Останній дзвінок (МІНУС КАРАОКЕ)

Лончина Ірина

ОСТАННІЙ ДЗВІНОК

Ось і закінчився рік,

Зі школою прощаємось ми,

Чом же найкращі шкільні

Дні відлітають у сни.

Згадуєм перший урок,

Мудрі поради й слова

Що відкривали нам світ,

Вели у простір життя.

Школо моя, ти прощавай, не забувай.

Як перший раз ми увійшли в цей клас.

Школо моя, вчителю мій, ти пригадай.

Радість і сум допитливих цих очей.

Плаче останній дзвінок,

Бо не покличе вже нас

На незабутній урок

В сонячний радісний клас.

Сумно зітхає верба,

Поруч батьки, вчителі

Серце щемить, а в душі

Ми ще як ті школярі.

Школо моя, ти прощавай, не забувай

Як в перший раз ми увійшли в цей клас.

Школо моя, вчителю мій, ти пригадай

Радість і сум допитливих цих очей.

Сльози блищать на очах

Як нас хвилюють слова,

Бо усвідомлюєм ми

Що вже прощатись пора.

Доля заплутає нас, у лабіринтах життя.

Але ми вірим у те,

Що світле у нас майбуття.

Школо моя, ти прощавай, не забувай

Як в перший раз ми увійшли в цей клас.

Школо моя, вчителю мій, ти пригадай

Радість і сум допитливих цих очей