Максим Березовський

 

"27 жовтня 1745 р. у козацькій столиці Глухові народився Максим Березовський, перший композитор-українець, класик європейської музики. Європа почула українського Моцарта і заговорила про нього. 25-літнього Березовського обрали академіком Болонської академії, його ім`я золотом записали на мармуровій плиті уславленого навчального закладу.", - Ганна Черкаська.

Його ім'я увійшло в історію музики як автора першої української симфонії і опери, основоположника жанру хорового концерту.

Європа почула українського Моцарта і заговорила про нього. 25-літнього Березовського обрали академіком Болонської академії, його ім`я золотом записали на мармуровій плиті уславленого навчального закладу. На замовлення театру в Ліворно Березовський створив оперу «Демофонт». Цей твір викликав захоплення знаменитих музик світу. Затим була опера «Іфігенія». Упродовж 9 років Максим Березовський посилав свої твори до Петербурга, їх виконували у присутності царського двору, концерти українського композитора вивчали любителі церковного співу.

Переможна любов до рідного краю привела Березовського до столиці північної імперії, але у Петербурзі його трактують, як малоросійського вискочку. Злидні переслідують першого композитора Росії, він ледве зводить кінці з кінцями, не має навіть власного костюма. І продовжує працювати, створює шедеври духовної музики – концерти «Вірую», «Отче наш». У цей час Григорій Потьомкін захопився ідеєю створення музичної академії в Катеринославі чи Кременчуці, запросив Березовського на посаду ректора. Але із зруйнуванням Запорозької Січі ця ідея вмерла, Потьомкін забув про Березовського, а цариця дуже різко, знахабніло поводилися з Максимом. Він вирішив їхати додому… Свої закінчені й незакінчені твори «Марія», «Пугачов», «Арія кошового», «Хортиця», «Хор запорожців» та різні обробки рідних пісень, інструментальні твори про козаків-запорожців склав у валізу.

Композиторові був тільки 31 рік, але безнадія, психічна депресія, цькування довели до чарки. 24 березня (2 квітня 1777 р.) у Петербурзі Максим Березовський перерізав лезом горло. Правда, ніхто не спростував чуток, що Максим Березовський був убитий за наказом Катерини ІІ. За іншою з версій Березовський помер від хвороби, що супроводжувалася високою температурою, – «лихоманки».

Навіть ховали генія на казенний кошт на чужій землі. Загинув майже увесь архів композитора.

джерело

Максим Созонтович Березовський (27.10.1745-04.04.1777), український композитор, диригент, співак, класик європейської музики, представник новаторського раннього класичного стилю в українській музиці.

М. Березовський народився у м. Глухові на Сумщині. З раннього дитинства проявив неабиякий хист до музики.

Початкову музичну освіту майбутній композитор отримав у Глухівській музичній школі, яка була заснована у Глухові за ініціативи Гетьмана Данила Апостола. Тут учні за 2 роки навчання вивчали нотну грамоту, різні види хорового співу, гру на бандурі та на цимбалах. Вищу музичну освіту Березовський здобув у Києво-Могилянській академії. Саме у цей період Березовський починає писати свої перші хорові концерти та музичні твори. Тут з’являються його перші духовні твори – канти.

Завдяки чудовим вокальним здібностям, М. Березовський стає співаком придворної співочої капели у Петербурзі. Там він вчиться композиції у придворного капельмейстера Франческо Цопписа, досконально вивчаючи секрети майстерності італійської композиторської школи. У цей же період 15-ти річний композитор пише ряд хорових концертів, які завойовують широке визнання у публіки.

У 1760-х рр. Березовський, який служить придворним камер-музикантом, створює ряд хорових церковних концертів – “Приидите и видите”, “Вси языцы”, “Тебе бога хвалим”, “Господь воцарися”, “Хвалите господа с небес”.

М. Березовський - один із засновників хорального напрямку, автор перших зразків камерно-інструментального та оперного жанрів у вітчизняній музиці. Разом із Д. Бортнянським, М. Березовський створив новий класичний тип хорового концерту.

Творчий доробок композитора великий, але, на жаль, багато його творів не зберіглося. Серед творів, що відомі сьогодні - концерти «Не отвержи мене во время старости», «Остригну сердце», «Милость и суде воспою», «Слава в вышних Богу», опера «Демофонт», «Іфігенія» (не закінчена), літургії св. Іоанна Златоустого та інших.

Його композиторська майстерність отримала безліч схвальних відгуків сучасників – хвалили за хороший смак та мелодійність творів. Хоровий концерт класичного типу М. Березовського об’єднав традиції вітчизняного церковного співу «а капела» (без інструментального супроводу) зі співом італійських хорових шкіл.

У 1769-1771 рр. Березовського навчається в Болонській філармонічній академії. Цей найбільш престижний навчальний заклад з XVII ст. готував музикантів для всієї Європи.

Вчителем М. Березовського став знаменитий Падре Джованні Баттіста Мартіні. Навчання в Академії тривало 3 роки, і 15 травня 1771 р. М. Березовський представив свою екзаменаційну роботу з композиції, підписану Massimo Beresovski. Цей рукопис – є єдиним твором, написаним рукою самого композитора, який дійшов до наших часів та зберігається архівах Академії. Після вдалих іспитів М. Березовський одержав почесне звання Академіка музики, статус іноземного члена Болонської академії. Протокольний рукопис «антифону» Березовського, підписаний «Massimo Berezovsky», до сих пір зберігається в архіві Болонської академії.

Тріумфом перебування Березовського в Італії стала постановка в Ліворно його опери «Демофонт». Тут він також написав “Сонату для скрипки та чембало”, “Симфонію” та три клавірні сонати.

На жаль, велика частина спадщини композитора втрачена.

Серед численних духовних творів збереглися лише Літургія та кілька духовних концертів. Серед них – “Господь воцарився”, що є найбільш раннім зразком класичного хорового циклу, і “Не отвержи мене во время старости”, що став своєрідною кульмінацією творчості композитора.

Небагаточисельні зразки творчості Березовського дозволяють говорити про широту жанрових інтересів композитора, про органічне поєднанні в його музиці національної мелодики із загальноєвропейськими прийомами та формами розвитку.

У наші дні творча спадщина українського композитора входить до репертуарів багатьох європейських хорових колективів. Поряд з Д. Бортнянським та А. Веделем М. Березовський – один з найталановитіших українських композиторів XVTII ст., залишив нащадкам унікальні зразки духовної музики, що відносяться до «золотого віку» української музики.

В рідному місті композитора, у Глухові встановлено пам’ятник видатному українському композитору - Максиму Березовському, який вперше в історії української музики поєднав у своїй творчості досвід західноєвропейської музичної культури з давніми традиціями українського хорового співу.