Клара Жозефіна Вік Шуман (1819 – 1896)

Клара Шуман

 Рубрика "Цікаві факти" ☝️

Клара Жозефіна Вік Шуман (1819 – 1896) - німецька піаністка, композиторка і педагог. Вважається однією з найвидатніших піаністок епохи романтизму. Починаючи з 1840 року - дружина і перша виконавиця творів Роберта Шумана. Також була першою виконавицею творів Йогана Брамса. Народилася в сімї Фрідріха Віка і Маріанни Тромліц. Батько Клари - Фрідріх Вік був за освітою богословом, закінчив університет Віттенберга, після чого оселився в Ляйпцигу в 1814 році, де став викладати фортепіано, а також займатися продажем і ремонтом інструментів, де здобув репутацію експерта. Мати Клари - Маріанна Тромліц, була концертуючою співачкою і піаністкою. Коли Кларі було 5 років, батьки розлучилися і Клара, а також її молодші брати залишаються з батьком. Фрідріх Вік, який присвятив життя вихованню своїх дітей, мав авторитарний і строгий характер. Вся увага приділялася Кларі, про яку він мріяв заявити, як дитину-вундеркінда та піаністку-віртуоза. Він забрав її з початкової школи і організував навчання на дому, щоб ніщо не відволікало дівчинку від навчання грі на фортепіано і доведення до досконалості техніки. З раннього віку кар'єра і життя Клари були розплановані її батьком до найдрібніших деталей. Він давав їй щоденні годинні уроки на фортепіано, скрипці, навчав її співу, теорії, гармонії, композиції та контрапункту. У щоденних двогодинних уроках практики він використовував методи навчання власної розробки. Клара Вік грала в Ляйпцигу в концертному залі Гевандхаус, коли їй було дев'ять, а її сольний офіційний дебют відбувся там же у віці 11 років. Крім того, вона виступала в Парижі, коли їй було лише 12, і зривала аплодисменти захопленої публіки у Відні, коли їй виповнилося 18. ЇЇ талантом захоплювалися Гете, Паганіні, Шпор і молоді музиканти: Шопен, Ліст і Мендельсон. Вік з великим успіхом займався з донькою. Клара була своєрідною «рекламою» його фортепіанно - педагогічного методу, який також зробив концертуючими піаністами Роберта Шумана та Ганса фон Бюлова. Батько був імпресаріо Клари, який організовував її гастролі, нерідко пов'язані з труднощами. Дуже рано Клара стала писати музику. Чотири полонези були опубліковані, коли Кларі було 10 або 11 років. Далі були «Каприс в формі вальсу», «Романтичні вальси», «Чотири характерні п'єси», «Музичні вечори», фортепіанний концерт і багато іншого. Коли їй було 8 років, на одному з музичних вечорів, де вона грала, був присутній Роберт Шуман (старший на 9 років) він настільки був захоплений грою Клари, що попросив дозволу у своєї матері припинити юридичну освіту і брати уроки музики у батька Клари. Під час свого навчання, близько року, він жив в будинку у Фрідріха Віка. Тоді він мріяв про ученицю Віка Ернестіну фон Фрік, яка була на 3 роки старша Клари, але утримався від заручин, коли дізнався, що вона - прийомна дитина і не має права на спадщину. А Клара завжди захоплювалася Робертом і обожнювала його. Коли їй виповнилося 16 років, вони стали ближчими і почали листуватися. Проте, батько Клари абсолютно не був готовий віддати її заміж за чоловіка без професії, який не міг більше бути піаністом, так як запалення сухожиль безіменного пальця правої руки передчасно закінчило його піаністичну кар'єру. Через кілька років пара подала в суд, шоб таки отримати дозвіл на одруження і 12 вересня 1840 р. вони вінчаються. Кларі 21, а Роберту – 30 р. Перші 4 роки сімейна пара жила в сьогоднішньому будинку Шумана в Ляйпцигу. Такі відомі персони, як Фелікс Мендельсон, Ганс Християн Андерсен і Ференц Ліст