У мене вдома непрошені гості
Я їм замість хліба дам каміння і кості
В горнятка налию болота з калюжі
Хай знають шо ми з ними зовсім не друзі
Покинуті хлопці з дитячих садочків
Невміло стріляють із своїх візочків
Уся моя вулиця вас виганяє
Хай ваш хворий батя вас дамой забирає
Я сплю спокійно і бачу небо
І більше мені нічого не треба
Твої долоні холодні від зброї
А серце гаряче я буду з тобою
Мене і друзів єднає розлука
Для нас дні без сонця це найгірша мука
Хотілось сказати шо все не так страшно
Та ви все ж почали кричати невчасно.
Невчасно сміялись, невчасно мовчали
Тож зараз усі вже від вас повтікали.
Ніхто не почув ні пробач ні будь ласка
Нажаль це і є найбільша ваша поразка
Немає коментарів:
Дописати коментар