субота, 29 січня 2022 р.
КРАЇНА ДИТИНСТВА
пʼятниця, 28 січня 2022 р.
Квіти де?
Яна Заварзіна - Квіти де?
музика - Пітер Сіґер, слова Пітер Сіґер / Джо Хікерсон (українська версія - Антон Базелінський)
"Де всі квіти, розкажи" мінус зі словами
СНІГ СИПЛЕ
українська версія пісні «LastChristmas»
британського поп-дуету Wham
муз. Джорж Майкл
сл. Роман Стахнів
виконує гурт Майбутнє ( ДЕСЬПОСВІТУ )
СНІГ СИПЛЕ
Теплий одяг вдягати пора. Вже на дворі вирує зима. Метелики холодні повсюди летять, Білими крильми весь світ накрити хотять Колядує Франкова земля Вінчує і щедрує Україна моя Київ Львів і Донбас Заради країни єднатися час Приспів 2
Сніг сипле, вкриває весь світ, Засипле горе, смуток і гріх. Радість дарує зима. Нашим героям додому пора. Сніг сипле, вкриває весь світ. В сніжки бавляться діти, гряде Новий рік. В сімейному колі подарунків гора. Нашим героям додому пора. Ялинка, гірлянди, дідух і кутя, Веселі колядки про Боже дитя. А там в окопах холод і страх. І в Новий рік лише із хлібом в руках. Білий килим здолає усе І час і владу і війну перш за все. Ми українці, ми вільний народ, Нам треба триматися разом
Надія є мінус (пісня з репертуару групи "Mad Heads")
Надія є мінус зі словами (пісня з репертуару групи "Mad Heads")
Mad Heads - Надія є [Текст пісні]
Mad Heads XL - Україна- це ми
Mad Heads XL - Україна- це ми плюс
Mad Heads XL - Україна- це ми мінус для розучування
Мама є у всіх - до свята 8 березня!
Мама є у всіх мінус зі словами до свята 8 березня!
Мама є у всіх! плюс зі словами до свята 8 березня
четвер, 27 січня 2022 р.
183 роки тому, 27 січня народився Павло Чубинський
183 роки тому, 27 січня народився Павло Чубинський - автор тексту Державного гімну України, відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні (1839-1884).
"За совєтських часів ім’я Павла Чубинського було стопудово забутим. Він майже за півгодини написав свій текст. Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка. 1863 року текст потрапив у Галичину, де Михайло Вербицький написав музику, відому тепер.
Дослідник Дмитро Чередниченко подає 20 варіантів тексту й підкреслює, що перший рядок у Чубинського звучав так: "Ще не вмерла України і слава, і воля"."
далі читати тут
27 січня – 265 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта
Австрійський композитор Вольфґанґ-Амадей Моцарт (повне ім'я Йоганн-Хризостом-Вольфґанґ-Теофіл Моцарт) народився 27 січня 1756 року у Зальцбурзі (нині Австрія). Батько Моцарта Леопольд Моцарт (1719–1787) був помічником капельмейстера в оркестрі при дворі архієпископа Зальцбурга, а також молодшим композитором. Крім того, він був одним з провідних музичних педагогів Європи, чия впливова книга «Есе з основ гри на скрипці» видана у 1756 році. Моцарт отримав інтенсивне музичне навчання від батька, включно з інструкціями гри на фортепіано і скрипці.
У роки зростання Моцарта його родина здійснила декілька подорожей Європою. Під час подорожі по Італії Моцарт був удостоєний аудієнції папи Климента XIV; вражений талантом 14-річного музиканта, папа нагородив його однією з найвищих католицьких відзнак – Орденом Золотої шпори.
Після остаточного повернення з батьком із Італії, Моцарт був найнятий на посаду придворного музиканта у Зальзбурзі. Попри цей незаперечний успіх, Моцарт ставав все більш незадоволений Зальцбургом і дедалі енергійніше робив спроби знайти роботу десь в іншому місці. Моцарт шукав можливості знайти гарну роботу у Відні, і він відчував, що має оселитися там і розпочати власну кар'єру вільного найманця.
Нова кар'єра Моцарта у Відні розпочалася дуже добре. Він часто виступав як піаніст і незабаром показав себе найкращим клавішним музикантом у Відні.
Протягом 1782–1785 років Моцарт дав цикл концертів, під час яких він виступив як соліст на власних фортепіанних концертах. Він написав від трьох до чотирьох концертів для кожного концертного сезону.
