Новий стандарт мистецької освіти

Новий стандарт мистецької освіти:

науковий коментар до основних змін

(аналіз змісту і структури розділу "Освітня галузь «Мистецтво»"

нового Державного стандарту початкової освіти,

а також концептуальних змін у галузі мистецької освіти)

Людмила МАСОЛ,

кандидат педагогічних наук,

 провідний науковий співробітник

лабораторії естетичного виховання,

 Інститут проблем виховання НАПН України

За десять років функціонування Державного стандарту початкової загальної освіти, прийнятого у 2000 р., відбулися соціокультурні зміни, які детермінують необхідність оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Також набув подальшого розвитку напрям науково-педагогічного пошуку, присвячений тлумаченню змісту категорії компетентність, визначенню шляхів адаптації міжнародного досвіду з упровадження компетентнісного підходу в освіту.

У новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до розвитку особистісно розвивальної парадигми проголошено компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення таких результатів, як ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, а саме ключова, загальнопредметна і предметна. У документі визначено освітні компетентності з усіх галузей знань, на формування яких спрямовано навчання у загальноосвітній школі, розширено і поглиблено вимоги до прикладних результатів освіти учнів молодшого шкільного віку.

   Численні наукові джерела (порівняльні дослідження О. Локшиної, О. Овчарук, дидактичні праці Н. Бібік, О. Савченко, психологічні розвідки І. Беха, О. Кононко та ін.) розкривають особливості застосування поняття компетентність до різних освітніх сфер, проте в галузі мистецької освіти, на жаль, ця тема майже не розроблена.

   Незважаючи на розбіжності у визначеннях терміна компетентність у науково-педагогічних працях, сутність цього поняття пов'язується з кінцевими результатами освіти, які чітко фіксуються і вимірюються.У Держстандарті розведено два суміжні поняття: компетенція і компетентність.

   Компетенція інтерпретується як суспільно визначений рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини, тобто це – задана ззовні вимога, норма, а компетентність –інтегрована здатність особистості, що складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці, тобто передбачає індивідуальний досвід використання набутих у процесі навчання компетенцій. Отже, компетентність – це знання в дії.

   Кожна освітня галузь через свій специфічний зміст має сприяти формуванню загальної життєвої компетентності школяра.