9 лютого день пам'яті Раїси Кириченко - берегині української пісні, народної артистки України, педагогині, лауреатки Шевченківської премії, Героя України (1943-2005).
Раїса Кириченко була справжньою патріоткою своєї землі і її справи це підтверджували. Могла зробити кар'єру в США, могла чимало заробляти і якісно лікуватися, але від цього завжди відмовлялася.
Легендарна українська співачка народилася 14 жовтня 1943 року у селі Корещина. Її день народження припав на Покрову. Але досі не відомо, чому у багатьох довідниках пишуть дату 14 листопада.
Хтось говорить, що це помилка, а дехто вважає, що її записали за днем народження батька. Але мама Раїси Кириченко їй говорила: «Раю, ти народилася тоді, коли було дуже багато яблук і калатали дзвони в селі». Про яблука в листопаді мови йти не може, а церква і дзвони – це про свято Покрова.
Першу співочу практику Раїса Кириченко пройшла у Землянківській школі, у громадському житті якої брала активну участь. Працювала у колгоспі, але і там вона співала у хорі, який створили разом з іншими дівчатами.
У 1979 році Раїсі Опанасівні надали звання народної артистки УРСР. Також вона є почесною громадянкою міста Балтимор в США.
Напередодні піку популярності у Полтаві, Раїса Кириченко 19 років жила у Черкасах. Там вона стала народною артисткою України та лауреаткою Шевченківської премії. Згодом для неї життя там стало неможливим, розповів Гліб Кудряшов:
«Коли в Черкасах збудували хімічний комбінат “Азот”, почалися проблеми у людей, які використовують свій голос з професійною метою. І в Раїси Кириченко почала розвиватися астма, а це кінець для її кар'єри. Лікарі порадили виїхати з Черкас, якщо вона хоче залишитися на сцені. Тодішній перший секретар Полтавського обласного комітету комуністичної партії Федір Моргун був залюблений у її творчість. Він направив своїх однодумців – Германа Юрченка та Григорія Левченка – до Черкас, аби вони повернули Раїсу Кириченко додому. Тоді з’явилася нова сторінка у її творчому житті та в житті мистецької Полтави. Шукали найкращі творчі сили для Раїси Кириченко. Ними став концертний ансамбль “Чураївна”».
Після пісні «Я козачка твоя», у Полтаві з'являються інші хіти. Раїса Кириченко робить прорив для мовлення в Україні:
«Пісня “Я козачка твоя” – це емблематична пісня, що фактично стала шлягером. Раїса Кириченко відійшла від класики народного співу і вийшла на естраду. Одначе ця пісня викликала резонанс. У пісні лунають слова “пане полковнику”, не “товаришу”, як це було звично. Не всім це тоді сподобалося… Та хто тоді знав, що через роки звертання “пане полковнику” стане традиційним для українського війська».
Раїса Кириченко довгий час боролося з тяжкою хворобою. У 1995 році, після гастролей в Канаді, Раїсу Кириченко почали турбувати нирки. Тоді на її операцію збирало бодай не вся Україна, згадує Гліб Кудряшов:
«Це була друга половина 90-х років, коли вся Україна збирала кошти на лікування Раїси Кириченко. Я знаю, що люди віддавали останню гривню з гаманця. Я був свідком жвавих дискусій, що держава Україна, у свій час назвавши Раїсу Кириченко “Берегинею української пісні”, не змогла знайти кілька десятків тисяч дойчмарок, щоб співачка змогла пройти лікування у Німеччині».
У листопаді 1996 році Раїса Кириченко відлітає у Німеччину на лікування, де її готували до операції в Києві.
Згодом сумісно зібрані кошти у Німеччині закінчилися. Після цього лікар запропонував Кириченко закінчити підготовку до операції та виконати її у Німеччині. Але за законом пересадка донорських органів здійснюється тільки резидентам тієї ж країни. І лікар запропонував Раїсі Кириченко змінити українське громадянство на німецьке. На що вона йому відмовила:
«Здавалося б, людина, яка перебувала на порозі життя і смерті, відповіла лікарю: “Я люблю свою маму, я люблю свого чоловіка і понад усе інше я люблю свою Україну”», – говорить Гліб Кудряшов.
2 червня 1998 року в Києві співачці пересадили нирку. Ця операція Раїсі Кириченко продовжила життя на 8 років.
«Якщо говорити про неї не лише як про співачку, то Раїса Кириченко – великий патріот. Вона була дуже прив'язаною до землі своєї. Вона багато часу проводила у себе в селі, там вона допомагала своїм односельцям: і газ провели, і церкву збудували, і школа семирічна стала повноцінною. У 2001 році у неї був творчий вечір у столичному Палаці культури та мистецтв «Україна». Її друзі запитали Раїсу Панасівну: “Що вам подарувати? Автомобіль подаруємо, будинок збудуємо – все, що захочете!”. Та вона пам'ятала заповіт своєї мами – Марія Євдокимівна так мріяла, аби в селі була церква. Одне слово, у Корещині постав Покровський храм…
Також за словами Гліба Кудряшова, мало хто знає, але свою премію Тараса Шевченка Раїса Опанасівна перерахувала до фонду Чорнобиля. Так сталося, що цю нагороду Кириченко отримала у березні 1986 року, а у квітні вибухнула атомна електростанція. Вона не могла стояти осторонь, тому пожертвувала значною сумою.
Раїса Кириченко мала виступи і за кордоном, в тому числі і в США. Мало хто знає, що співачка із Полтавщини є почесною громадянкою Американського міста Балтимор. У неї була перспектива залишитися у США та творити там.
Під час гастролів мер міста Балтимор покликав Раїсу Кириченку на прогулянку, під час якої її ошелешив:
«Підвів її до красивого будинку, з парканом та пальмами. І запитав: “Пані Раїсо, вам подобається цей будинок?”. Вона відповіла, що подобається. Після цього він шокував Кириченко сказавши, що цей будинок її».
Мер Балтимора вмовляв Раїсу залишитися в США, аргументуючи це тим, що зі своїм голосом вона могла б бути мільйонеркою. Жити в США Раїса Опанасівна все-таки не погодилася, але гастролювала залюбки.
Одного разу під час концерту в Нью-Йорку Раїсу Кириченко здивувала американська сучасна сцена. Вона вийшла на неї та під час виконання пісні у співачку висвітлив софіт, який засліпив її на деякий час.
Під час виступу Раїса Кириченко відчувала якийсь стукіт у залі, наче люди встають, а їхні крісла автоматично складаються. Вона подумала, що публіка просто почала виходити із залу, а як виконала пісню до кінця і в залі увімкнули світло, побачила перед собою повністю стоячий зал.
1 лютого 2005 року у Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало внаслідок лікування медикаментами, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла. 9 лютого 2005 року Раїса Опанасівна померла через хворобу серця.
Поховали Раїсу Кириченко в селі Корещина Глобинського району Полтавської області, поруч з могилою її матері, як вона заповіла.
Немає коментарів:
Дописати коментар