Як бути Сантою

Вчителька історії Техасу Леслі Раш написала про те, як її сім'я казала правду про Санту протягом поколі І цей метод настільки чудовий, що ним хочеться поділитися з усіма.

- Коли дитині виповнюється шість або сім років і ви помічаєте його перші сумніви щодо Санти, це означає, що він готовий.

Зазвичай я беру їх в кафе і, замовивши, кажу промову: "Ви точно сильно виросли цього року. І ти не тільки став вищим, я бачу, що твоє серце також стало більшим. І ти вже достатньо виріс, щоб стати Сантою сам.

Ви, мабуть, помітили, що більшість Діда Мороза, яких ви бачите, - це люди, одягнені Дехто з твоїх друзів міг би сказати тобі, що його взагалі не існує.

Так думають багато дітей, тому що вони ще не готові бути Сантою. Але чи готові ви. "

(Спробуй мати таємничий голос)

Попросіть дитину обрати людину - наприклад, сусіда. Місія дитини полягає в тому, щоб таємно з'ясувати, що потрібно цій людині, а потім забезпечити її цим, загорнути в подарункову упаковку і доставити

І ніколи не розкривати, що він зробив. Бути Сантою - це не отримання схвалення - це самовіддане бажання віддати назад.

Мій старший син так обрав "Тьотку Відьму", яка живе на розі. Жінка дійсно вселила страх: навколо її будинку стояв паркан, і вона ніколи не дозволяла дітям заходити позаду неї грати в м'яч чи фрізбі. Вона кричала, щоб діти грали тихіше і все таке.

По дорозі до школи син помітив, що кожного ранку вона виходила на ганок босоніж пошті - і вирішила, що їй потрібні тапочки. Тож він повинен був бути шпигуном і ховатися в кущах, щоб зрозуміти приблизний розмір її ніг.

Коли ми отримали їй теплі капці, він розгорнув їх і поклав зверху веселого Різдва від Санти. Одного вечора після обіду він пішов до неї додому і впустив подарунок біля дверей.

Наступного ранку ми спостерігали, як вона виходить на ганок, забирає свій пакунок і прямує до будинку. Мій син був неймовірно схвильований, коли подивився, що сталося далі.

А наступного ранку ми побачили, як вона забирала пошту в теплих капцях. Син був повністю в ейфорії. Мені довелося нагадати йому, що НІХТО ніколи не повинен знати, що він зробив, інакше він не був би Сантою.

Протягом наступних кількох років він обирав багато людей для подарунків і завжди обирав для них унікальні, персоналізовані подарунки.

Один рік він ретельно почистив велосипед, змінив сідло і віддав його доньці нашого друга. Ці люди були дуже бідними. Ми запитали тата дівчинки, наскільки це буде доречно.

Вираз обличчя дівчини, коли вона побачила велосипед біля дому, не можна порівняти з радістю на обличчі мого сина.

Коли прийшов час розповісти молодшому синові все, старший захотів сам з ним поговорити. Тепер вони обидва чудові "дарувачі" і ніколи не відчували, що комусь брехали.

Адже їм відкрили секрет, як бути Сантою.

Автор: Леслі Раш