Тартак - Мене Вже Немає

Я загинув у битві, я уже вбитий, Довкола мене тіла ворогів. Я пішов незборимим, грюкнув дверима, Я за собою не лишив боргів... Ще на останок побачив світанок, Сонячний промінь і краплю роси. Життя прожив гідно, хоч, може, й не видно, Та я не боявся, не нив, не просив... Приспів: Мене вже немає!.. А вітер розносить мене по землі... Мене вже немає!.. Я знаю секрети великі й малі... Мене вже немає!.. Поряд зі мною літають орли... Мене вже немає!.. Але важливо, щоб ви всі були!.. А мене вже немає... Я втрапив у скруту, я випив отруту, Мене пригостив мій нібито друг. Я звав його братом, латав його втрати, Тягнув із проваль, лікував від недуг. А він мене зрадив, а він мене радо Підвів під удар балістичних ракет. І от я вмираю, прямую до раю, А він починає святковий бенкет. Приспів. В минулому часі я їхав по трасі, Якою до того їздив не раз. Поводився чемно та, мабуть, даремно - Мене протаранив нечемний КамАЗ. І всі мої плани - манливі омани, Бо сталося те, чого я не хотів. На телеканалі святкують деталі, А я вирушаю до інших світів... Приспів