Жінкам на війні присвячується! За сім років усі вже звикли, що війна є. Біль і втрати - для одних, надокучливе дзижчання - для других, боротьба і спротив - для третіх. Є ще четверті, і п'яті - для котрих війна в Україні - це лише популістська балаканина. І раптом... «ба-бах»! Зі стрічки фронтових новин дивиться на тебе обличчя жінки. Жінки, яка... Вже потім ти дізнаєшся про неї більше і вона стане тобі рідною. Жінки-воїни, волонтерки, медики, скільки вас там? І хочеться обійняти ніжно кожну посестру, що на війні, і подякувати.
Запам'ятай її погляд ясних очей Серце прошиє біль та щем За обрієм туман та неба височінь А там де йде вона - синь А над нею зорі осяйні В неба глибині біля ніг її хмари білі Там, там де вона йде сяйво золоте А в руках її лілеї Запам'ятай її сильную та щемку Запам'ятай її таку... З ніжністю на вустах З мужністю ув очах І ти забудеш, що є страх Запам'ятай її і вже не відпускай Болючі спогади за край... Хай захистить тебе Сяйво з її долонь Допоки йде вона крізь вогонь
Немає коментарів:
Дописати коментар