У цей день 122 роки тому в римському театрі Констанці відбулась прем’єра «Тоски» Джакомо Пуччіні. Вистава отримала статус національної події: на оперу приїхали численні журналісти, лідери думок, була присутня навіть королева Маргарита і члени уряду, які, щоправда, урочисто запізнилися.
Атмосфера у залі була напруженою: напередодні поліція отримала повідомлення про закладену бомбу. Правоохоронці вибухівку так і не знайшли, але на всяк випадок наказали головному диригенту Муньоне заграти національний гімн в тому разі, якщо ж десь щось та й вибухне. Почувши наростальний гомін у партері, знервований диригент все ж зупинив оркестр вже на перших тактах. Але паніка була марною: обурені глядачі, що прийшли вчасно, занадто гучно шпетили тих, хто спізнився.
Критика і публіка стримано відгукувались про оперу, подейкували про позбавлені ідей мелодії, про звуковий та сценічний садизм (сцена тортур). До речі, в одній з пізніших вистав, в сцені падіння Тоски зі стіни, матраци і подушки були замінені батутом, і до того як завіса опустилася, співачка встигла кілька разів злетіти над стіною.
Але всупереч всім курйозним моментам, «Тоска» стала навдивовижу популярною оперою і справжньою репертуарною бомбою. У тому ж 1900 році було двадцять спектаклів, що проходили при переповнених залах. До кінця року «Тоска» побувала у Лондоні, Буенос-Айресі та Нью-Йорку. У наші дні, за версією порталу Operabase, опера посіла 5-те місце серед найбільш виконуваних опер впродовж 2007-2012 років.
Цікаво, що Монсеррат Кабальє потрапила в книгу рекордів Гіннеса, як єдина співачка, яка виконала чотири останні ноти молитви Vissi d'Arte на одному диханні.
А в Радянському Союзі «Тоска» певний час йшла під назвою «Боротьба за комуну». Було навіть написано нове лібрето – за радянськими канонами тільки російсько мовою – в якому дія відбувалась у Франції кінця XIX століття. Так Тоска стала російською революціонеркою Жанною Дмітрієвою.
Немає коментарів:
Дописати коментар