В особі А. Веделя українська духовна музична культура досягла зоряних висот. Понад 30 духовних концертів, дві Літургії, “ Всеношна ” , 40 окремих хорів і вокальних тріо на канонічні тексти – це лише те, що відомо на сьогодні з творчого доробку митця.
Вершин композиторської майстерності Ведель досяг у жанрі духовного концерту. Його ім’я завжди згадується разом з іменами Максима Березовського і Дмитра Бортнянського. Всі вони українці за походженням. Однак лише життєвий шлях А. Веделя повною мірою пов’язаний, з Україною.
Композитор жив в епоху складних і здебільшого трагічних історичних перетворень, це був період царювання Катерини II та Павла І, коли українські землі, як і українська церква, остаточно втратили свої автономні права . В 1764 році було ліквідовано гетьманство, в 1775 році зруйновано Запорізьку Січ, в 1783 році юридично запроваджено кріпацтво в Україні. Не менш драматичною, сповненою трагічних подій, фатальних обставин була і доля такої неординарної особистості, як А. Ведель. Як писав видатний композитор і хоровий диригент Олександр Кошиць: “ Вогнистим метеором промайнув над Україною талант Веделя, полишивши загадку психологам і тайну біографам... ” .
Артемій Лук’янович Ведель (справжнє прізвище – Ведельський) народився в 1767 році (за іншими даними – в 1770, 1772) в київській міщанській родині. Батько був різьбярем київського іконописного цеху. Родина мана свій будинок і садибу на Подолі біля колишнього Хрещатого яру. Відомо, що здібного до співів Артема в 9-річному віці батьки віддала на навчання до Києво-Могилянської академії. За 12 років навчання Ведель здобув хорошу гуманітарну освіту, в тому числі й музичну. Він гарно співав, грав на скрипці, тому в оркестрі виконував провідні партії, тенор був справжньою окрасою академічного хору.
Згодом Веделю довірили керування хором, звучання якого молодий музикант довів до високого мистецького рівня. Навчання в академії сприяло й особистісному розвитку майбутнього митця, світогляд якого формується в дусі гуманістичних ідей Просвітництва. Ведель вивчає праці найкращих представників української філософської школи С. Яворського, Ф. Прокоповича, М. Козачинського, Г. Кониського...
Захоплюється творами Г. Сковороди – в них особлива філософія, особлива життєва мудрість, вони вчать доброті й любові до людей, вчать співчувати чужій біді, керуватися у житті власним сумлінням.
Вершин композиторської майстерності Ведель досяг у жанрі духовного концерту. Його ім’я завжди згадується разом з іменами Максима Березовського і Дмитра Бортнянського. Всі вони українці за походженням. Однак лише життєвий шлях А. Веделя повною мірою пов’язаний, з Україною.
Композитор жив в епоху складних і здебільшого трагічних історичних перетворень, це був період царювання Катерини II та Павла І, коли українські землі, як і українська церква, остаточно втратили свої автономні права . В 1764 році було ліквідовано гетьманство, в 1775 році зруйновано Запорізьку Січ, в 1783 році юридично запроваджено кріпацтво в Україні. Не менш драматичною, сповненою трагічних подій, фатальних обставин була і доля такої неординарної особистості, як А. Ведель. Як писав видатний композитор і хоровий диригент Олександр Кошиць: “ Вогнистим метеором промайнув над Україною талант Веделя, полишивши загадку психологам і тайну біографам... ” .
Артемій Лук’янович Ведель (справжнє прізвище – Ведельський) народився в 1767 році (за іншими даними – в 1770, 1772) в київській міщанській родині. Батько був різьбярем київського іконописного цеху. Родина мана свій будинок і садибу на Подолі біля колишнього Хрещатого яру. Відомо, що здібного до співів Артема в 9-річному віці батьки віддала на навчання до Києво-Могилянської академії. За 12 років навчання Ведель здобув хорошу гуманітарну освіту, в тому числі й музичну. Він гарно співав, грав на скрипці, тому в оркестрі виконував провідні партії, тенор був справжньою окрасою академічного хору.Згодом Веделю довірили керування хором, звучання якого молодий музикант довів до високого мистецького рівня. Навчання в академії сприяло й особистісному розвитку майбутнього митця, світогляд якого формується в дусі гуманістичних ідей Просвітництва. Ведель вивчає праці найкращих представників української філософської школи С. Яворського, Ф. Прокоповича, М. Козачинського, Г. Кониського...
Захоплюється творами Г. Сковороди – в них особлива філософія, особлива життєва мудрість, вони вчать доброті й любові до людей, вчать співчувати чужій біді, керуватися у житті власним сумлінням.
Немає коментарів:
Дописати коментар