Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив український народ. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України там знаходиться близько 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.
Захоплені відгуки про українські народні пісні висловлювали відомі іноземні діячі науки та культури, зокрема, німці Й. Гердер і Ф. Боденштедт, англієць В. Морфіл, француз А. Рамбо, італієць Д. Чамполі, американка Т. Робінсон (Тальві).
Так, наприклад, у 1845 році німецький поет Фридрих Боденштедт у народознавчій книзі "Поетична Україна" авторитетно заявив: "У жодній країні дерево народної поезії не зродило таких величавих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні... Справді, народ, що міг співати такі пісні й любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи...".
А ось що казав про це класик російської літератури Олексій Толстой: "Никакой другой народ не проявил себя в песнях так ярко и красиво, как народ украинский". Цю ж думку розвиває і поляк Адам Міцкевич: "Украинская песня - святая скрижаль, которую народ оберегает, как свое закаленное оружие. Из этой скрижали каждое поколение черпает необходимые духовные ценности, которые веками ложились в основу морали".
Видатний культурний і просвітницький діяч радянського періоду Анатолій Луначарський писав: "Украинская музыка и песня - самая пышная ветвь на древе мирового народного творчества". Що стосується перспектив розвитку культури українського народу, то Луначарський, який виріс в Україні, який знав і любив українську культуру, стверджував: "От самостоятельного культурного развития украинского народа можно ждать самых отрадных результатов, ибо нет никакого сомнения в том, что это одна из даровитейших ветвей славянского древа... Мне кажется, что природа и историческая судьба создали для украинского народа важные предпосылки для культуры высокой и оригинальной".
Для українця ці слова звучать цілком природно, не потрібно напружуватися, щоб зрозуміти, про що йде мова. Незважаючи на неволю, в якій перебувала українська нація протягом декількох століть, завдяки невичерпності її духовних першоджерел пісня наповнювала суспільні настрої духовною силою віри в краще життя, мобілізувала народний дух на кардинальні звершення.
Захоплені відгуки про українські народні пісні висловлювали відомі іноземні діячі науки та культури, зокрема, німці Й. Гердер і Ф. Боденштедт, англієць В. Морфіл, француз А. Рамбо, італієць Д. Чамполі, американка Т. Робінсон (Тальві).
Так, наприклад, у 1845 році німецький поет Фридрих Боденштедт у народознавчій книзі "Поетична Україна" авторитетно заявив: "У жодній країні дерево народної поезії не зродило таких величавих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні... Справді, народ, що міг співати такі пісні й любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи...".
А ось що казав про це класик російської літератури Олексій Толстой: "Никакой другой народ не проявил себя в песнях так ярко и красиво, как народ украинский". Цю ж думку розвиває і поляк Адам Міцкевич: "Украинская песня - святая скрижаль, которую народ оберегает, как свое закаленное оружие. Из этой скрижали каждое поколение черпает необходимые духовные ценности, которые веками ложились в основу морали".
Видатний культурний і просвітницький діяч радянського періоду Анатолій Луначарський писав: "Украинская музыка и песня - самая пышная ветвь на древе мирового народного творчества". Що стосується перспектив розвитку культури українського народу, то Луначарський, який виріс в Україні, який знав і любив українську культуру, стверджував: "От самостоятельного культурного развития украинского народа можно ждать самых отрадных результатов, ибо нет никакого сомнения в том, что это одна из даровитейших ветвей славянского древа... Мне кажется, что природа и историческая судьба создали для украинского народа важные предпосылки для культуры высокой и оригинальной".
Для українця ці слова звучать цілком природно, не потрібно напружуватися, щоб зрозуміти, про що йде мова. Незважаючи на неволю, в якій перебувала українська нація протягом декількох століть, завдяки невичерпності її духовних першоджерел пісня наповнювала суспільні настрої духовною силою віри в краще життя, мобілізувала народний дух на кардинальні звершення.
Отож мав рацію академік Микола Жулинський, коли сказав, що "така гармонія тексту і мелодії, яку виражає українська народна пісня, - планетарна естетична рідкість". Яка виразна оцінка! І далі своє захоплення він висловив такими словами: "Це свідчить про обдарованість українців - творців і носіїв унікального народного мелосу".
До речі, мало хто знає, що перша в світі пісня, яка пролунала в космосі, була українською! 12 серпня 1962 року перший український космонавт Павло Попович на прохання конструктора Сергія Корольова заспівав українську пісню "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю". Мабуть більш доречної пісні годі було й шукати.
Скільки ж пісень створив наш народ? Відома шанувальниця української народної пісенної творчості, педагог Людмила Нестругіна з Черкащини вважає, що "принаймні 500 000". Їх повне видання, за її підрахунками, "охопило б, ймовірно, 200 томів по 1 000 сторінок кожен". Жодна інша нація в світі не може похвалитися такою кількістю мелодійних, задушевних, ліричних і героїчних пісень, якими милується весь світ, від яких приходять у захват видатні зарубіжні композитори, письменники, поети. Тож не випадково до витоків української народної пісні зверталися такі добре відомі в музичному світі композитори, як Бах, Брамс, Вебер, Гайдн, Глинка, Дворжак, Ліст, Моцарт, Чайковський, Шопен, Шуберт та інші.
Давши людству народну пісню з таким багатим ідейно-духовним потенціалом, українці прокладали шлях до його душі. В українських піснях стільки емоційного вогню, образного блиску, чарівної мелодійності, що просто дух захоплює. На такий пісенний спів відгукуються найтонші та найніжніші струни людської душі. Цим українці внесли вагомий внесок у збагачення духовності та підвищення моральних якостей людства.
Немає коментарів:
Дописати коментар