Змавпувати зовнішні атрибути сучасної школи ми можемо, але нам явно бракує широти і глибини мислення, щоб збагнути сутнісні зміни.
Як ми використовуємо фінські рецепти успіху в шкільній освіті: візуалізація.
Проблема в тому, що у їхній "формулі успіху" довіру до вчителя ми замінили на створення агресивного середовища навколо школи (головний привід для цього - боротьба з "поборами"), а свободу - на посилення різних форм пресингування і відвертого забемхування...
А так все добре, чудовий рецепт. Смачного! Їжте, та не обляпайтесь...
P.S. Людмила Пристай доповнює:
"А ще замість фарфорового блюдця - бабина макітра. Але то таке, то вже форма, а не зміст".
- Ну ми в принципі можемо і без "макітри" обійтися, адже зовнішні ознаки "крутої школи" якраз скопіювати не так складно.
Утім, непереборна пристрасть до використання етнодекору в стінах школи у нас теж є. Ми досі не уявляємо як же без макітри, глечиків та вишиванок із бабусиної скрині будувати сучасну школу і пропагувати "мову солов'їну"?!
Але не "не в тому річ" і "не в тім печаль". Проблема у глибинній підміні сутностей у рецепті успіху.
Віктор Громовий
Чому досі школа невільна? Відпустити школу, вчителя на свободу означає втратити "ресурс". Не відпустити, означає позбавити школу головного ресурсу розвитку.
Чи є український учитель вільною людиною?
Так, - кажуть лише 5% опитаних(більшість з них, мабуть, випадково не туди натиснули). 5%, Карл, а 95% - вважають, що український вчитель досі "професійний раб"?!
У двобої "СУШ vs НУШ"(читай, стара бюрократія vs новоспечені "агенти змін") непристойно розгромний рахунок 95 : 5.
Багаточисленне вчительство, якому в цьому двобої відведена роль пасивних глядачів і техперсоналу "стадіону", мовчки йде на вихід. Батьки з іншої трибуни вимагають повернути гроші "за квитки". Діти... А де діти? Їх тут немає.
Цей рахунок є діагнозом реального стану освітнього організму країни, який показує, що "грош ціна в базарний день" усім нашим, "приреченим на популярність", бла-бла-бла-шоу-реформам, прости Господи, декоративній дерегуляції і удаваній дебюрократизації, каргокультному впровадженню закордонного досвіду і косметичному оновленню програм...
Не втомлююсь повторювати: головним ресурсом розвитку освіти в новому тисячоліття є ресурс свободи. Якщо він використовується на 5%, "фсьо пропало", тому "бери шинель, пошли домой!". Олена Алексик
Сумно, але ситуація не змінилась... Паперовий журнал + електронний журнал, план не треба, але зробіть, бо як ви відзвітуєте про роботу. Урок онлайн, але закиньте матеріали І для тих, хто не зміг підключитись. У вас урок у школі, а один клас на самоізоляції - подумайте, як провести урок, купіть ноут, планшет чи телефон, щоб усе працювало і підтягували всі програми, а вчитель, окрім свого предмета вчиться з цим усім працювати.. І перевіряти будуть саме того, хто працює, а не робить видимість роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар