Дослідження Інституту освітньої аналітики свідчать про те, що в останні декілька років кількість шкільних педагогів віком до 30 суттєво скоротилася. Станом на 2021 рік 54% випускників педагогічних вишів починали працювати за спеціальністю, однак такої кількості виявилося недостатньо, аби змінити розподіл “вікових категорій” шкільних учителів на користь молоді.
У новій аналітичній статті ми спробували розібратися, кого називають “молодим учителем”, з якими проблемами стикається молодий педагог, яку зарплату отримує і чи збігаються проблеми українських молодих учителів із проблемами їхніх колег за кордоном.
Якщо коротко, у тексті йдеться про таке:
- “молодий учитель” не є офіційним законодавчим терміном, а поняття “молодий спеціаліст/фахівець” може мати різні визначення: найчастіше ідеться про вік до 30 років, однак також про стаж роботи до трьох років, який можуть мати й старші колеги, які нещодавно прийшли в професію, – докладніше тут;
- середній вік українського учителя /учительки – 46,1 року. З 2017–2018 до 2020–2021 навчального року частка вчителів віком до 30 років зменшилася на 32,5%. Докладніше про це, зокрема в розрізі міста й села, – тут;
- “молодий учитель” за тарифною сіткою прирівнюється до спеціаліста, а отже, отримує ставку за 11 розрядом. Це 6 294 гривень за 18 урочних годин на тиждень. Скільки може заробити такий фахівець з урахуванням надбавок, доплат і податків, зокрема будучи класним керівником, – читайте тут;
- “Зарплатня повністю демотивує, оскільки присвячуєш роботі увесь свій вільний час, а отримуєш засоби для мінімального прожиття”, – так відповіла на питання про заробіток молодого вчителя одна з респонденток діагностичного опитування, яке редакція НУШ провела в жовтні 2023 року. Ми дізналися, що, крім рівня зарплат, молодих учителів непокоять такі проблеми, як формальність наставництва, перевантаженість і дискримінація (ейджизм), невідповідність підготовки в закладах вищої освіти до викликів роботи в школі, а найголовнішою причиною, яка тримає молодь у школі, є любов до дітей – докладніше про це читайте тут;
- а які проблеми в молодих учителів інших країн? Згідно з міжнародними дослідженнями, молодь у професію приводить ідеалістичне бажання змінювати світ, впливати на майбутні покоління й робити внесок у суспільне життя. 8 з 10 опитаних вірять, що зусилля педагога можуть підвищити результати учня чи учениці мінімум на бал. Однак відчуття поваги до професії й задоволеності зарплатами в різних країнах різне, а вигорання й стрес молоді вчителі відчувають усюди – докладніше про це можна дізнатися тут.
ЧИ ПРАГНЕ МОЛОДЬ ВЧИТЕЛЮВАТИ?
На дашборді освітніх індикаторів знаходимо інформацію, що середній вік учителя в Україні – 46,1 року. За областями він варіюється від мінімального середнього значення 42,6 (у Рівненській) до максимального 47,7 (у Чернігівській та Черкаській областях).
Аналіз цього явища подали фахівці ДНУ “Інститут освітньої аналітики” в уже згаданому “Моніторинговому дослідженні щодо забезпечення педагогічними працівниками впровадження реформи НУШ” (2022).
Зокрема, вони зазначають, що за роки впровадження реформи простежується негативна тенденція щодо частки вчителів віком до 30 років (відповідні дані представлені в розділі “Підвищення кваліфікації вчителів” згаданого дослідження).
Так, у 2020–2021 навчальному році (порівнюючи з 2017–2018) частка вчителів віком до 30 років зменшилася на 32,5%. Водночас частка вчителів понад 60 років поступово збільшується – до 2020–2021 навчального року зростання становило 15,1%. У 2021–2022 році ця частка зменшилася через зростання частки учителів віком 51-60 років. Водночас, як зазначають дослідники, частка 31-40-річних учителів залишилася стабільною за роки впровадження НУШ.
Як свідчить дослідження, тенденція до скорочення кількості молодих учителів характерна для села, а не для міста.
Це дає змогу припустити, що робота в сільській школі попри реформування лишається непривабливою перспективою для молоді.
Як зазначають дослідники, аналогічна тенденція наявна і щодо категорії вчителів, які працюють в закладах загальної середньої освіти менше ніж три роки (це не обов’язково особи до 30 років – може бути, що старші за віком фахівці вирішили спробувати себе у вчителюванні). Зокрема, у сільській місцевості їхня кількість за роки впровадження реформи НУШ скоротилася на 9,6%.
Хоча це й не є обʼєктом аналітики, але цікаво, що за роки впровадження реформи скоротилася й кількість учителів-чоловіків (зокрема, у сільської місцевості) – на 6,6 %.
“Отже, зміна ставлення до вчителя в межах реформування загальної середньої освіти, підняття престижу учительської професії, підвищення ставок педагогічним працівникам, акцент на підвищенні кваліфікації суттєво не вплинули на бажання молоді обирати цю професію або залишатися працювати в закладах освіти”, – такого висновку дійшли в ДНУ “Інститут освітньої аналітики”.
Але чи були ці зміни достатньо відчутними?
ЯКУ ЗАРПЛАТУ ОТРИМУЄ МОЛОДИЙ УЧИТЕЛЬ
Розгляньмо один з аспектів “підняття престижу вчительської професії” – підвищення ставок педагогічних працівників.
Якщо вважаємо молодим учителем фахівця без попереднього досвіду роботи, який має документи про належну освіту й працює в школі до трьох років, то в плані оплати праці немає різниці, якого віку ця особа: закон визначає її як спеціаліста. Відповідно тарифікується і заробітна плата такої особи.
За тарифною сіткою “спеціаліст” відповідає 11 тарифному розряду.
№ | Тарифний розряд | Тарифний коефіцієнт – збільшення порівняно з 1-м розрядом | Посадові оклади січень-грудень 2024 |
---|---|---|---|
1 | 10 | 1,82 | 5 815 |
2 | 11 | 1,97 | 6 294 |
3 | 12 | 2,12 | 6 773 |
4 | 13 | 2,27 | 7 253 |
5 | 14 | 2,42 | 7 732 |
Ці суми – результат поступового збільшення посадових окладів із січня 2019 року. Нагадаємо, що станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на 1 особу з розрахунку на місяць становив 2 920 гривень, мінімальна заробітна плата – 7 100 гривень на місяць. Важливим є і чинник інфляції: у 2021 році, до початку повномасштабної війни, вона склала 10%, у 2022 – 26,6%, а у 2023 – 5,1%. З докладними даними щодо змін споживчих цін на товари та послуги з вересня 2022 до вересня 2023 року можна ознайомитися у звіті Державної служби статистики України за посиланням.
Нагадаємо, що в липні 2019 року уряд затвердив Постанову № 822, у якій передбачено з початку 2020 року встановити найменшу величину посадового окладу педагогічного працівника в розмірі 2,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і поетапно збільшити цей показник до 4 прожиткових мінімумів у 2023 році. Однак дію цих норм призупинено через недостатнє фінансування. Наведені вище суми без урахування надбавок лишаються такими, які не можуть стати мотивацією для молодих фахівців іти в професію.
Немає коментарів:
Дописати коментар