понеділок, 22 січня 2024 р.

Миколу Леонтовича називали Бахом у хоровій музиці

 Деякі подробиці цього злочину, який кілька десятиліть радянська пропаганда покладала спочатку на невідомого грабіжника, а потім — на «петлюрівців», вдалось з'ясувати лише у 1990-і роки.

На обкладинці: Микола Леонтович у роки роботи в Тульчинському єпархіальному училищі, бл. 1916 року © Вінницький обласний краєзнавчий музей

103 роки тому, в ніч з 22 на 23 січня, чекістом було вбито Миколу Леонтовича - геніального українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога, збирача українського фольклору, одного із засновників української національної композиторської школи (1877-1921).
Смерть Миколи Леонтовича була шоком для української громади. А слідом потяглася вервечка вбивств видатних українців: Івана Стешенка, Олександра Мурашка, Володимира Науменка, Василя Чумака, Левка Симиренка, Григорія Чупринки та багатьох інших.
Своїми творами Микола Леонтович пропагував українську культуру. Збирав і робив обробку козацьких пісень, створюючи високохудожні твори-пісні.
Його славнозвісний "Щедрик" - мелодія, що в обробці композитора отримала нову неймовірну енергетику. Це чи не найпопулярніша різдвяна мелодія на планеті.
Миколу Леонтовича називали Бахом у хоровій музиці. Літургія та духовні піснеспіви Леонтовича стали окрасою репертуарів кращих українських хорів і звучать далеко за межами України.
Народився майбутній композитор на Поділлі. Від батька-священника успадкував гарний голос, любов до музики, український гумор, а від матері - красу і ніжну музичну душу. В родині Леонтовичів завжди звучала музика. Маленький Микола не лише співав, а й диригував своєрідним хором, що складався з брата і сестер.
Музично-творча спадщина Миколи Леонтовича, якому доля відвела лише 43 роки - це понад сто творів обробок українських народних мелодій ("Щедрик", "Козака несуть", "Дударик", "Із-за гори сніжок летить", "Женчичок-бренчичок", "Гаю, гаю, зелен розмаю" та інших), хори на слова українських поетів "Льодолом", "Літні тони", "Легенда" та "Моя пісня", незакінчена опера до дитячої казки Б. Грінченка "На русалчин Великдень".
"Щоб пізнати Леонтовича, спочатку дуже прошу знайти в Інтернеті і послухати його надлюдську музику. Його твори - містичний тотем. Раджу послухати "Козака несуть", "Щедрик", "Отче наш". Усі факти з життя Леонтовича в романі - реальні. Їх насправді не так вже й багато. Все, що про нього написане і сказане, я постаралася зібрати і використала навіть в репліках героїв. Роман - не історична біографія: де народився, хрестився, одружився і тому інше. Це белетристика, моя версія розслідування загадкового вбивства Леонтовича.", - письменниця Ірен Роздобудько, авторка роману "Прилетіла ластівочка", головним "героєм" якого є "Щедрик", прадавня слов’янська колядка, якій дав життя Микола Леонтович.
Ім'я вбивці композитора було оприлюднено лише у 1990-х роках.
У 2017 р. Вінницькою обласною радою заснована премія імені Миколи Леонтовича. Вона є щорічною і присуджується за визначні заслуги в розвитку музичного і хорового мистецтва.
Ой ви, білі лебедоньки, голосні пісні,
Ви літайте, ви шугайте в рідній стороні!
Згинув славний Леонтович у досвітній час,
Білі крила, як вітрила, залишив для нас.
Слава славна не поляже, не помре в віках,
Славен славний Леонтович,
Хай живе в піснях!
Максим Рильський
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
"Гаю, гаю, зелен розмаю" в обробці М.Леонтовича у виконанні Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. Майбороди України. У 2021 р. колектив було удостоєно премії імені Миколи Леонтовича за виконання і популяризацію творів композитора:

Немає коментарів:

Дописати коментар