Концептуальні ідеї стандарту освітньої галузі «Мистецтво»

Концептуальні ідеї стандарту освітньої галузі «Мистецтво»

   Створюючи Державний стандарт освіти в галузі «Мистецтво», ми спиралися на наукові положення О. Савченко щодо системного втілення компетентнісного підходу в освіту молодших школярів. Ці положення реалізовано у таких вимогах до стандарту початкової освіти нового покоління.

По-перше, треба врахувати багатокомпонентність змісту (знання, вміння, досвід репродуктивної і творчої діяльності, емоційно-ціннісні ставлення, життєвий досвід, вплив середовища), ширше представити діяльнісний компонент, посилюючи практичну спрямованість освіти та забезпечуючи набуття особистого досвіду творчої діяльності. По-друге, забезпечити інтеграцію знань, адже визначальна особливість молодших школярів — цілісність сприйняття й освоєння навколишньої дійсності.

   Розробляючи Державний стандарт освітньої галузі «Мистецтво», ми врахували такі концептуальні наукові ідеї:

·        генетичний і функціональний взаємозв'язок художньої культури суспільства і внутрішнього художнього світу особистості («людина в культурі — культура в людині»);

·        цілісність художньо-естетичного розвитку особистості молодшого школяра, що забезпечується використанням різних видів мистецтва, і взаємоузгодженням відповідних предметних мистецьких компетентностей, набуття яких необхідне для формування в учнів поліхудожнього образу світу, між-предметної естетичної компетентності;

·        спрямованість мистецької освітньої галузі на розширення досвіду спілкування і співпраці учнів, власного художнього самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності.

   У новому Державному стандарті освітньої галузі «Мистецтво», з огляду на компетентнісний підхід, було реалізовано такі завдання-орієнтири:

•    забезпечення наступності змісту і вимог дошкільної й початкової освіти та перспективності з основною школою;

•    укрупнення досягнень учнів (включення простих умінь у складні);

•    наближення результатів освіти до життєвих реалій, суспільних і особистісних потреб дитини молодшого шкільного віку;

•    визначення складових ланцюжка етапів засвоєння інформації: «мати уявлення — розуміти — вміти — застосовувати»;

•    удосконалення опису державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів для забезпечення об'єктивності оцінювання навчальних досягнень за загальними критеріями відповідно до специфіки освітньої галузі «Мистецтво»;

•    уникнення предметоцентризму (з огляду на мінімальну кількість навчальних годин та цілісність галузі).