Наче грім з небес пролунав...
Прокидаюсь посеред ночі,
А у вікна б'ється війна-
Хижим звіром дивиться в очі.
Розриває вени доріг...
А земля сивіє від болю...
Але Небо - мій оберіг,
Я його залишу з тобою!
Незламні люди в моїй країні!
Незламно-вільні, незламно-сильні!
Лютує ворог- земля палає,
Та ми - поборемо, бо ми - незламні!
Незламні люди в моїй країні!
І все ще буде не так, як нині!
Ще зійде сонце над нашим краєм!
Бо ми - нескорені, бо ми - незламні!
Зупиняю вічність на мить,
Ту, яка лишилась до бою,
Щоб ковток останній ділить
З усіма, хто поруч з тобою.
Оберегом серця торкнись -
І біда тебе не побачить!
Якщо не повернусь з війни-
Будь, як Небо: Небо - не плаче!
Незламні люди в моїй країні!
Незламно-вільні, незламно-сильні!
Лютує ворог- земля палає,
Та ми - поборемо, бо ми - незламні!
Незламні люди в моїй країні!
І все ще буде не так, як нині!
Ще зійде сонце над нашим краєм!
Бо ми - нескорені, бо ми - незламні!
Незламні люди, незламні будуть!
Незламні люди в моїй країні!
Незламно-вільні, незламно-сильні!
Лютує ворог- земля палає,
Та ми - поборемо, бо ми - незламні!
Незламні люди в моїй країні!
І все ще буде не так, як нині!
Ще зійде сонце над нашим краєм!
Бо ми - нескорені, бо ми - незламні!
Немає коментарів:
Дописати коментар