вівторок, 21 травня 2024 р.

Усе мегакруто, бомбезно і атмосферно. Освіта і шоу

 

Вибране 4 д. 
Для чого у нас навіть під час війни влаштовують численні шоу(фестивалі, неконференції, хакатони тощо)?
Щоб усі думали, що в освіті все гаразд.
Це точно не спосіб професійного розвитку. Це перш за все спосіб продукування ілюзій.
Як правило, учасники цих дійств прикидаються спраглими до інновацій, маскуючи свої страхи перед справді новим і незвіданим, тікаючи від невтішної шкільної реальності.
Абсолютна ж більшість "агентів змін" теж грають свою роль, прикидаючись реформаторами, хоча насправді вони просто заробляють гроші «на реформах»(дехто намагався заробити і політичний капітал, який у нас зрештою теж конвертується в гроші).
Деякі з них приховують під маскою зарозумілості власний провальний досвід вчителювання або його повну відсутність.
На жаль, наші шоу-реформи з самого початку орієнтувались на створення картинки з удаваної реальності в якій є «тріумфальна хода» НУШ як "приреченої на популярність" ідилії.
Досі дається взнаки абсолютна відсутність орієнтації на практичний результат.
Усе мегакруто, бомбезно і атмосферно, а результат?!
Як показують міжнародні порівняльні дослідження, якість вітчизняної освіти у крутому піке.
Але це мало кого хвилює "там наверху", бо по суті освітні рехворми стали одним із напрямків шоу-бізнесу.
На шоу перетворюються не тільки реформи там, наверху, а й сам процес їх втілення внизу. Зокрема, це стосується різних заходів з новомодними назвами та фотозонами (встановленням рекордів тощо) у яких превалює форма. Люди побачили гарну картинку і побігли там «потусити», а у зміст мало хто занурюється.
Традиційна радянська показуха та звичка пускати пил в очі по суті трансформувалась у засилля симулякрів.
Читаю заголовки на кшталт: «Вчителі мають стати рок-зірками», «Українські вчителі-зірки TikTok», «Вчителі як супер-зірки: як нагороджували найкращих»…
The Show Must Go On?!
Зрештою потрібна буде детоксикація нашої педагогічної свідомості та дуже болісне прощання з ілюзорним баченням реальності…
Важко не погодитись із діагнозом Marina Chelpanova:
"Серед вчительства високий відсоток вигорання. Тому і йдуть на ура оці «ковтки свіжого повітря» та різні безглузді ініціативи. Це виглядає як відпочинок і «підзарядитися», а насправді – поглиблення затяжної депресії. Оці всі «ще трохи і ми засвітимося» тільки погіршують стан людини...
Про радянські девізи , слогани, рєчьовки і лозунги я взагалі мовчу".

Немає коментарів:

Дописати коментар