вівторок, 31 березня 2020 р.

Механізми психологічного захисту, або мене тривожить ситуація з коронавірусом



Іноді реальність виявляється настільки нестерпною для психіки людини, що для того, аби вижити та продовжити діяльність, в неї запускаються ті чи інші механізми психологічного захисту.
Кожна людина схильна до  певних захисних реакцій  - несвідомих проявів, які зменшують занепокоєння, що виникає з неприйнятних або потенційно шкідливих подразників.
Це як певний запобіжник. Щоб система не «згоріла» запускається та чи інша захисна реакція, яка дозволяє людині пережити травмуючу для неї ситуацію. Вид захисної реакції залежить від контакту людини із зовнішнім світом та від рівня розвитку її Его-процесу (свідомості).
Давайте трохи розберемось, які можуть бути види захисних реакцій у людей при єдиній об’єктивній реальності:
МЕНЕ ТРИВОЖИТЬ СИТУАЦІЯ З КОРОНАВІРУСОМ.
           За основу даного аналізу я взяла класифікацію механізмів психологічного захисту за матеріалами Дж. Вейланта, який виокремлює вісімнадцять захисних механізмів, що залежать від рівня розвитку Его, а також приклади думок та висловлювань, які можна почути з періоду початку пандемії від різних типів людей.
Психотичні механізми захисту першого рівня:
1) Ілюзорна проекція проявляється у відвертих хибних уявленнях про зовнішню реальність, часто у вигляді небезпеки, яка чатує ззовні. Такий захист дозволяє людині позбутись важких переживань шляхом перенесення відповідальності за власні неприємні  почуття на інших людей.
В нашому випадку умовивід: «Це все світова змова. Китай/Америка/масони винайшли біологічну зброю. Ми всі помремо»
2) Заперечення зовнішньої реальності  проявляється в спростуванні реального стану речей шляхом створення вигаданого образу навколишнього світу активно використовуючи фантазію та заміщення реальних подій та осіб.
Умовивід: «Коронавірусу не існує. Це все глобальний експеримент над людством. Нас дурять з якоюсь певною метою»

3) Викривлення реальності проявляється в значній трансформації зовнішнього світу з метою прилаштування до особистих потреб та інтересів. Позбавлення від неприємних переживань відбувається шляхом їх заміщення  протилежними відчуттями.
«Обставини примушують мене сидіти дома та нічого не робити. Хіба можна бути продуктивним в такій ситуації? Тут мені діти заважають, інтернет не ловить, чоловік/дружина не підтримує»

Незрілі (інфантильні) захисні механізми другого рівня:
4) Проекція почуттів – приписування іншим власних неусвідомлених почуттів, які дають про себе знати у вигляді упереджень, уявних підозр, а також надмірній пильності.
«Всі тепер ненавидять цих китайців»;

 «Лукашенко ось сказав тим, хто поїхав за кордон там і залишатись, бо вони заразу нам принесуть»
5) Шизоїдне фантазування – тенденція використовувати фантазії для занурення у свій власний світ з метою вирішення конфлікту або задоволення потреби. За допомогою фантазії людина змінює образ зовнішньої реальності до такої міри, що важка ситуація відступає на задній план або зникає з поля зору.
«При СРСР було краще, там подолали епідемію чорної віспи за кілька днів»;

«Треба передивитись «Службовий роман»/ «Анжеліку – маркізу янголів» тощо
6) Іпохондрія або іпохондрична самопроекція – присвоєння собі негараздів на основі неперевірених фактів. Людина вважає причинами уявної хвороби  будь-які непевні ознаки.   
«В мене болить голова та щось я спітнів. А чоловік в маршрутці сьогодні вранці кашлянув на мене. Це точно коронавірус! Смерть неминуча, а ніхто не розуміє моїх страждань»
 7) Пасивно-агресивна поведінка – агресія щодо інших, яка проявляється непрямим чином в пасивній формі або направлена проти самого себе з метою уникання конкурентоздатної ролі. Навмисне зволікання, тяганина, провокаційна поведінка з метою привернення уваги.
«Я не можу ходити в масці – я в ній задихаюсь»;

«Я потім помию руки»
 8) Компульсивна поведінка – прояв неусвідомлених імпульсів у вигляді нав’язливих автоматичних моторних та вербальних реакцій з метою звільнення від  напруги, тривоги та депресії. 
«Так, треба ще раз вимити руки. Мило теж брудне»;

«Вранці підлогу помила, треба ще раз ввечері. Кругом віруси»;

 «Все буде добре, все буде добре, все буде добре»

Невротичні захисти третього рівня:
9) Інтелектуалізація – спосіб уходу від того, що реально існує шляхом раціонального обґрунтування значимості неіснуючого. Гіпертрофована увага до малозначущих деталей з метою відмови від сприйняття в цілому. Вона включає декілька захисних механізмів, які виникають разом. Сюди відносять: самоізоляцію, використання ритуалів, створення для себе заборон, нав’язливі думки та віра в магічне мислення.
«Треба їсти цибулю та часник – вони вбивають всі віруси»;
 «Послухаю медитацію на зміцнення імунітету»;

«Я захищений від вірусів бо п’ю заряжену на здоров’я  воду»
10) Репресія або витіснення – накладання заборони на усвідомлення природи актуальних відчуттів.  Супроводжується специфічною символічною поведінкою, яка свідчить, що пригнічений факт насправді не забутий, а лише витіснений.
«Тут роботи стільки, а вони зі своєю дурнею все повідміняли»
11) Зміщення почуттів, або перенесення – переадресація  почуттів з того, що тривожить на відносно безпечний об’єкт.
«Я так переживаю, що через карантин не зможу вчасно здати звіт»;

«В мене закінчились аромасвічки, а магазин зачинений, це нестерпно»
12) Награна поведінка – вираз назовні почуттів, які діаметрально протилежні тим, що відчуваються, але сприймаються як недоречні або ганебні.
«Ой, люба сусідко/колего/подруго, ти щось кашляєш! Я так за тебе хвилююсь! Бувай здоровенька!»
13) Розототожнення, або невротичне заперечення  – захист спрямований на зміну внутрішнього світу та полягає у тимчасовій, проте достатньо серйозній трансформації самоідентифікації з метою уникання емоційного дистресуМоже включати гіпертрофовану активність, істеричні прояви, браваду, безвідповідальне ставлення до чогось, спалахи безпідставного відчуття зверхності.
«Було б чого боятись. В мене і кір був, і вітрянка, і нічого»;

«Ніщо не змусить мене сидіти вдома в чотирьох стінах»


Зрілі захисні механізми четвертого рівня:

14) Альтруїзм – отримання опосередкованого, але інстинктивного і конструктивного задоволення в результаті надання послуг іншим.

«Запишу вебінар для учнів/ проведу онлайн-консультацію/ надам координаційні або волонтерські послуги»; 

«Коли піду в аптеку куплю ліки й для сусідки, вона зараз до міста не добереться»

15) Гумор – відверте висловлення ідей та почуттів без заподіяння дискомфорту; зняття напруги без вчинення неприємного впливу на інших.

«Коронавирус, корона, уходи с нашего района» (читати співаючи);

«Якщо зачиняться всі салони краси, то світ побачить дещо страшніше ніж коронавірус»

16) Придушення усвідомлення імпульсу – свідоме або напівсвідоме рішення відкласти на деякий час роздуми про виникнення внутрішнього конфлікту. Полягає в пошуку сприятливого моменту для реагування  та повного усвідомлення дискомфорту, що виник.

«Сьогодні ситуація складається таким чином, буду діяти відповідно»;

 «Буду дотримуватись рекомендацій карантинного режиму та робити все, що залежить особисто від мене»

17) Антиципація, або передчуття гіршого – передчасна тривога, яка включає тенденцію розглядати посилення дискомфортного стану та хвилювання з приводу можливих неприємностей майбутнього. 

«Треба завчасно купити собі ліки та продукти на випадок надзвичайного стану»;

«Треба подумати як можна перевестись на дистанційну роботу, якщо підприємство не буде працювати»
18) Сублімація, або заміщення – прояв почуттів через різноманітні ігри, творчість, спортивні заняття. Сублімація є частковим задоволенням інстинктивних потреб.
«Раз знаходжусь в самоізоляції – буде час розібрати речі в шафі та помити вікна»;

 «Нарешті доробимо з сином модель кораблика»;
«О, подивимось фільм всією родиною!»

         Щоб адекватно та конструктивно пережити складну ситуацію, взаємодіяти з навколишнім світом, розуміти самого себе зараз дуже важливо  проаналізувати: а що саме роблю/думаю в цій ситуації я? які механізми захисту використовую? Чи вистачає мені особистих ресурсів для подолання ситуації?
Спеціалісти зазначають, що корекція механізмів психологічного захисту залежить від  рівня на якому знаходиться стан свідомості людини: психотичному, інфантильному, невротичному чи зрілому. Це може бути як адекватне використання механізмів при зрілому рівні так  і рекомендації щодо отримання психологічної консультації для інших рівнів.
Завжди пам’ятаємо про те, що об’єктивна реальність одна – реагуємо ми на неї по різному.
Всім психічного та фізичного здоров’я!
Конец формы

До уваги вчителів!!!

🎓👀✍️ щодо поширення фото та відео учнів вдома, котрі навчаються з вчителем дистанційно
*******
Шановні ВЧИТЕЛІ! Не можна записувати або фотографувати відеозв’язок з учнем, котрий знаходиться вдома і поширювати це у публічному просторі!!!
В Україні у відповідності до ч. 1,2 ст. 307 Цивільного кодексу України (далі ЦК) фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру; знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
Частинами першою та третьою статті 308 ЦК визначено, що фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.
*******
а також згідно практики Європейського суду з прав людини публікація фотографії людини у повсякденному житті, під час діяльності суто приватного характеру, заторкує сферу приватного життя , а тому підпадає під застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини та оснвоположних свобод ( рішення від 24.06.2004 р. у справі "Ганновер проти Німеччини" (Hannover v. Germany) (заява N 59320/00).

Поширюючи скріншоти з обличчями учнів з відеоконференцій дистанційних занять - вчителі грубо порушують Закон та права дитини
Фотографувати дистанційні заняття учнів вдома вимагає керівництво навчальних закладів для звітності... цікаво, хто ж тоді порушник Законів?

Про домашнє навчання

Наймасовіше дистанційне навчання за всю історію: 1,5 мільярди школярів світу з початку карантину навчаються дистанційно
Карантин – це можливість розширити горизонти🤗
За останній місяць учителям, батькам та учням довелося змінити своє уявлення про навчання. Хтось уже зміг адаптуватися, а хтось тільки переходить на дистанційку.
Дистанційне навчання - це не лише вміння працювати з ІКТ, а талант зацікавити учнів відкрити сторінку вчителя замість сайту з іграми
І тільки тепер більшість батьків відчули, що проблема таки далеко не у вчителеві ...

                      ⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩⇩



Країно! 💙💛
⚠️ МОЗ України закликає: серйозно ставтеся до карантинних заходів у своєму місті.
Станьте прикладом для рідних під час спалаху коронавірусної інфекції, дотримуйтесь санітарно-гігієнічних норм, піклуйтеся про близьких та будьте відповідальними. Якщо ви за нагальної потреби опинились у місцях масового скупчення, обов’язково тримайте дистанцію з іншими людьми – не меншу за 1,5 метра.
Але краще залишайтеся вдома та будьте здорові!

неділю, 29 березня 2020 р.

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?

Inside-Out-Anger-Movie-Wallpaper-HD1
Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.
Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?
Ось декілька порад.
1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.
2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги: “Велика книга почуттів”“Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”“Безліч емоцій. Що означає кожна?” та ігри: емоційний кубикемоції на магнітахмеморі емоціїїгра-розвивайка Емоції.
3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.
5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.
Активні ігри – ходулі, м’ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.
6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.
7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.
Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.
Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!
Анна Луньова, дитячий практичний психолог

ЦІКАВА КОРОБОЧКА – ЧУДОВИЙ СПОСІБ ЗАЙНЯТИ ДИТИНУ

e3jINnq4fSM
Пропонуємо зробити для своїх діток «Цікаву баночку» або коробочку чи мішечок.
Ця баночка стане у пригоді під час свята або просто в дощовий день вдома, коли всі інші іграшки набридли. Загалом, вона допоможе розважити дитину або групу дітей в будь-яких ситуаціях і за будь-яких обставин.

Як її зробити? Це дуже просто! Візьміть відповідну баночку / коробочку / мішечок і прикрасьте її / його за власним бажанням. Найкраще це зробити разом з дитиною. Зробіть таку баночку, яка б подобалася і вам і дитині і так, щоб вона стала прикрасою у вашому інтер’єрі.
Потім придумайте і надрукуйте різноманітні ігри та завдання на маленьких картках, або записочках. Завдання можуть бути смішними, жартівливими, серйозними, розвиваючими. Пропонуємо вам кілька варіантів завдань для прикладу:
    • намалювати малюнок пальцями;
    • побудувати халабуду з подушок, стільців і покривал;
    • відправитися на пікнік;
    • гратися з водою;
    • пускати сонячні зайчики;
    • пограти в театр тіней;
    • пограти в крокодила;
    • влаштувати день перевдягань;
    • інсценувати улюблену казку;
    • виконати танець аборигена;
    • танцювати під запальну музику з повною склянкою води;
    • намалювати собі вуса і не змивати їх до вечора;
    • співати караоке;
    • навести порядок в іграшках;
    • прибрати в кімнаті поки грає весела музика;
    • розгадати ребус;
    • відгадати загадку.
Завдання можуть бути найрізноманітнішими! Придумайте самі або разом з дитиною такі, які будуть цікаві саме вам. А як використовувати цю баночку – напевно, пояснювати не треба. Витягати по одній записочці, коли стає нудно і нічим себе зайняти.