Наказ МОН №2456 "Про заборону надання фотозвітів...".
А після прочитання назви, я прокинувся.
А ви знаєте, що у деяких(багатьох?!) школах давно вже створено постановчі групи для виготовлення фотозвітів?!
Діти-фотомоделі там уже настільки вимуштрувані, що не тільки вміють "замилити очі" будь-яким перевіряльникам, а навіть "професійно" дають інтерв'ю про непроведені "заходи" місцевим каналам ТВ. Реквізит теж заготовлений на всі випадки життя.
Фотозвітувальний конвеєр працює ледь не щодня: 5 хвилин і легко зображається будь-яка картинка!
Я чудово розумію чому мої колеги змушені робити ось цей "цирк на дроті". Вони кажуть у виправдання: якщо проводити все, що спускають зверху, коли ж вчитись?!
Люди просто намагаються не витрачати пару нашого освітнього потягу у свисток…
Начальники теж здогадуються, що фоточки у більшості випадків спеціально зроблені заради створення "гарної картинки" здобутків. Та начальникам теж треба лише гарно відзвітувати іншим начальникам... Тому колообіг імітації не припиняється.
Мабуть, нікому не треба доводити, яку заподіює морально-психологічну шкоду і як б’є по ціннісній сфері така практика.
Сам колись був залучений до створення удаваної шкільної реальності.
Моя перша зустріч із тележурналістами трапилась у 7 класі. До Новопразької школи приїхала знімальна група обласного телебачення, щоб склепати пропагандистський фільм про шкільну виробничу бригаду.
За добровільно-примусовим принципом відібрали презентабельних учнів, які мали грати роль активістів-виробничників, націлених на колгосп.
Заздалегідь роздали слова і разів десять перевірили як ми їх вивчили на пам’ять. Досі пам’ятаю перший рядок зі свого «інтерв’ю»: у нас усе як у колгоспі, все як у дорослих!
Тьху! Ту програму навіть не дивився… Якщо вона віднайдеться десь в архівах обласного ТВ, не вірте жодному слову.
Тепер ви розумієте, чому я зі шкільного дитинства, м’яко кажучи, не ідеалізую наших журналістів і ненавиджу показуху в школі.
Відгомін радянщини усе ще підриває ментальну основу для реальних освітніх реформ.
Людмила Поліщук
Віктор Громовий
Коли готую якийсь захід, то часу немає, хвилювання не дає навіть подумати про якісь звіти!
Користуюся тим, що хтось зніме для себе. А от чужі заходи люблю сфоткати, обдумати, похвалити. Навіть уявити не можу якусь постановку, крім своїх виплеканих сценаріїв, п'єсок!
Olga Mitrovci
А виховання доброчесності?
Віктор Громовий
До та після. Одна кімната.
Olga Mitrovci Фотозвіт про це теж легко зроблять.
Обстріляли дитячий садок в прифронтовій Станиці Луганській. Виявляється, «челенджі», прапорці і «поїзд єдності» не спинили російські війська!
Обстріляні російськими терористами Вербовський ліцей, дитячий садок у Станиці Луганській, залізнична станція, лише за ранок 29 обстрілів з боку окупованих Росією територій. А тепер уявіть, не дай Боже, що за наказом (як учора це було) вивести дітей та персонал для фото-відео звітів співати гімн для його особисто вигаданого свято єдінєнія.
Страшно подумати, що могло бути.
Українці чекають від влади не флеш-мобів, а чіткого плану оборони держави!
Немає коментарів:
Дописати коментар