Тартак - Мене вже немає

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Я втрапив у скруту,
Я випив отруту,
Мене пригостив мій нібито друг.
Я звав його братом,
Латав його втрати,
Тягнув із проваль, лікував від недуг.
А він мене зрадив,
А він мене радо
Ввів під удар балістичних ракет.
І от я вмираю,
Прямую до раю,
А він починає святковий бенкет.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

В минулому часі
Я їхав по трасі,
Якою до того їздив не раз.
Поводився чемно,
Та мабуть даремно,
Мене протаранив нечемний КамАЗ.
І всі мої плани,
Манливі омани,
Сталося те, чого я не хотів.
На телеканалі
Святкують деталі,
А я вирушаю до інших світів.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!