Баркарола — лірична пісня переважно мрійливого ґатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка:
Ходи дівчино! Над ручаєм
Шпаркий нас човен жде.
Гей, попливем дрімучим гаєм,
Води задуманої плаєм
Нас хвиля поведе!.. […] (С. Чарнецький).
В українській поезії відомі Б. Ю. Федьковича («Баркарола»), В. Сосюри («Тополина баркарола»), І. Муратова («Гондольєр») та ін.
П. Чайковський - "Пори року" Червень. Баркарола
Шпачок прощається
Ходи дівчино! Над ручаєм
Шпаркий нас човен жде.
Гей, попливем дрімучим гаєм,
Води задуманої плаєм
Нас хвиля поведе!.. […] (С. Чарнецький).
В українській поезії відомі Б. Ю. Федьковича («Баркарола»), В. Сосюри («Тополина баркарола»), І. Муратова («Гондольєр») та ін.
П. Чайковський - "Пори року" Червень. Баркарола
Шпачок прощається (мінус)
Шпачок прощається (мінус)
Немає коментарів:
Дописати коментар