Під погоду та
настрій сьогоднішнього дощового дня – одна легенда і маленький музичний
супровід до неї…
Зимою 1838 р. Фридерик
Шопен і його кохана Жорж Санд проводили зиму на острові Мальорка. Погода тієї
зими видалася на рідкість похмурою, холодною та дощовою, що не як не підходило
слабкому здоров’ю композитора. Влаштувалися вони в холодних монастирських
келіях… І одного разу, коли нікого не було поруч, Шопенові трапилося видіння –
траурна хода монахів, які йшли в бік його житла-прихистку…
У Мальорці Шопен
написав свій знаменитий цикл прелюдій. Одна з найпопулярніших із них –
це Прелюдія№15, Ре-бемоль мажор, яку часто називають “Дощовою” через
подібність до накрапання дощу у мелодії супроводу (в нижньому регістрі). Але в
середній частині цієї прелюдії краплі наче перероджуються у кроки ходи,
загрозливої і трагічної, що то наближається, то віддаляється…
Ф. Шопен – Прелюдія №15,
Ре-бемоль мажор у виконанні Володимира Горовиця:
Немає коментарів:
Дописати коментар