16 січня 1919 рроку у Києві за дорученням голови Директорії Симона Петлюри, для популяризації української музичної культури за кордоном, музичним відділом Міністерства освіти УНР створюється Українська республіканська капела під керівництвом Кирила Стеценка й Олександра Кошиця.
До кінця липня 1920 року капела концертувала з великим успіхом у країнах Європи — у Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Голландії, Англії й Німеччині, там таки в Берліні перестала існувати. Учасники української республіканської капели створили три окремі хори. Основна частина під проводом О. Кошиця, переїхавши через ЧСР до Польщі, створила у Варшаві Український національний хор і зимою 1921 року розпочала турне Іспанією, Францією, Бельгією, Німеччиною.
У вересні 1922 року Український національний хор на запрошення імпресаріо Макса Рабінова вирушив на гастролі до США, де й залишилася.
У США від жовтня 1922 до березня 1923 дала 138 концертів, а згодом у Бразилії, Аргентині, Уругваї, на Кубі близько 900 концертів. 1924 Український національний хор, виховавши десятки музичних діячів і диригентів, перестав існувати.
Улюбленими творами в репертуарі були: «Кантата про Матір Божу Почаївську», «Щедрик», «Ой пряду, пряду» М. Леонтовича, «Веснянки», купальські пісні, «По опеньки ходила» М. Лисенка, щедрівки і колядки К. Стеценка, «На вулиці скрипка грає» О. Кошиця та інші.
Українська республіканська капела запрезентувала перед Заходом високу музичну культуру України, — і була живим свідченням самостійності українського народу, його мови, історії й культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар