У ситуації сьогодення очікувати якісного розвитку сфери освіти наступного року не доводиться — не потонула б.
Під час повномасштабної війни всі раніше запроваджені реформи в освітній сфері завмерли. Якщо бути чесними насамперед перед собою, треба визнати, що нині вчителі хоч і тримають освітній фронт, проте роблять це сам на сам перед викликами сучасності завдяки власній силі, волі та відданості обраній професії, особливо під час воєнного стану.
І зарплати вчителям (Всеосвіта піднімала це питання раніше, — прим. ред.) — далеко не єдина проблема бюджету 2023 року. З центрального бюджету фінансується і Нова українська школа (НУШ), адже це стратегічна реформа уряду. Точніше, фінансувалася, адже у 2023 році на НУШ не передбачено жодних субвенцій, хоча вони були обов’язковою статтею щороку, починаючи з 2017 року.
Ця субвенція (1,5 млрд грн) зовсім невелика, але критична для підтримки реформи. Її відсутність означає, по-перше, що пріоритети МОН не лежать у напрямі продовження реформи. Якщо одну з ключових реформ у країні саботує те міністерство, яке має її впроваджувати, — це ненормально, — коментує Апострофу член комітету ВР з питань освіти Інна Совсун. НУШ планується фінансувати із залишків освітньої субвенції (звідки йде зарплата вчителям). Але чи з’являться ці залишки у «порізаному» бюджеті? Навряд чи. А що означатиме відсутність субвенції НУШ на практиці?
Що два роки діти, які пішли до 5-х класів НУШ цього року, а наступного підуть у 6-ті класи, навчатимуться без оновленого освітнього середовища. Тобто без техніки, меблів, обладнання, комп’ютерів для вчителів, інтерактивних дощок тощо. Друга проблема — субвенція НУШ передбачала кошти на навчання вчителів. Цього року навчання для предметників-вчителів НУШ було катастрофічно погано організовано. Я розумію, що цей рік зім’ятий через повномасштабне вторгнення, але ця реформа розпочалася у 2017 році, — зауважує Інна Совсун.
Вона наголошує що про те, що потрібно починати створювати нову категорію вчителів-предметників, було відомо не сьогодні чи вчора.
Безумовно, це негативно вплине на реформу. І питання не лише в грошах, хоча вони потрібні для підтримки реформи НУШ. Зараз в умовах війни різко знизилася увага до реформи НУШ і не робиться дуже багато речей, — пояснює освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Наприклад, не друкуються підручники. Це також стаття фінансування центрального бюджету. Але цього року п’ятикласники, які вперше мали розпочати навчання за стандартами НУШ, досі не отримали надруковані підручники. Так, у мережі є електронні версії, але при постійних відключеннях електроенергії користуватися ними стало проблематично. У 2023 році на друк підручників заплановано витратити близько 700 мільйонів гривень. Але наступного року підручники НУШ знадобляться не лише п’ятикласникам, а й шестикласникам. Чи з’являться вони — ще одне велике питання.
Аналізуючи вже затверджений бюджет, можу сказати, що освіта в ньому явно не на перших ролях. Це зрозуміло, адже більшість бюджету йде на оборону і це логічно в умовах російської агресії. Але є й інші статті видатків, які можна було б розглядати інакше: на користь освіти та майбутнього. Та, на жаль, про майбутнє якось не дуже замислюються ті, хто затверджує бюджет, — констатує освітній омбудсмен.
Нагадаємо, як вижити наступного року, отримуючи лише ставку, яка від 2017 року не змінювалася, цікавить багатьох вчителів. Проте міністр освіти і науки Сергій Шкарлет радить просто триматися і переконаний, що освітяни впораються.
Немає коментарів:
Дописати коментар