Неможливо навчити жодну людину, якщо вона цього не хоче і не прагне

 Плекання школи для власних дітей є нормою для здорового суспільства.

У нашій освіті все зводиться до обману... Зрештою, самого себе. Коли така поведінка вилазить боком, починається пошук винного.

Обман який?

1. В Законі наповнюваність класів до 30 реально більше і ніхто не несе відповідальність.

Хоча якщо подивитимь на країни заходу то середня наповнюваність 21 дитина і тоді можна реально оцінити дітей і проекти прослухати тощо.

2. Програми. Спрощували, спрощували проте насправді ущільнили. З математики та з української мови з інших предметів кожен наступний урок вивчення нової теми - ні узагальнення, ні повторення нема.

3. Мат технічне забезпечення жахливе: вчитель волоче свій комп батьки можуть купити в кращому випадку мультимедійку. За гроші власника може 1 чи 2 мультимедійки на школу. Через НУШ початкова школа отримала більше: парти, компи не на кожен клас але ж все ж таки, старша школа взагалі нічого.

Власники почали закуповлювати кабінети не всім, і не в кожну школу.

Ну от так, проте міністр сказав що школи на 70% готові до дистанційного навчання проте реально на 30%

Немає ніяких пошуків: загальновідомо, що винний вчитель!    




Неможливо навчити жодну людину, якщо вона цього не хоче і не прагне.