Прочитав новину про супервізорів у школах і розчулився.
Від такої «турботи» про вчителя. А особливо від того, що спочатку роботу вчителя вивчатимуть, а потім надаватимуть професійну допомогу. І хто надаватиме? У тому числі й ті супервізори, які мають стаж роботи з навчання дорослих не менше одного року…. Або пʼять років роботи в школі. Крута буде допомога!
А форми роботи супервізорів, які придумали. Та ні, помиляюся. Вони їх витягнули з нормативних документів, які регламентували роботу шкільних інспекторів у середині 70-х років минулого століття, включаючи перевірку документації!!!
Саме тоді стало модно перевірки шкіл і вчителів прикривати, як срам у первісних людей, фіговим листом, словосполученням «надання допомоги». А наданню обовʼязково передувало вивчення. Та ще й дуже глибоке…
Тепер це називатимуть «супервізією». Або, як казала Проня Прокопівна, зате «по-модньому, по-хранцузькому». Іншими словами: знову кількість контролерів і наглядачів за роботою вчителя зростає. Пардон. Але незабаром не буде за ким наглядати і чию роботу контролювати…
Та дайте вчителю достойну зарплату, захистіть його від усіх начальників, методистів, супервізорів, борців і борчинь за якість освіти; знищте освітній бюрократизм; забезпечте педагогічну свободу; розробіть адекватні вимогам сьогодення критерії оцінки праці вчителя; морально і матеріально мотивуйте педагога до підвищення свого фахового рівня; зробіть так, щоб випускники пед університетів стояли в черзі для працевлаштування в школах…
І тоді не будуть потрібні ніякі супервізори…
Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар