Дякую колеги за активність та коментарі до мого «анонімного» допису. Так, я той, що мріє стати дідусем.
Зовсім інша картинка, коли досвід перемножений на емоції.
Вибачте…
Щодо анонімності: прізвище автора часто заважає - крен або в +, або в -.
Тепер всерйоз.
«45% вчителів не розуміє в чому суть НУШ». Тривога «реформаторів».
Деякі з освітніх аналітиків вважають, що і не повинні розуміти того, чого не існує.
Не погоджуюсь. Воно існує, але загорнуте в крикливу мішуру та лушпиння. Словоблудам з «педагогічної богеми» теж потрібно харчуватись.
Деякі розуміють, що потрібно, але не в рамках розрекламованої абревіатури, а просто з позиції здорового глузду.
Розуміє Віктор Громовий, розуміє Володимир Бєлий, розуміє Олена Князєва…
Майже в кожному дописі чи коментарі пояснюють, роз’яснюють, шліфують, просвітлюють…
Не розуміють в МОН, не розуміє пані Гриневич, не розуміє пан Оксен, не розуміє Сергій Бабак, а повинні розуміти ВСІ і вчителі особливо.
Пояснюю на пальцях… По пунктам.
1. Нова українська школа (жахливо невдале словосполучення, яке фантастично завищує очікування) - це НЕ про реформу початкової чи базової школи.
2. Це про перехід до профільної моделі школи в старшій ланціза умови здобуття повної загальної середньої освіти. Це про диференціацію та поступовий відхід від УНІФІКОВАНОЇ старшої школи, від УНІФІКОВАНИХ програм старшої школи, від загальних енциклопедичних знань за принципом надлишкової дріб’язкової конкретики та деталізації до енциклопедичності за загальними світоглядними принципами та компетенціями для певного функціоналу, це про врахування вікових, психологічних, фізіологічних, мотиваційних, соціальних особливостей та чинників для учня СТАРШОЇ школи.
ЦЕ ТРЕТЯ МОДЕЛЬ В ЕВОЛЮЦІЇ МАСОВОЇ ШКОЛИ.
3. Це НЕ ВИМОГА ЧАСУ, а вимога ЄС для вступу країни до Союзу.
Вимогою часу вона була б рівно 50 років назад. І якщо б в Союзі не було подвійних стандартів, тотальної брехні та дикунської «СТАТУСНОСТІ», то на раз цю реформу було б реалізувати при запровадженні БЕЗКОШТОВНОЇ, ОБОВ’ЯЗКОВОЇ, ПОВНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ з 1973 року. Для цього тільки назвати декілька аксіоматичних речей: 1. Всі діти різні як за генетичними, анатомо-фізіологічними так і психологічно-когнітивними здібностями, 2. Не всі талановиті, 3. Не всім потрібна надскладна, уніфікована, політехнічна освіта., 4. Програми і тривалість навчання в старшій ланці середньої школі можуть бути різними, 5. Є різні типи закладів для отримання повної загальної освіти, які враховують як когнітивні та інші індивідуальні особливості розвитку, так і отриманні об’єми знань та навичків для успішного виконання функціоналу, досягнення комфортного індивідуального успіху, 6. Є можливість взаємопереходів від одного до іншого типу закладу при успішному завершенні попереднього, 7. Є конкурсний відбір до технікумів(фахових училищ) і жорсткий конкурсний відбір до 9-10 класу середньої школи (не більше 15% випускників 9 класу), після яких, як і після технікумів – жорсткий та справедливий конкурс до ВУЗів. Але ж як бути з показниками, лозунгами, деклараціями, гігантоманією? Я якось мало уявляю, що в ті часи сини директорів радгоспів масово ставали трактористами, а доні директорів машбудзаводів чи партійної номенклатури - малярами, шевцями чи штукатурами.
А далі тільки модернізація матеріально - технічного забезпечення, навчальних планів, профільних і базових програм, подовження тривалості навчання в технікумах та ПТУ до 5 років, в новостворених академічних ліцеях до трьох і поступовий перехід до реформи початкової та базової середньої школи для впровадження адаптивної школи. І моніторинг, моніторинг, моніторинг…
4. Реформа початкової і базової середньої школи – то реалізація в межах четвертої моделі школи (адаптивна школа). Коли не учень пристосовується до умов, запропонованих державою, а держава пристосовує умови під індивідуальний розвиток учня, під зону його найближчого розвитку. МОН ви про Виготського чули? Це перехід від віртуальності педагогічної ефективності і мотивації до навчання через СТРАХ, до педологічних досліджень і мотивації через позитивний досвід, задоволення від розуміння та осмислення певної дози інформації та ІНДИВІДУАЛЬНОГО УСПІХУ.
«А що може змінитись в початковій школі ?», - з подивом запитують мене вчителі початківці. Читаю коментарі. «Немає читанки», вона то є, тільки особлива. Діти пишуть олівцем, щоб стирати, те що не сподобається. А як порівняти потім те, що не сподобалось, з тим що сподобалось? Дослідження були? Чи знову декларації? Для шестирічної дитини, в якої хрящова тканина кисті не в повній мірі замінилась кістковою - що ручка, що олівець. Ви каліграфічні творіння 7-8 класників бачили? В Японії вас змусили підмітати вулиці за такі новели, а в Китаї просто розстріляли як диверсантів. Жартую.
«Дебільна система оцінювання». Якщо без лушпиння - така як раніше - 4 бальна. Початковий-2, середній - 3, достатній- 4, високий -5. Прогрес!!!! Так компетентнісний підхід! Наскрізні лінії та вміння! Ви серйозно? При уніфікованій програмі?
Ліліє Михайлівно, що змінилося в початковій школі? Мета, зміст, форми, методи, засоби?
Точно! 1 млрд. на учнівські столики, іграшки з яскравими токсичними фарбами, щоб картинка яскравіша в соцмережах, мультимедійки, різні вісюльки для уроку - фестивалю. Але як це впливає на мету і зміст освітнього процесу?
Оце і все ? Так це називається модернізація матеріально - технічної бази, а не реформа і це обов’язок засновника, а не директора чи вчителя школи.
Ой, забув ще наскрізні вміння.
Діяльність, починаючи з 1 класу, для формування вільної креативної особистості: читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно й письмово; критичне та системне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; творчість; ініціативність; вміння конструктивно керувати емоціями; вміння оцінювати ризики та приймати рішення; вміння розв'язувати проблеми; здатність співпрацювати з іншими людьми.
Цікаво: чи перевіряється рівень їх сформованості після 4 класу? Для прикладу: критичне та системне мислення - сформоване на високому рівні; здатність логічно обґрунтовувати позицію - на достатньому. Вчителі напишіть в коментарях. Я не вірю, що може бути таке дно. Чи пробивається?
5. НУШ - це дитя, яке можливо і отримало благословення від Гриневич, але це не аналог «фінської школи». Фінська – це за ознакою громадянства країни, а за типом моделі – АДАПТИВНА. Порівнювати їх з сучасною українською все - одно, що планетарні системи різних галактик без належного інструментарію.
Поки Україна не започаткує курикулярний принцип освіти - це справа абсолютної безнадії.
Фіни більше трьох десятків років в перманентній реформі, усвідомлюючи правильність напрямків реформування. А ми? Ми в другій. Розумієте? В другій, в ДРУГІЙ!!! В моделі, де просто жахлива демотивація та відчуження від освітнього процесу і учнів, і педагогів, де бажане видається за дійсне, де вчитель не авторитет ні для учнів, ні для батьків, ні для адміністрації чи контролюючих інституцій, ні для суспільства в цілому. Він не ВЧИТЕЛЬ, він надавач освітніх послуг, які ієрархально - як надання послуг з прибирання вулиць чи миття автомобілів, а тому ці послуги за копійки і посадовий оклад вчителя вищої категорії на 1000гр менше мінімальної зарплати (це жерсть, про себе вимовляю ненормативною), і професія у нього не професія, а стан душі.
І вина на ньому за все, бо він не читає книжок( Інна Совсун), він не розуміється в реформах(Лілія Гриневич), він запоров реформу НУШ(Оксен Лісовий). Він раб в постійній гонитві та конкурентній боротьбі за рейтинги особисті та загальношкільні, за честь школи, району чи області в проведених змаганнях, фестивалях, олімпіадах, конкурсах різних Лелек, Бобрів чи Кенгуру, за кількість медалістів, призерів предметних олімпіад, 200-бальних результатів ЗНО, кількості сертифікатів при підвищенні кваліфікації… З власного досвіду знаю: втикнув 10 «пір’їнок» як абориген у віночок на голові - герой, 20 - супергерой. Де тут учень? А ще його величність - показник у відсотках «ЯКІСТЬ ЗНАНЬ». Хто це придумав? Якість є завжди, тільки вона завжди різна і не визначається відсотком учнів на достатньому та високому рівнях. Вчителі завжди завищували і будуть завищувати цей показник, бо відсутній валідний інструментарій для поточного, тематичного та семестрового оцінювання. Викиньте цей не тільки аморальний, але й злочинний показник з вжитку.
Ми від фінів (в ракурсі реформування освіти) відстаємо років на 30 мінімум.
6. Наостанок і основне. Чому Олена Володимирівна вже не промовляє – кричить «СИТО», «СИТО», «СИТО»!!!! Бо вона знає, що МОН років на 10 відтягнув впровадження профілізацію старшої школи.
З цього і потрібно було починати: лаконічно, доступно, оптимально, раціонально. Без галасу та претензій. І витрачати мільярди…
1. 2008 рік обов’язкове ЗНО для випускників за курс повної середньої школи
2. Концепція профільного навчання (2013 рік).
3. Пробне добровільне ЗНО за курс базової середньої школи (апробація та шліфування на рівні предметного НМТ для кожного з визначених профілів, тестів на рівень когнітивних здібностей) (2014- 2027 рік)
4. Закон Про освіту, Про повну загальну середню освіту, Розпорядження КМУ, Положення Про академічний ліцей, Про професійний ліцей, Про пансіон, Про утворення, реорганізацію, перепрофілювання та ліквідацію закладів освіти, Стандарт профільної школи, навчальні плани профільної школи, профільні предметні програми(2016-2021 рік)
5. Узагальнення досвіду найкращих профільних закладів освіти за результатами ЗНО щодо умов профілізації навчання(зустрічі, семінари, круглі столи, вебінари …тільки не панелі та не теревені. Дякую пану Віктору Громовому) (2016-2021 рік)
6. Мапа експериментальних академічних ліцеїв. Пілотні проекти в них з 3-річною старшою школою та з відбором через апробоване ЗНО за курс базової середньої школи випускників 9 класів. Повна модернізація матеріально – технічної бази, створення Пансіонів, забезпечення логістичних маршрутів для цих закладів освіти, (2021-2026 рік)
7. Навчання для засновників академічних ліцеїв щодо механізмів, порядку, строків, забезпечення матеріально - технічної бази, заснування, перепрофілювання закладів освіти(2016- 2024 рік)
8. Створення ЯКІСНОЇ загальнонаціональної платформи дистанційної освіти профільної школи(10-12 класи академічних ліцеїв) Це повноцінно записані уроки з учнями в аудиторіях професійною апаратурою відповідно до програми та типології уроків, як візуалізація МІНІМУМУдля навчання колег профільної школи командами найкращих вчителів, методистів та науковців.(2021- 2026 роки)
9. Повна модернізація та реформа професійної(професійно – технічної) освіти(2017-2027 роки)
10. Створення раціонально обґрунтованої мапи академічних ліцеїв, пошук, підбір та навчання директорів та педагогів для профільних дисциплін, відкриття профільних класів( груп) для отримання досвіду профільного навчання в рамках 11річної школи( 2017- 2026 рік)
11. Узагальнення досвіду пілотних проектів щодо профілізації старшої школи(2024-2027 роки).
12. Зміна формульного методу розподілення освітньої субвенції(2021-2025 рік)
13. Перепрофілювання та реорганізація закладів освіти за новим законодавством про освіту в законний спосіб( 2025- 2027 роки).
14. …. Дякую за продовження.
Чи є кошти? Є. Навіть, не сумнівайтесь. Кожного року залишки освітньої субвенції 3-4 млрд.гривень.
Де гроші МОН?
Цей допис є власним баченням певної проблеми, «есть весьма противоречивым» і таким, шо не претендує на істину в останній інстанції. Дякую всім, хто дочитав до кінця.
Немає коментарів:
Дописати коментар