У 1786 році у Відні відбулася достатньо успішна прем'єра опери «Весілля Фігаро», яка пізніше у тому ж році була навіть ще успішнішою у Празькій постановці. Празький успіх привів до написання другої опери Моцарта – Да Понте: «Дон Жуан», прем'єра якої зірвала оплески у 1787 році в Празі, і була знову поставлена з таким самим успіхом у Відні в 1788 році. Обидві опери належать до найважливіших творів Моцарта, і до сьогодні вважаються основою оперних репертуарів.
Моцарт захворів, коли перебував у Празі на прем'єрі своєї опери «Милосердя Тіта», написаної на замовлення у 1791 році для коронаційних святкувань імператора. Помер композитор о 1-й годині ранку 5 грудня 1791 року. Згідно з тогочасною віденською традицією він був похований 7 грудня в загальній могилі, на цвинтарі Сент-Маркс за містом.
Творчість геніального австрійського композитора Моцарта вражає своєю багатогранністю. Проживши неповних 36 років, він створив безліч творів у всіх існуючих в його епоху жанрах і формах. Але, на відміну від Гайдна, основне значення якого полягало в області інструментально-симфонічної та камерної музики, Моцарт залишив у всіх жанрах, в яких він писав, твори неминущого значення. Його симфонії, опери, твори для хору з оркестром, квартети, тріо, сонати, концерти однаково значні і досі вважаються найвищим рівнем музичної думки. Творчий доробок Моцарта становить понад 600 творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер, велику кількість інструментальних концертів (зокрема 27 фортепіанних), 13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, Реквієм та багато інших інструментальних та хорових творів. Музика Моцарта стала вершиною класичної епохи за чистотою мелодії та форми.
Наукова бібліотека пропонує переглянути віртуальне дежавю «Геній музики і любові»
вівторок, 25 січня 2022 р.
Пісня на День Соборності України: Оберіг
Оберіг плюс для розучування
Оберіг
|
На чужині Тебе я бачу в снах, Хвилююся щоразу, мов дитина, Коли літак, мов білокрилий птах, Несе мене до Тебе, Україно! Земля під небом, сповненим зірок, Від Тебе і натхнення, і кохання. Колись я тут зробив свій перший крок І сподіваюсь тут зроблю останній! Приспів: Україно моя, серед тисяч доріг Обираю свій шлях, він для мене єдиний! І я знаю, що Ангел хранитель несе оберіг Над Тобою і дітьми твоїми, моя Україно! Ти знала горе, втрати, біль від зрад, І сонця світло бачила крізь грати, Та знаю я, таких немає грат, Щоб силу і любов мою зламати! І сум мій зник і страх навіки щез, А вибір став твердим і незворотнім, В той день коли сягнула до небес Безсмертних душ твоїх героїв сотня! Приспів. Полісся, Крим, Карпати і Донбас - Одна земля, велика батьківщина! В серцях і душах кожного із нас Омріяна, оспівана, єдина! Приспів. Рідна моя, люблю тебе! Люблю в гарячому серпні, І в холодному лютому Разом з прославленими і забутими, З усіма болючими втратами І гучними здобутками! Люблю за того, кого можу назвати братом, І за того, хто вже цих слів Ніколи не зможе сказати!.. Для нас усіх Ти - спільна велика мати, Або просто мама! Мама! Мама! Мама! Мама! Приспів. Не здолати Тебе, бо не можна здолати любов, Твої діти з Тобою навік, тож повір, Україно, Ми Тебе збережем, ми Тебе відбудуємо знов! Ще могутнішу, ще красивішу, щасливу, єдину! Ми Тебе збережем, ми Тебе відбудуємо знов! Ще могутнішу, ще красивішу, щасливу, єдину!
Оберіг мінус для розучування
Пісня на День Соборності України: : Ой роде наш красний
Ірина Шегеда Ой роде наш красний
Ой, роде наш красний! Яна Олексенко
Леся Горова Прилетіла перепілонька чудова весняна пісня
Леся Горова Прилетіла перепілонька чудова весняна пісня
Пісня на 1 вересня, до Дня вчителя, на останній дзвоник або випускний НАША ШКОЛА РІДНИЙ ДІМ
НАША ШКОЛА РІДНИЙ ДІМ
Наша школа рідний дім (1 вересня)
Наша школа – рідний дім,
Нам так затишно у нім.
Як птахи ми всі злітаємось до школи.
Незабутні ці роки,
Найдорожчі нам стежки,
Не забудем ми в житті тебе ніколи.
