Мріє, не зрадь – це емоційна пісенна прем'єра до дня народження Лесі Українки. Діти із Творчої школи Павла Табакова зарепували маловідомий вірш поетеси.
«Мріє, не зрадь»: репового прочитання поезії Лесі Українки ще не робив ніхто. А все розпочалося зі звичайних читань на заняттях з акторської майстерності у Творчій школі Павла Табакова, яка вже два роки діє у Львові. І все б так і закінчилось емоційним прочитанням, якби не Павло Табаков – музичний продюсер школи, композитор та експериментатор. Почувши вірш, він взяв текст - і вже до кінця заняття вийшов з демоверсією сьогоднішньої емоційної прем’єри у стилі реп.
Мріє, не зрадь! (сл. Лесі Українки, муз. Павла Табакова) - Творча Школа Павла Табакова
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни, ти, світло безсонних очей!
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни, ти, світло безсонних очей!
Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
Вже ж тепера мине не одіб'ють від тебе примари,
І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
Вже ж тепера мине не одіб'ють від тебе примари,
І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
І тепер вже немає мені вороття.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
І тепер вже немає мені вороття.
Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
Той не вмре, не здобувши нового добра.
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
Той не вмре, не здобувши нового добра.
Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –
Дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
А як прийдеться згинуть за теє – дарма!
Дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
А як прийдеться згинуть за теє – дарма!
https://maximum.fm/novini_t2
Немає коментарів:
Дописати коментар