Понад 4,9 млрд грн вилучили із бюджету Міністерства освіти і науки до Фонду боротьби з COVID-19.
Про це сказала проректор Київського університету ім. Бориса Грінченка, міністр освіти і науки України 2016-2019 рр., кандидат педагогічних наук Лілія Гриневич на презентації аналітичної записки “Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину”, що відбулася в Укрінформі.
"Ми хотіли б нагадати, що до Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 вилучено з бюджету Міністерства освіти і науки понад 4,9 млрд грн. Тобто це гроші, колись заплановані на підвищення кваліфікації вчителів, на обладнання навчально-практичних центрів, на багато інших капітальних видатків. Це насправді 65% бюджету розвитку, які були заплановані в МОН. Що з цих коштів отримала освіта до цього часу? Всього 52 млн грн на покриття видатків для учасників пробного незалежного оцінювання. Все", - зазначила Гриневич.
Натомість, за її словами, "освіта зараз потребує серйозних інвестицій для нормального початку нового навчального року". "Поки що не оголошено передбачену цільову державну освітню субвенцію. Ми рекомендуємо виділити цільову субвенцію на організацію навчання у школах під час карантину, тому що є дуже багато статей видатків. Частково щось будуть покривати органи місцевого самоврядування зі своїх бюджетів, але вони не можуть всього охопити", - зауважила Гриневич.
Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 з бюджетом у 64,7 млрд грн створили у квітні.
Також в аналітичній записці зазначено, що в умовах дистанційного навчання вчителі більшості областей України не були забезпечені потрібною допомогою з боку інститутів післядипломної педагогічної освіти.
«Лише 5 інститутів післядипломної педагогічної освіти здійснювали допомогу вчителю і розмістили матеріали для роботи в дистанційному форматі в об'ємі, який хоча б мінімально задовольняв потреби педагогів. Йдеться про рекомендації щодо організації дистанційного навчання, методичну допомогу, вибір моделі та програмних засобів, спеціалізованого навчання для вчителів у роботі в дистанційному форматі», - зазначив кандидат наук державного управління Костянтин Линьов.
За його словами, з початку карантину на сторінках інтернет-видань ключова освітянська аудиторія дуже цікавилася саме передовою практикою тих педагогів, які ділилися своїми напрацюваннями, формами й методами, які вони використовували під час дистанційного навчання.
«Йдеться насамперед про технологічні рішення – яку платформу для дистанційного навчання та програмні засоби обрати, які продукти відповідають тим чи іншим активностям у школі. Найбільша потреба є в тих програмах, які стосуються змішаного навчання в школах країни, щодо методики викладання тих чи інших дисциплін. Є потреба в онлайн-консультаціях – як вчителя, так і адміністрації школи. Більш належної уваги з боку суб'єктів підвищення кваліфікації потребують питання створення цифрового освітнього контенту для закладів загальної середньої освіти, інтеграції онлайн-навчання з традиційним навчанням у класі й забезпечення індивідуальної траєкторії навчання засобами дистанційного та змішаного навчання», - сказав Линьов.
Він наголосив, що сьогодні є потреба в дослідженнях щодо запровадження дистанційного або змішаного навчання в школах України, його ефективності та сприйняття різними вікові категоріями.
Аналітична записка стосується організації освітнього процесу в умовах карантину, в якій узагальнюються міжнародний досвід та практики України щодо організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень та підготовки до нового навчального року.
Дослідження підготовлено під керівництвом проректора Київського університету імені Бориса Грінченка, міністра освіти і науки України у 2016-2019 Лілії Гриневич, за участю Аналітичного центру КУБГ «Освіт Аналітика», який займається дослідженнями освітньої політики на національному, місцевому та інституційному рівнях та покликаний сприяти формуванню якісних рішень та практик в управлінні освітою.
Немає коментарів:
Дописати коментар