Приспів:
На урок скликає,
Щодня лунає,
І нас вітає шкільний наш дзвінок.
Вчитель зустрічає,
Добра бажає,
І викладає життя нам урок.
Нам відкриті всі шляхи,
З нами поруч вчителі.
Школа, ми завжди пишаємось тобою.
І у кожного в житті,
Ці дитинства кращі дні.
Школа, рідна, будеш в серці ти зі мною.
Приспів:
На урок скликає,
Щодня лунає,
І нас вітає шкільний наш дзвінок.
Вчитель зустрічає,
Добра бажає,
І викладає життя нам урок.
На урок скликає,
Щодня лунає,
І нас вітає шкільний наш дзвінок.
Вчитель зустрічає,
Добра бажає,
І викладає життя нам урок.
Пісня до Дня закоханих: Anastasiya Baginska - Мій світ
Anastasiya Baginska - Мій світ (My World) [STUDIO VERSION]
Мій світ
| ||||
Запитай у мене, де любов живе?.. І я відповім: Вона в твоєму в серці! Відшукай у цьому ранку щось нове - І тоді планета посміхнеться! Слухай! Слухай ці пісні! Руку, руку дай мені! - Ми разом! Це мій світ! Де в кожній маленькій душі Прокидається знов любов! Це твій світ! Бо серед безодні бажань Свою мрію знайшов! Скажи їй: Hello! Hello! Hello! Hello! Hello! Hello! Запитаю в тебе, Де є сонця край?.. І ми побіжим під дощем Проміння шукати! Слухай! Слухай ці пісні! Руку, руку дай мені! - Ми разом! It's my world! Where every young Beautіful іnnocent soul Found love, love! It's your world! Because іn the sea of desіres Your dream wіll go And say іt: Hello! Hello! Hello! Hello! Hello! Hello! Ти і я ми зовсім різні Але нас єднає пісня Слухай серце Це твій світ! Бо серед безодні бажань Свою мрію знайшов! Скажи їй: Hello! Hello! Hello! Hello! Hello! Hello! Це мій світ!
|
Пісня на День Соборності України: Блакитний птах
Блакитний птах плюс для розучування
Я відчувала біль, Люди за сотні миль... Плакала дощем вірила і ще Прийде день без війни... Чутлива і тонка, юна моя душа, В ній живуть птахи вільні і легкі, Провісники весни... Кожна пташка то є мрія, Та єдина з них - моя небеснокрила!.. Приспів: Встань і лети, Мій блакитний птах, В золотому полі! Захід і схід, То є два крила Однієї долі! Мій дивовижний птах Не спить в чужих руках, Йому до снаги зняти ланцюги, Забувши горя втрат... Дерева гнуть вітри, Землю клюють орли, Та він все одно розгорне крило, Вмить подолавши страх, І полине в небо синє, Ясне сонце повернути в Україну! Приспів. Речитатив: Хоч гримлять навколо грози, Ти веди до зграї вірних, Щоб не лились більше сльози Матерів небеснокрилих! Хай зникає чорне пір'я З наших полонин чарівних, Я тебе благаю щиро, Поверни нам сяйво миру! Приспів. |
неділя, 23 січня 2022 р.
Bella Ciao Пісня італіських партизан
Bella Ciao Песня итальянских партизан
Traditional Italia Bella Ciao (Karaoke Version)
Bella
ciao
(переклад українською)
Привіт красуне
Одного
ранку я прокидаюсь
привіт,
красуне, любі друзі і мій рідний край
одного
ранку я прокидаюсь
а
в моїм краї окупант
О
партизани, я хочу з вами
бувай,
красуне, любі друзі і мій рідний край
о
партизани, я хочу з вами
бо
інакше хоч вмирай
Якщо
загину як партизан я
бувай,
красуне, любі друзі і мій рідний край
якщо
загину як партизан я
не
забудьте поховать.
І
поховайте мене у горах,
бувай,
красуне, любі друзі, рідний краю мій
і
поховайте мене у горах,
квітки
ніжної в тіні.
Хто-небудь
пройде, на квітку гляне
привіт,
красуне, любі друзі і мій рідний край
на
квітку гляне і може скаже
"Що
за диво квітка ця!"
Жива
ця квітка від партизана
привіт,
красуне, любі друзі і мій рідний край
жива
ця квітка від партизана
що
за волю все віддав
жива
ця квітка від партизана
що
за волю все віддав
Автор відомої пісні-гімну «Ой у лузі червона калина» Чарнецький Степан
Автор відомої пісні-гімну «Ой у лузі червона калина», яка стала символом незламності українців, народився 21 січня 1881 року в селі Шманьківці колишнього Чортківського повіту (нині Чортківський район Тернопільської області).
