Загадка смерті Моцарта!
Композитор Вольфганг Амадей Моцарт помер у Відні
5 грудня 1791 року у віці 35 років після нетривалої хвороби. Обставини, при яких помер Моцарт, породили безліч гіпотез про причини його смерті, які є предметом дискусії до теперішнього часу. Серед версій передчасної смерті популярними є три: умисне отруєння, смерть в результаті хвороби, причетність до масонства. Смертельна хвороба Моцарта почалася з набряків на руках і ногах, потім пішла блювота, з'явився висип - композитор хворів 15 днів і помер у ніч 5 грудня 1791 року. Серед відгуків на його смерть в берлінській газеті 12 грудня празьким кореспондентом було написано: "Моцарт помер. З Праги він повернувся хворим, з тих пір весь час хворів: припускали, що у нього водянка ... Після смерті його тіло настільки здулося, що вважали, що він отруєний ". У XVIII столітті було прийнято кожну непередбачену смерть видатної особистості неодмінно пов'язувати з неприродною причиною, і легенда про отруєння Моцарта почала все більше хвилювати уми. Привід для цього дала і його вдова Констанція, яка неодноразово повторювала слова Моцарта, сказані ним під час прогулянки, що він пише «Реквієм» для себе, і скоро помре: «Я відчуваю себе дуже погано і довго не протягну: звичайно, мені дали отруту! Я не можу позбутися цієї думки ». Додам, що Моцарт страждав манією переслідування, вважаючи, що італійські композитори заздрять йому і бажають його вбити. Так народилася давня легенда, згідно якої, нібито А.Сальєрі отруїв Моцарта. Ця легенда лягла в основу ряду художніх творів, що ще більше підсилило міф. Проте підтверджень того, що Сальєрі був причетний до смерті Моцарта, не існує. Антоніо Сальєрі був на 6 років старший Моцарта і дуже успішним та знаним композитором, першим капельмейстером імператорського двору, скрипаль, клавесинист, диригент, педагог, людина, яка займала найвищі посади у Відні. У нього було 60 учнів, які завжди його дуже любили і залишили найкращі відгуки. Створив благочинну організацію, дохід якої від концертів йшов на сиріт і овдовілих дружин померлих музикантів. Чи міг заздрити такий успішний композитор Моцарту? І тим більше отруїти його? Сумнівна версія. Композитор завжди схвально говорив про Моцарта, захоплювався його творчістю. Сальєрі диригував кількома творами Моцарта, а після свого призначення капельмейстером придворної опери перш за все повернув до репертуару оперу Моцарта «Весілля Фігаро». Існував навіть музичний твір, написаний Моцартом і Сальєрі спільно: кантата для голосу і фортепіано «На одужання Офелії». Вони не були близькими друзями і бачилися досить рідко. Остання їх зустріч була у вересні на прем"єрі опери «Чарівна флейта», а Моцарта не стало в грудні. Безглуздість версії про отруєння підтверджує й медичний висновок, зроблений головним лікарем Відня Гульденером фон Лобесом, у якому йшлося, що восени Моцарт занедужав на ревматично-запальну лихоманку, на яку тоді страждало й помирало від неї багато жителів Відня, і що під час детального обстеження трупа нічого незвичайного виявлено не було. У травні 1997 року в Мілані проходив незвичайний судовий процес: розглядався злочин двовікової давності. Слухалася справа Сальєрі про отруєння ним великого Моцарта. Через двісті років Антоніо Сальєрі було виправдано.
Друга версія передчасної смерті великого композитора – його недуги. Моцарт з дитинства був хворобливою дитиною, часті переїзди з одного міста в інше були дуже виснажливими, напружений графік занять і концертів – то все послаблювало здоров'я майбутнього композитора. Два рази перехворів лихоманкою з болем колінних суглобів і суглобів стоп. Хлопчик якийсь час не міг навіть ходити. У 10-літньому віці хворів ще й на тиф, у 12 років — на вітряну віспу, у 16 років — на жовтяницю. У віці 28 років і 31 рік його трясе жорстока лихоманка з рясним потовиділенням, болями в животі і блюванням. В останній рік життя Моцарта часто турбують болі голови. Побутує така думка, що Моцарт хворів венеричним захворюванням, так як вів далеко не аскетичий спосіб життя і систематично лікувався розчином сулеми (хлорид ртуті), що призвело згодом до отруєння, коли почали опухати руки і ноги.
Третя версія смерті Моцарта – його причетність до масонської ложі. Незадовго до його кончини відбулася прем'єра опери «Чарівна флейта», яка вся пронизана масонською символікою. Масони образилися на Моцарта, шо він розкрив їх обряди та ритуали і - отруїли. Можливо, ця версія була би абсурдною, якби не один цікавий факт. Похорон Моцарта. Масонська ложа завжди помпезно проводжала своїх братів в "інший світ", а від Моцарта чомусь відреклася, жодна людина від ложі не прийшла на його похорон, відсутня була і вдова Констанція (яка вперше відвідала кладовище через 18 років після і не знайшла могили Моцарта). Відповідно до приписів того часу, похорони відбувалися без жалобної ходи й без священика. Для близьких прощання з померлим закінчувалося після відспівування в церкві. Поховання кількох трупів в одній могилі було в ті часи нормальним явищем, так що похорон композитора повністю відповідав звичайному для того часу похованню віденських громадян.
Світлина - полотно художника Г. Н. О’Ніл, 1860 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар