субота, 21 вересня 2024 р.

До дня народження Михайла Гайворонського

 

15 вересня виповнюється 132 роки від дня народження Михайла Гайворонського - видатного українського композитора, диригента, скрипаля, поета, педагога, громадського діяча, творця відомих стрілецьких пісень, головного капельмейстера Армії УНР (1892-1949).
У нього велика творча спадщина - від січових пісень, які спває вся Україна, до інструментальних творів, він створював і керував незліченною кількістю хорів, а ще встиг попрацювати диригентом оркестру в театрі Миколи Садовського, підтримував творчі зв'язки з композиторами Кирилом Стеценком і Миколою Леонтовичем.
Знайомство з його біографією вражає, скільки ж він встиг зробити за своє життя - не дуже довге, на жаль. Здаєтья, його енергії вистачило б на десятьох.
Народився Михайло Гайворонський у м.Заліщики (нині - Тернопільщина). Мама любила співати і знала багато українських пісень, тато грав на сопілці. "Цимбали були моїм першим інструментом, а вчив мене циган Місько. Мій батько грав на сопілці. Сорок літ із чубком минуло з того часу, а я досі чую батькову сопілку та свої цимбали і не в силі відірвати думки від спомину.", - зі спогадів Михайла Гайворонського. З восьми років він почав вчитися грати на скрипці. У 12 років спробував свої сили як диригент хору.
Навчався в учительській семінарії. В 16 років Михайло керував двома хорами семінарії і семінарським оркестром. Після закінчення семінарії з 1912 р. працював учителем у селі біля Львова. Вчився у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка у Львові у педагога Ф.Кребса за класом скрипки. Займався самоосвітою.
У 1914 р. Михайло Гайворонський на великому концерті у Львові, присвяченому 100-річчю з дня народження Тараса Шевченка, диригував учительським хором. Тоді прозвучали його перші твори, зокрема "Ідіть" - композиція для чоловічого хору на слова Олександра Олеся. Композицію він підписав псевдонімом "Орест Тин".
З початком Першої світової війни Михайло Гайворонський вступив до лав Українських січових стрільців, брав участь у карпатських боях у сотні Василя Дідушка і керував хором січових стрільців. Він написав багато пісень на тексти, зокрема, Богдана Лепкого. Часто і сам писав поетичні твори.
Михайло Гайворонський є автором понад двох десятків стрілецьких пісень, зокрема "Їхав стрілець на війноньку", "За рідний край", "Ой, там при долині", "Йде січове військо". У 1916 р. вийшов збірник "Стрілецькі бойові пісні" ("З життя Українських Січових Стрільців") в обробці Михайла Гайворонського.
Після війни Михайло Гайворонський працював учителем співу в приватній жіночій школі сестер Василіянок у Львові. Тоді в його обробці вийшло сім випусків українських пісень. Поклав на музику "Садок вишневий" на слова Тараса Шевченка, керував хором "Боян". Але матеріальне становище митця було важким і в 1923 р. Михайло Гайвоврнський виїхав до США. У Нью-Йорку разом з Романом Придаткевичем заснував консерваторію. Одночасно він відвідував лекції в Колумбійському університеті. У 1930 р. у М. Гайворонського загострився туберкульоз, який набув ще в роки Першої світової війни, але він використовував найменші можливості для творчості.
Михайло Гайворонський організував Український інструментальний оркестр, яким керував до 1936 р., а також об’єднаний хор зі співаків семи навколишніх церков.
У 1933 р. він видав композиції до українських пісень "Полісся", у 1936 р. опублікував працю "Наша музика в Америці". Особливо плідним для композитора був 1938 рік. Інструментальні твори М.Гайворонського - це скрипкова сюїта "Гавот" (на ритм гуцульського "Кругляка"), "Менует" (на мотив лемківської "Вечіркові пісні"), "Соната", "Думка", "Серенада" (усі для скрипки з фортепіано). Михайло Гайворонський написав багато цікавих камерних інструментальних творів: "Струнний квартет", "Різдвяна гуцульська сюїта", "Прелюдія і фуга для струнного тріо", цикл композицій на слова Лесі Українки, колядки та інші твори, в яких інтонаційним джерелом завжди був фольклор рідного краю.
Останні твори Михайла Гайворонського були переважно хорові. Життя видатного композитора, скрипаля, громадського діяча обірвалося на 57-му році. Помер митець у Нью-Йорку, де й похований.
До 100-річчя від дня народження Михайла Гайворонського в його рідних Заліщиках встановили погруддя біля музичної школи. Іменем видатного митця назвали вулицю.
Але хіба ж лише у Залішиках повинна бути вшанована пам'ять видатного митця.

Немає коментарів:

Дописати коментар