Темная ніч, тільки гради свистять вдалині,
Без зупинок і без вихідних лупить арта скажена.
В цей пізній час ти, кохана, в фейсбуці сидиш,
Видивляєшся вістки з АТО, молиш Бога за мене.
Курва-війна розлучила з тобою мене,
Але вона неодмінно колись скінчиться,
Знаю тоді знову ми як колись заживем,
Віра в це надихає мене із загарбником биться.
Нечисть повзе, вже осілася міцно в Криму,
Метастази пустила в Донецьк, біль у душах стражденних.
Так як колись мій дідуньо фашистів смалив,
Так і я за поребрик зжену окупантів мерзенних.
Холод і сніг, бруд окопів у нігті проріс,
І лиш у сні все ошатно і променисто.
Хоч би на мить доторкнутись до тебе з дітьми,
Обійняти стареньких батьків, прогулятися містом.
Вже багатьом не вернутись з цієї війни,
Тіло в землі, але пам'ять про них нетлінна.
Низько вклонись всім, хто зліг від лихої Орди,
Всім хто душу і тіло поклав за ТВОЮ Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар