Ференц (Франц) Ліст (1811 – 1886)

 Рубрика "Цікаві факти" ☝️

Ференц (Франц) Ліст (1811 – 1886) –австро-угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи. Ференц Ліст народився в селищі Доборьян (Австрійська імперія), Угорщина.
Був єдиним сином у родині Анни-Марії і Георга Адама Ліста, який служив у князя Естергазі доглядачем поголів'я овець. Це була почесна й відповідальна посада, позаяк вівці були головним багатством родини Естергазі. Князі підтримували мистецтво. До 14 років Адам грав на віолончелі в оркестрі князя, яким керував Йозеф Гайдн. Адам Ліст писав музику, присвячуючи свої твори Естергазі. В 1805 році він домігся свого призначення в Айзенштадт, де була резиденція князів. Там в 1805—1809 роках у вільний від основної роботи час він продовжив грати в оркестрі, маючи можливість працювати з багатьма музикантами, що приїжджали туди, у тому числі з Луїджі Керубіні та Л. Бетовеном. У 1809 році Адам був відісланий у Доборьян, де пізніше народився Ференц. Мати Франца Ліста, уроджена Анна Лагер, народилася в Кремсі (Австрія). Ференц був єдиною дитиною. Ім'я, дане при хрещенні, було записано латиною як Franciscus, а німецькою вимовлялося Франц, іменем Ференц сам Ліст ніколи не користувався. Батько дуже рано почав долучати Франца до музичних занять, сам давав йому уроки, в церкві хлопчика вчили співу, а місцевий органіст — гри на органі. Після трирічних занять, Ференц у віці восьми років уперше виступив на публічному концерті. Саме тоді з'явилося твердження, що світ незабаром отримає нового Моцарта. Батько прийняв рішення змінити життя сім'ї для того, щоб дати Францу шанс отримати гарну музичну освіту і перевозить сім'ю до Відня. Ліст навчався грі на фортепіано у Карла Черні, який погодився вчити хлопчика безкоштовно. Школа Черні дала Лісту універсальність його фортепіанного мистецтва. Теорією Ліст займався в Антоніо Сальєрі. Виступаючи на концертах, Ліст став сенсацією для віденської публіки. Під час одного з виступів Бетовен, після блискучої імпровізації Франца в каденції, поцілував його. Ліст про це згадував все життя. У 1823 році він зробив спробу вступити до консерваторії в Парижі. У Ференца були всі шанси, але Ліста туди не прийняли, тому що приймали тільки французів. Невдача не зламала Ліста і його рідних - вони залишилися в Парижі, а Ференц став заробляти своєю творчістю і виступами. Успіх супроводжував починаючого музиканта, його шанувальниками ставали кращі представники вищого світу. Ференц був удостоєний честі грати для членів французької королівської сім'ї, що ще більше зміцнило славу дивної дитини, обдарованої неймовірним талантом. У цей період Ліст починає писати музику, в основному репертуар для своїх виступів — етюди. В 14 років написав оперу «Дон Санчо», що навіть була поставлена в Ґранд-Опера в 1825 році. У 1827 році помер Адам Ліст. Близько 3 років Франц перебуває у пригніченому стані, його дратувала роль «паяца», дивини світських салонів. Через ці причини на кілька років Ліст залишає паризьке світське життя, навіть був опублікований його некролог. Але в 1830 році революційні події змусили Ліста прокинутися і продовжити концертну діяльність. У цей період в його оточенні з'являються особистості, чиї імена досі символізують епоху того часу: Жорж Санд, Гюго, Делакруа, Бальзак. Особливий вплив на становлення Ліста-композитора мали Берліоз, Шопен, Паганіні. Сферу його інтересів доповнюють література і театр. Ференц живе активним і яскравим життям, підтверджуючи, що талановита людина талановита в усьому. Але найбільша частина його душі належить виключно музиці. Пише транскрипції, фортепіанні переклади симфоній Бетовена й фрагментів із творів Баха, Белліні, Берліоза, Вагнера, Верді, Глінки, Гуно, Меєрбера, Мендельсона, Моцарта, Паганіні, Россіні, Сен-Санса, Шопена, Шуберта, Шумана та інших. У цей же час Ліст почав і педагогічну діяльність, якої ніколи не полишав. Ліст мав славу коханця та картяра. У 24 р знайомиться із графинею Марі д'Агу, подругою Жорж Санд. Вона захоплювалася сучасним мистецтвом. Графиня мала деякі літературні здібності й друкувалася під псевдонімом Даніель Стерн. Графиня д'Агу та Ліст покохали одне одного, а через 5 років, старша на шість років Марі кинула чоловіка і вони переїхали до Женеви. З 1835 до 1839 р. Марі народила Лісту трьох дітей – Бландіну, Козіму та Даніеля. Ліст викладає в Женевській консерваторії, іноді їздить у Париж з концертами. Однак Париж уже захоплений іншим віртуозом — Сигізмундом Тальбергом, і Ліст не має колишньої популярності. Він їде в концертний тур Європою, яку об'їздив кілька раз. Протягом десяти років тривала ця подорож, і вона принесла чудові плоди у вигляді безлічі музичних і літературних шедеврів. Активно листується з Жорж Санд. В Італії Ліст уперше в історії зіграв сольний концерт без участі інших музикантів. Це було сміливе й зухвале рішення, що остаточно відокремило концертні виступи від салонних. Ліст давно мріяв поїхати в Угорщину, однак його подруга Марі д'Агу була проти цієї поїздки. У цей же час в Угорщині відбулася велика повінь, і Ліст, маючи вже величезну популярність і славу, вважав своїм обов'язком допомогти співвітчизникам. У такий спосіб з Марі відбувся розрив (вона не витримала постійних переїздів і з дітьми повернулася додому) а Ференц в Угорщину виїхав сам. Батьківщина зустріла Ліста тріумфально. На його концерти дворяни приходили в національних костюмах, підносили йому дарунки. Кошти від концертів Ліст перевів на користь потерпілих від повені. 