Присвячується тисячам нескорених українців, яких радянська влада депортувала на Сибір.
Десятки тисяч зруйнованих доль.
Не забудемо і не пробачимо...
Рушив потяг в далеку дорогу,
Сколихнувсь вагон і помчав,
І останній я раз подивився
На те все, що так вірно кохав.
Сколихнувсь вагон і помчав,
І останній я раз подивився
На те все, що так вірно кохав.
Ти сумна на пероні стояла,
Вітер чубом твоїм колихав,
На очах в тебе сльози тремтіли,
Ти ридала, я тяжко зітхав.
Вітер чубом твоїм колихав,
На очах в тебе сльози тремтіли,
Ти ридала, я тяжко зітхав.
І коли я сиджу в самотині,
Пригадалися знову мені
Звук гітари і місячні ночі,
Поцілунки гарячі твої
Пригадалися знову мені
Звук гітари і місячні ночі,
Поцілунки гарячі твої
Немає коментарів:
Дописати коментар