобі треба, яка їх ціна?
Мої бідні батьки до тебе не знали
Як мало коштує втратити сина
І краще самі би раніше вмирали
Щоб не бачити, як гине їхня дитина
Ми складали копійки, ліпили до купи
Своє щастя нехитре на сорок квадратів
А ти заявилася в мене під дахом
Щоби разом із небом його відібрати
Ну і хто тебе кликав, чому ти прийшла
Стара проститутка, сука-війна?
Хто тобі платить за наші тіла?
Скільки ще тобі треба, яка їх ціна?
Ну і хто тебе кликав, сука-війна?
Ну і хто тебе кликав, сука-війна?
Сука-війна
Сука-війна