Вибране3 год"Cтрiляйте" на звук, якщо ви чуєте, що хтось із «агентів змін» (яжмам чи можновладців) каже, що вчителям не треба платити нормальну зарплату, бо «вони працюють за покликанням» і для них винагородою є «долученість до класного, крутого процесу».
Бо ще з радянський часів щодо освітян використовували маніпулятивні технології контролю за поведінкою, замість того, щоб вибудовувати ефективну систему стимулювання праці.
Звісно, вони можуть маніпулювати лише тим(и), що(хто) їм доступно(ий). Ми легко доступні і легко піддаємось на такі маніпуляції.
Наприклад, вони запросто можуть найпримітивнішими способами викликати у нас почуття вічної провини. Просто прийняти абсолютно фантазійний профстандарт учителя, якому не відповідає ніхто. Або навантажувати, в основному "дурною роботою", так, що завжди ти чогось не встигаєш зробити... Як би ти не старався і як би не розширював свій робочий час до 48 годин на добу.
Ну а найпоширенішою маніпуляцією є: усе ж для діточок, діти не винні, що вам так мало платять…
Я останні кілька років активно поширюю інформацію про західні практики подолання токсичної продуктивності праці вчителя. Там є потужний рух і активна компанія із закликами на кшталт «Це твоя робота, а не твоє життя, тож залишай школу в школі».
А ще там є неймовірна кількість сторінок у ФБ(сайтів тощо) з назвами на кшталт "Self-Care for Educators". Освітянам постійно нагадують, що треба шукати розумний баланс між роботою та особистим життям.
Але… Помітив, що в ФБ-групі «Нова українська школа» є штатний критик цього підходу, який вважає, що цим нездарам й так забагато платять. Спочатку не звертав на нього увагу, бо є в нас багато людей, які перекладають вину на школу за власну нереалізованість. А сьогодні подивися його сторінку і натрапив на абсолютно маніпулятивне опитування на тему «Чи є прийнятною фраза "як платять, так і працюю"?!
Ага, чолов’яга «на завданні». Просто відпрацьовує цільову установку: чморити вчителів та підсилювати в них відчуття вічної «невістки», яка у всьому винна.
Так от. Навколо школи може бути середовище сприяння. Воно є в тих країнах, які найуспішніші в освітній сфері. У цьому випадку все місто стає розвивальним освітнім простором.
Середовище навколо школи та вчителя може бути переважно нейтральним. Є й такі непродвинуті країни.
А є унікальна країна на букву «У», в якій рехворматори змогли зробити небачену ситуацію: штучно створити агресивне середовище навколо школи та вчителя…
Як показала практика, останніх восьми років ну не можуть відбутись реформи, які базуються на страху, приниженні та упосліджені тих, хто їх міг би здійснити.
Тепер для того, щоб реформи стали реальністю, нам перш за все слід запустити процес професійної реабілітації учительства.
Ми зможемо стати ефективнішими вчителями, коли одягнемо власні "кисневі маски", перш ніж кидатися допомагати іншим.
Вчителі щохвилини приймають більше рішень, ніж нейрохірурги…
і тому щодня йдуть додому такими виснаженими
Немає коментарів:
Дописати коментар