Євген Адамцевич

 На фото - роменський сліпий бандурист Євген Адамцевич

АВТОР ЗАПОРІЗЬКОГО МАРШУ. Так-так...

У мене болить серце, коли я дивлюся на цю фотографию.

Мені здавалося, що автором цієї дійсно величної музики повинен бути поважний композитор на кшталт Миколи Лисенка.

Євген Олександрович прожив важке життя. Із спогадів:

"На початку 1930-х, у розпал колективізації, Євген Адамцевич склав пісню, яка починалася так:

Чом на серці у мене журба?

В центрі міста велика тюрма,

А в тюрмі тій сидить "сіль землі",

Ті, що зараз їх звуть "куркулі"...

За цю пісню начальник Роменського НКВС бив кобзаря, грюкав наганом по столу й репетував: "Я из тебя, слепого черта, зрячего сделаю! Ты что поёшь, кого воспеваешь?" – пише в спогадах Данило Кулиняк. – Гарна була пісня, я її не раз слухав – сумна і сувора. І били Євгена Олександровича, і за місто вивозили, й там його, незрячого, в яру взимку кидали, а бандуру трощили".

Запорізький марш!!!

А марш був заборонений в СРСР!

Здавалося б, це - музика без тексту, а що може бути кримінального в музиці?

Марш був створений в 1926 році. Я пишу - був створений, тому що сам Євген Олександрович завжди наполягав, що не він автор музики:

"Тепер відносно Запорізького маршу. 1926 року я почув мелодію, Перша частина від кобзаря Положая Івана Кириловича, другу частину - мажорну, сам склав, і з'єднавши до купи, дав назву Запорізького маршу"

І все ж, Адамцевичу на той момент було всього 23 роки!

А публічно Євген Адамцевич зіграв Запорізький Марш тільки через 43 роки (в 1969) в Київському театрі опери та балету. І був абсолютно приголомшуючий успіх!

Віктор Гуцал, диригент Київського оркестру народних інструментів, зробив абсолютно геніальну оркестровку.

І все б добре, але в 1974 році Марш в Великому театрі почув товариш Суслов, головний ідеолог КПРС.

І Марш заборонили, як такий, що не викликає РАДЯНСЬКИХ патріотичних почуттів!

Віктора Гуцала звільнили з оркестру, записи наказали розмагнітити.

І заборона тривала до тих пір, поки всі ці грьобані ідеологи не повмирали.

Може хтось хоче в совок, а я - ні!

Subbotina Oksana