були частими гостями; в концертному залі будинку влаштовувалися концерти і читання. Роберт без ентузіазму дивився на бажання Клари концертувати; він хотів, щоб вона більше часу приділяла йому. На його прохання Клара обмежила свої заняття на фортепіано - інакше Роберт не міг концентруватися на написанні музики. Ситуація змінилася, коли вони переїхали в більшу квартиру в Дрездені, де Клара могла грати на фортепіано в окремій кімнаті. Роберт також вимагав від Клари писати музику як він; його метою була музична єдність двох. І, таким чином, опублікувавши в 1841 році цикл пісень, Шуман привів рецензентів в збентеження: вони не могли розібрати, яку інтонацію приписати Роберту, а яку - Кларі. Після чого, вона відмовилася догоджати смакам Роберта. Скоро Клара стала знову гастролювати. Цьому сприяла складна фінансова ситуація сім'ї: доходи від концертів Клари становили левову частку сімейного бюджету. Втім, її концерти допомагали також самому Роберту: так як через проблеми руки він більше не міг виступати публічно, вона виконувала його твори і зробила його музику відомою у всій Європі. Таким чином, вона дбала і про його композиторську славу. Невдоволення Роберта успіхами Клари були відомі; йому не подобалося, що вона грала головну роль в гастролях, тому часто подорожувала одна, але в турне по Росії її супроводжував Роберт Шуман. Відомий випадок, коли Роберта запитали: "А ви? Чим ви займаєтесь?".
На одному з вечорів Клара знайомиться з молодим Й. Брамсом (молодшим на 14 р), вона була захоплена його грою власних композицій, між ними спалахують почуття. Відомо, що Брамс деякий час жив разом з Кларою в Дюсельдорфі на квартирі. Нерідко супроводжував її на гастролях. Те, що Брамс був закоханий в Клару, свідчать численні листи. Однак те, що відбувалося між ними в 1854-1856 роках, освітлено мало. За взаємною згодою Клара і Брамс знищили майже всю переписку того часу, аж до 1858 року. Брамс повністю виконав угоду, а Клара ж зберегла кілька листів, які дають уявлення про їхні стосунки. Клара Шуман також мала спільне турне з юним скрипалем-віртуозом Йозефом Йоахімом. Вона тримала на собі фінансове благополуччя сім'ї і продовжувала грати на протязі всього свого життя не тільки заради доходів, а тому, що була концертною виконавицею за освітою і покликанням. Вона була головним і єдиним годувальником для своєї сім'ї, коли Роберт хворів, був госпіталізований, а потім помер. Вона робила більшу частину роботи по організації власних концертних турів. Найняла економку і кухаря, щоб будинок був в порядку в той час, коли вона далеко в своїх тривалих поїздках. Але її життя не було таким радісним: четверо з восьми її дітей і чоловік померли раніше за неї. Роберт Шуман і один з її синів закінчили своє життя в божевільні. Відрізняло Клару Шуман те, що вона жила в домінуючому світі чоловіків. Її гра не була зведена до виконання салонних п'єс - вона грала в тому числі складні сонати Бетовена і деякі з його фортепіанних концертів (наприклад, п'ятий, який вважався важким), - була знаменита у всій Європі і всюди зустрічалася з почестями. Викладала у Франкфуртській консерваторії. Як піаністка-віртуоз, Клара мала виняткове для її часу становище, чого не скажеш про Фанні Мендельсон (яка також віртуозно володіла грою на фортепіано). Вона була однією з перших піаністок, які грали по пам'яті, що стало згодом стандартом для концертної діяльності виконавців. Клара Шуман є авторкою ряду фортепіанних п'єс, фортепіанного концерту ля мінор, каденцій до концертів Моцарта й Бетовена, а також низки пісень. Померла у Франкфурті 20 травня 1896 р.