Чарнецький Степан Миколайович був тринадцятою дитиною у селянській родині, а батько величезного сімейства помер ще до народження сина.
Хлопцеві вдалося здобути початкову освіту в школі міста Станіславів (нині Івано-Франківськ). Далі була львівська гімназія та реальна школа, потім – інженерний факультет Вищої політехнічної школи (в наш час це Національний університет “Львівська політехніка”). Деякий час він працював за спеціальністю – інженером, помічником начальника дільниці на залізниці.
Проте з юних років Степана вабив світ мистецтва. Він писав поезії та новели, фейлетони під псевдонімом Тиберій Горобець, займався також редакторською роботою в українських газетах і часописах Галичини. Зажив слави Чарнецький і як театральний діяч. Зокрема, він був художнім керівником і режисером театру Руської Бесіди – першого українського професійного театру, що діяв у Львові з 1864 року. Писав праці з історії українського театрального мистецтва.
Протягом нетривалого часу Степан служив у австро-угорській армії, де не зміг “прижитися” і зробити кар’єру, адже був надто пацифістськи для цього налаштований. Зате під час Першої світової війни написав, очевидно, головний твір свого життя – “Ой у лузі червона калина”. Поезія стала піснею-гімном, її співали українські січові стрільці, пізніше – бійці Української повстанської армії. Пісня стала настільки популярною, що навіть найвідоміший військово-історичний часопис, що видавався у міжвоєнному Львові, мав назву “Літопис Червоної Калини”. А видавничий кооператив, заснований колишніми військовими УСС і Галицької армії, називався “Червона Калина”. На жаль, ім’я автора цієї популярної пісні, Степана Чарнецького, зараз практично забуто на Батьківщині.
Степан Чарнецький щиро співчував українським воякам, яким довелося битися на різних, далеких театрах воєнних дій, а то й один проти одного по різні боки фронту за інтереси чужих для них імперій-поневолювачів – Австро-Угорської та Російської. Шкодував він і цивільне населення, яке зазнало під час бойових дій лиха – зруйновані оселі та господарства, примусові депортації, біженство. Ставши свідком страшних подій Першої світової війни, поет розродився такими рядками:
Іванові
Іване без роду, Іване без долі,
Куди не ходив ти, кого не видав?
У спеку, і стужу, у лісі і в полі
Ти гинув, а славу сусід добрий взяв…
На сербських зарінках клалась твоя сила,
На волинськім млаці твій гріб вже присів,
І серед Поділля сіріє могила,
Де впало в двобою двох рідних братів…
Аналізуючи ці поезії, доктор філологічних наук Володимир Погребенник справедливо зазначав щодо їхнього автора:
“Найкращий серед “музаків” майстер жовнірської тематики, лірик у свого роду диптиху “Іванові” – “І тебе мені жаль…” глибоко відтворив трагедію України, сини якої з Полтави і Карпат падуть у двобої чи гинуть на чужій землі за чужі інтереси”.
Багато поезій Чарнецького стали популярними піснями, як тоді казали – шлягерами. Причому, поет, маючи й музичне обдарування, сам створював для них музику.
Степан Чарнецький був серед тих небагатьох львівських митців, які попри всі обставини – вік, політичні режими, економічне становище – намагалися вести богемний образ життя, не пристосовуючись до реалій цього світу, прагнучи бути вищими за них. Як згадував про нього Петро Карманський:
“Для нього фінансова проблема не існує. Є в що одягнутись – добре, нема – обійдеться. Головне, щоби було за що випити”.
Такий спосіб життя важко сприймався його рідними, а надто дружиною, що й призвело до родинної трагедії. Степан був одружений з Іреною Поповчак, полькою за походженням. Але шлюб довго не витримав – жінка покинула його (хоча офіційно подружжя не розлучилося), а через деякий час вона наклала на себе руки – випала з вікна. Чарнецький, залишившись вдівцем у 45 років, самотужки виховав двох доньок, Емілію і Лесю.
Останні роки життя Степана Чарнецького позначилися тяжкими хворобами, отриманими внаслідок зачадіння у власному помешканні. Він помер 2 жовтня 1944 року на 64-му році життя і був похований на Личаківському цвинтарі Львова.
Підписатися на:
Дописи (Atom)