1847 року Ф. Ліст гастролював Україною. 23 січня 1847 р. відбувся перший концерт віртуоза-піаніста в залі Контрактового будинку на Подолі в Києві. Квитки бралися з боєм, вільних місць не було. Заробляючи за концерти шалені гроші, Ліст (а він був запеклим картярем, лишав на зеленому столі величезні суми) того таки дня програвав їх. Два наступних концерти Ференца Ліста були в просторому колонному залі університету св. Володимира (нинішня зала Червоного корпусу Національного університету ім. Т. Шевченка). Концерти були благодійні. Одна пані дала 100 крб. золотом, тому Ф. Ліст поцікавився її іменем. Того ж вечора Ліст із букетом квітів відправився до загадкової особи. Це була ясновельможна княгиня Кароліна Вітгенштейн - розумна, освічена, душевна жінка, яка зналася на музиці. Вона й запросила композитора на гостини до її маєтку у Воронинцях (нині Вінницька обл). 10 днів пробув музикант у Києві, а останній концерт проходив у тій же залі Контрактового будинку. У маєтку княгині у Воронинцях він створив композиції на теми пісень "Ой, не ходи, Грицю", "Віють вітри, віють буйні"; фортепіанні п'єси "Думка"; цикл "Колоски Воронинець" ("Українська балада"), за твором Віктора Гюго написав симфонічну поему "Мазепа"; оркестрував "Галицькі танці" Зарембського. //Також Ф. Ліст написав 6 творів, присвячених гетьману Іванові Мазепі. «Друга угорська рапсодія» – один із найпопулярніших творів Ференца Ліста – написана в Україні. // Під час своєї подорожі 1847 року Ф. Ліст дав концерти у багатьох українських містах: Кропивницькому, Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременчуці, Львові (дає 8 концертів), Чернівцях, Одесі( 6 концертів), Миколаєві. Коли він був в Одесі, Кароліна теж приїхала до нього. У них почався роман. Майже весь 1847 рік Ліст перебував в Україні і Кароліна стала його коханням на все життя. Однак ця романтична історія закінчилася драматично. Коли Ференц закохався у Кароліну, вона була вже одружена. Разом із десятирічною донькою їй довелося тікати з України – вони пішки перетнули кордон Російської імперії та оселилася разом із Лістом у Ваймарі. У нього напружена композиторська робота, він упорядковує і переписує безліч своїх творів. До цього часу належить зближення Ліста з Вагнером на ґрунті загальних ідей. Пара сподівалася отримати дозвіл на розлучення католички Кароліни – від Папи Римського, але згоди на повторний шлюб Кароліни Папа не дав. 20 років Кароліна домагалася розлучення, вона довела, що батьки видали її заміж проти волі, коли вона була ще неповнолітньою. Нарешті Микола Вітгенштейн, чоловік Кароліни, помер, вона вільна. Та час сплив, Лісту вже було непотрібне це одруження. На початку 60-х років Ліст і Кароліна переселилися до Риму, але жили в різних будинках. Втомившись і розчарувавшись у житті, Ліст вступив у францисканський орден. У 1879 році папа римський Пій IX надав йому звання почесного каноніка, що давало право на носіння сутани, але не на титул "абат Ліст", яким композитор іноді підписувався. Так і не став їй Ліст вінчаним чоловіком за стільки років життя... У 1866 році Ліст їде до Ваймару, починається так званий другий ваймарський період. Живе у скромному будиночку свого колишнього садівника. До нього приїжджають молоді музиканти — серед них Едвард Гріг, Олександр Бородін, Олескандр Зілоті. У 1875 році діяльність Ліста зосереджується переважно в Угорщині (у Пешті). Тут він обраний президентом заснованої Вищої школи музики. Дочка Ліста Козима в цей час стала дружиною Вагнера (їхній син — відомий диригент Зиґфрід Вагнер). Після смерті Вагнера вона продовжувала організовувати вагнерівські фестивалі в Байройті. На одному з фестивалів у 1886 році Ліст застудився, незабаром застуда перейшла в запалення легень. На початку липня 1886 року Кароліна отримала останній лист від Ференца, а 31 липня вночі композитора не стало. У заповіті Ференц Ліст написав: "Усім, що я зробив за дванадцять останніх років, я зобов'язаний жінці, яку я прагнув назвати своєю дружиною, чому, заважало зло та мерзенні інтриги окремих людей. Ім'я цієї коханої жінки – княгиня Кароліна Вітгенштейн. Вона – джерело всіх моїх радощів і цілителька моїх страждань". Кароліна Вітгенштейн не змогла надовго пережити Ференца Ліста, вона померла у Римі в ніч на 9 березня 1887 р. Так закінчилася ця історія великого кохання, яке народилося в Україні...
#ЗорянаМартин