Валентин Дьяконов и Самоцветы - Верба

Для тих, хто пам’ятає, як українську вербу оспівували на початку 1970-их. Повсюдно і без акценту. «А верба над грай–водою — Наша пісня, наша доля. Хай завжди мене верба Та й додому поверта…»

Юрій Рибчинський: "Не раз траплялися випадки, коли зверхність росіян зашкалювала, вони казали, що не розуміють нашої мови. Це парадокс: не треба бути філологом чи поліглотом, це треба не мати слуху, щоб не зрозуміти українську пісню, від народної — до сучасної».

«Верба» була написана під впливом «Червоної рути». Хоча композитор Едуард Ханок тоді ще не був знайомий з Володимиром Івасюком, уже згодом вони відносно здружилися, але всі на той час в Союзі хотіли писати українською мовою.

«Одна з найприємніших сторінок мого життя пов’язана з Івасюком. Володя завжди залишався песимістичним оптимістом. У нього кровоточило щось, — вважає Едуард Ханок. — У 1975 році ми з Володимиром Мулявіним їхали в Трускавець лікуватися. Зупинилися у Львові, у Володі Івасюка. Через тиждень довелося звідтіля втікати, адже «Мулю» так «гостинно» зустріли, що можна було взагалі «коньки» відкинути. Володя був великодушною і гостинною людиною. Слава і популярність — страшна річ, і не кожен може проти неї вистояти і не зламатися. Мені це вдалося з допомогою сторонніх людей, Івасюкові не пощастило. Це був молодий самородок. Мені донині шкода однієї речі — те, що він вступив у консерваторію. Для Богом обдарованих студентів у вузах необхідні спеціальні програми. Я ще тоді розумів, що консерваторія зіпсує Володю, він надто чесно до неї підійшов. Та долі не обминеш... З Юрою Рибчинським «Вербу» ми написали чисто випадково. Час підтвердив, що з того, що ми з ним пізніше писали, нічого путнього не народилося. Ось так є. Мені давали багато українських текстів, але, знову ж, несумісність з авторами не давала ніякого розвитку. З кінця 1967–го жив у Кривому Розі, а потім — у Дніпропетровську, і,звичайно ж, хотілося щось написати українською. Ось так мені пощастило на вдалий вірш Юрія Рибчинського. Народився милозвучний шлягер»

.

Валентин Дьяконов и Самоцветы - Верба

Верба

(Біля млина калина)

Слова: Юрій Рибчинський Музика: Едуард Хано

Біля млина калина,
Біля ставу верба.
Біля тину дівчина,
Біля серця журба.
Та калина чарівна
І вночі не заснеш.
Та дівчина царівна,
Що чекає тебе.

Приспів:
   А верба понад водою,
   Наша пісня, наша доля.
   Хай завжди мене верба  |
   Та й додому поверта.   |(2)

Розквітає калина,
Зеленіє верба.
Твоя пісня прилине
І зникає журба.
Знов калина чарує
Мої сонячні дні.
Знов дівчина дарує
Своє серце тобі.

Приспів:
   А верба понад водою,
   Молодіє наче доля.
   Хай завжди мене верба  |
   Та й додому поверта.   |(2)

Знов калина чарує
Мої сонячні дні.
Знов дівчина дарує
Своє серце тобі.

Приспів:
   А верба понад водою,
   Молодіє наче доля.
   Хай завжди мене верба  |
   Та й додому поверта.   |(n)