Як говорити з дітьми про інвалідність: поради МОЗ

 Діана Кречетова

Внаслідок війни в Україні зростає кількість людей з інвалідністю, тому дорослим слід пояснювати дітям, як спілкуватися з травмованими.

У Міністерстві охорони здоров'я на основі матеріалів "Довідника безбар’єрності", розробленого в межах ініціативи "Без бар’єрів" першої леді України Олени Зеленської, надали поради, як спілкуватися з дітьми на такі теми.

"Якщо вам необхідно поговорити з дитиною на цю тему, важливо передусім бути щирими, зважати на вік, стан та запит дитини, бути готовим до можливих запитань", – наголошують у відомстві.

Не бійтеся слова "інвалідність"

Передусім, важливо розуміти, що дитину можуть цікавити деталі, тож може бути багато додаткових запитань, однак не бійтеся вимовляти слово "інвалідність". При цьому варто насамперед говорити про людину, а не акцентувати увагу на її діагнозі або стані здоров'я. Замість слів "інвалід" вживайте вираз "людина з інвалідністю", замість "аутист" – "дитина з аутизмом" тощо.

Пам'ятайте: не знати відповідей на деякі питання – нормально, тож будьте чесними з дитиною і скажіть, що наразі у вас немає відповіді на те чи інше питання, однак ви обов'язково повернетесь до цієї теми трохи згодом.

Навчайте дітей бути толерантними

МОЗ радить не обтяжувати дітей енциклопедичними знаннями, адже місія батьків – навчити їх базових принципів толерантності та "вкласти" у голову розуміння того, що люди – різні і це нормально.

"Всі ми особливі по-своєму, тому дізнаватися особливості кожної людини, враховувати їх та пізнавати, як живуть інші люди – це важливо і неймовірно цікаво", – наголошують у відомстві.  

Повага та рівність важливіші за жалість

Батька варто пояснити дітям, що рівне та однакове ставлення до людей базується на повазі, а не на страху чи жалю. Важливо, щоб діти бачили в інших насамперед людину, яка потребує підтримки і розуміння. Підтримка – це вже розмова на рівних.

У МОЗ також навели ситуативний приклад, як розмовляти з дітьми:

"Дівчинка Таня має порушення слуху, це її відмінність, як от в тебе ластовиння на носі. Таня спілкується жестовою мовою і ти також можеш вивчити якісь фрази, щоби вона тебе зрозуміла, та ви могли з нею спілкуватися".

Безбар'єрність

Батькам варто пояснювати дітям, що відмінні риси у деяких людей не мають стати бар'єром у спілкуванні з ними. Зауважте, що це навпаки – можливість дізнатися щось корисне та нове.

Важливим є ставлення самих батьків до людей з інвалідністю. Якщо ваша дитина спілкується з такою людиною, не заважайте їй, не забороняйте, а допомагайте навчатися толерантного ставлення.

Читайте також: "Боюся, що тата вб'ють на війні". Як говорити з дитиною про страхи і допомогти сприйняти реальність

Не маніпулюйте здоров'ям дитини

У жодному разі не лякайте дитину інвалідністю, якщо вона бешкетує, коли ви хвилюєтеся, що вона може травмуватися. Це не лише може злякати дитину, але й сформувати негативне ставлення до дітей/людей з інвалідністю. Краще поясніть, що її поведінка може призвести до травми, і тоді їй буде боляче.

"Ні в якому разі не варто лякати її, використовуючи фрази типу: "з такою поведінкою станеш інвалідом і опинишся у візку". Це найгірше, що ви можете зробити", – підкреслили у МОЗ.

Пізнавайте інших людей разом з дітьми

На відміну від дорослих, діти менш схильні мислити стереотипами. Для того, аби дитину нічого не бентежило і не лякало, допоможіть їй дізнатися більше про людей з інвалідністю. Можете розповісти про речі, які полегшують їм життя: колісні крісла, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, жестову мову тощо.

"Головне правило – у розмові будьте максимально щирими. Це допоможе вам знайти потрібні слова та порозумітися", – підсумували у МОЗ. 

джерело