Сьогодні, 15 квітня день пам'яті Бориса Лятошинського - українського композитора, диригента, піаніста, педагога, одного з основоположників модернізму в українській класичній музиці, Шевченківського лауреата (1895-1968).
"Борис Лятошинський - один з найважливіших композиторів двадцятого століття. Його симфонії не поступаються Шостаковичу, чи гордості Фінляндії Сибеліусу. Проте, Сибеліус і Шостакович відомі у всьому світі, а Лятошинського мало-хто знає. Чому так? Тому, що його твори мало виконують. Його симфонії потрібно зіграти по-справжньому. У нього ж така вагнерівська оркестровка, що навіть наш колонний зал філармонії буде малим. Його музика повинна бути виконана у Лондонській або Берлінській філармонії і там же записана. Тоді це прозвучить.", - сказав про свого учителя Валентин Сильвестров, видатний український композитор сучасності.
Народився майбутній композитор у Житомирі. Його батьки були музично обдарованими і вважали, що діти повинні навчатись музиці. В дитинстві він навчився грати на фортепіано, а підлітком почав вчитися грі на скрипці. У 1910 р. написав свої перші твори – мазурку, вальс, невеликі п’єси для фортепіано, а пізніше фортепіанний квартет. У 1913 р. закінчив Житомирську чоловічу гімназію.
Борис Лятошинський навчався одночасно на юридичному факультеті Київського університету і в Київській консерваторії під керівництвом Р. Глієра, де з 1920 р. почав викладати.
Композитор поєднував викладацьку діяльність з творчою.
Важко назвати такий жанр вокальної чи інструментальної музики, у якому б не працював композитор. Він створив дві опери, чотири симфонії, низку симфонічних творів різних жанрів (увертюри, сюїти, балади, поеми), кантати, хори а капела, обробки народних пісень, писав твори для фортепіано, музику до театральних постановок ("Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра, "У пущі" Лесі Українки) та кінофільмів ("Іван", "Тарас Шевченко", "Григорій Сковорода", "Іван Франко", "Кармелюк" та інших).
Крім того, Борис Лятошинський був відомий як прекрасний піаніст і диригент.
Відкриваючи перед українською культурою сучасний європейський простір, він отримав тавро "представника буржуазно-індивідуалістичного урбанізму".
В 1951 р. вперше прозвучала Третя симфонія Бориса Лятошинського, після чого йому влаштували судилище, на якому назвали його творчість антинародною. Радянська цензура його не зламала. Третю симфонію реабілітував відомий диригент Є. Мравинський, який коротко коментував "я обрав її для виконання, і цим усе сказано".
У 1995 р. диск із симфоніями Бориса Лятошинського був виданий у США і визнаний кращим записом року.
За оперу "Золотий обруч" за повістю Івана Франка "Захар Беркут" композитору посмертно було присуджено Шевченківську премію.
Борис Лятошинський виховав плеяду композиторів, серед яких Ігор Шамо, Валентин Сильвестров, Леся Дичко, Іван Карабиць, Євген Станкович.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Немає коментарів:
Дописати коментар